Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №572/5294/25 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________

Справа № 572/5294/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б. К.

за участю секретаря судових засідань Кардаш К. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати укладений між ними шлюб та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.10.2011 між сторонами був зареєстрований шлюб, під час якого народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини між сторонами погіршились, спільне життя не склалося, в зв`язку з чим тривалий час проживають окремо. Вважає, що збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, тому просить шлюб розірвати.

На даний час ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , разом з ним проживає син ОСОБА_3 , забезпечений належними умовами для розвитку та повноцінного проживання . Між ним склалися тісні довірливі відносини, дитина звикла до постійної присутності батька та відчуває себе з ним у безпеці й комфорті. Батько забезпечує належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком буде відповідати інтересам дитини.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 в якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з нею за адресою АДРЕСА_2 .

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_5 відвідує дошкільний навчальний заклад, який знаходиться в Подільському районі м. Київ, що знаходиться поблизу місця проживання ОСОБА_1 , а тому він періодично його забирає та з садочка та залишає в себе на ніч. Вона не перешкоджає батьку спілкуватись з дітьми та вважає , що сину краще проживати з матір`ю, яка створить більш сприятливі умови.

Ухвалою від 31.10.2025 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

02.04.2026 було зарито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

30.04.2026 було задоволено клопотання представника відповідача та надано строк на примирення шість місяців, провадження у справі було зупинено.

30.06.2026 провадження у справі було поновлено.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 первісний позов підтримали, просили задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 просив задовольнити зустрічний позов.

Суд заслухав пояснення учасників, дослідив надані докази дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому виконкомом Винниківської міської ради м. Львова з 07.10.2011.

ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди від 29.10.2024.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ).

Згідно з психологічною характеристикою вихованця ЗДО №518Подільського району м. Києва ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_5 відвідує дошкільний заклад №518 з серпня 2025. Адаптаційний період до садочка пройшов успішно. Пізнавальні процеси відповідають правовій нормі. Емоційний фон настрою протягом дня позитивний. Іноді може плакати і сумувати вранці, під час прощання з татом чи мамою та швидко заспокоюється. Хлопчик вихований, доглянутий, доброзичливий у спілкуванні з дорослими чи дітьми.

Позивач додав скріншоти листування з відповідачкою в месенджері, згідно з яким встановлено, що син ОСОБА_5 проживає разом позивачем.

ОСОБА_4 зареєстрована в АДРЕСА_3 за адресою реєстрації місця проживання батька, що доводиться витягом з реєстру територіальної громади та довідкою про реєстрацію місця проживання.

ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_4 , за місцем реєстрації місця проживання матері (витяг з реєстру територіальної громади).

Відповідно до довідки виданої 06.10.2025 дошкільним навчальним закладом загального типу №518 Подільського району м. Києва встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує дошкільний навчальний заклад №518 Подільського району м. Києва з 06.08.2025.

07.09.2025 відповідачка зверталась до позивача з листами з пропозицією укласти договору про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

16.09.2025 ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про визначення місця проживання дітей з матір`ю, однак їй листом від 26.09.2025 було роз`яснено, що для отримання послуги їй потрібно надати відповідні документи.

Згідно з договором оренди житлового приміщення від 01.06.2025 ОСОБА_2 орендує квартиру загальною площею 59,24 кв м за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 працює на посаді директора ТОВ «Континент 2020» від 9.07.2020 де отримує заробітну плату , що підтверджується довідками ТОВ «Континент 2020».

Крім того, ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 , до кримінальної відповідальності не притягувалася відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» та соматично здорова, психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психотропних речовин протипоказання до виконання батьківських обов`язків відсутні, що підтверджується медичними довідками.

Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , 14.11.2025 складеного службою у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві за адресою проживання: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, квартира мебльована, оснащена побутовими приладами, наявні засоби комунікації. Дитина забезпечена всім необхідним: одягом, іграшками, продуктами харчування. Основні потреби дитини забезпечені в повному обсязі.. Дитина відвідує дошкільний навчальний заклад №158. Батько працює програмістом та матеріально утримує дитину. Стосунки в родині загальноприйнятні.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.03.2026 про визначення місця проживання дитини орган опіки та піклування встановив, що малолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьком в орендованій квартирі за адресою : АДРЕСА_1 , яка облаштована меблями, побутовою технікою, наявні засоби комунікації. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. ОСОБА_5 забезпечений одягом, іграшками, продуктами харчування. Основні потреби дитини забезпечені в повному обсязі.

Малолітня ОСОБА_8 проживає разом з матір`ю в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

На засіданні комісії сторони підтвердили, що за усною домовленістю син проживає з батьком, а дочка з матір`ю.

Зважаючи на те, що дитина проживає разом з батьком комісія вирішила вважати за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 10 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У зв`язку з тим, що відносини між подружжям унеможливлюють подальше спільне проживання, сторони проживають окремо з 2024 року, з часу звернення до суду позивач не змінив свого бажання розірвати шлюб, наданий судом строк на примирення результату не дав, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд не вважає за можливе в подальшому сім`ю сторін зберегти міцною та здоровою та вважає за необхідне їх шлюб розірвати.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави - учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Отже при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», рішення від 11липня 2017 року у справі «М. С. проти України»).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні питання щодо визначення проживання дитини з батьком, суд виходить з найкращих інтересів самої дитини в розумінні ЄСПЛ, зокрема, враховує, що дитина тривалий час проживає з батьком, відвідує дошкільний навчальний заклад, який знаходиться поряд з місцем проживання батька, його матеріальне становище, створення необхідних умов для проживання та виховання дитини, враховує баланс між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах, бере до уваги висновок органу опіки та піклування, який є обґрунтований, тому дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.10.2011 року виконкомом Винниківської міської ради м. Львова, актовий запис №48.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: