Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №570/1367/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1367/25

Номер провадження 3-в/570/37/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Штогун О.С., розглянувши клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шаврова І.І. про розстрочку виконання постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 24 квітня 2025 року в частині сплати штрафу в справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Шавров І.І. звернувся до суду із клопотанням в якому просить розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу за постановою на строк 6 місяців. В обґрунтування клопотання покликається на те, що відповідно до постанови Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення 17000,00 грн. Зазначає, що сума штрафу є великою для особи, яка притягнена до відповідальності через відсутність відповідних доходів або майна. Вказав, що наразі ОСОБА_1 виконує бойові завдання захищаючи незалежність України, та не може забезпечити сплату виконання відповідного штрафу.

Дослідивши клопотання, письмові докази, долучені до нього, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом..

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином після закінчення строку для добровільної сплати штрафу суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 1 ст.33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 25.07.2005).

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шавров І.І. обґрунтовуючи заяву щодо розстрочення виконання постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 6 місяців, зазначив, що сума штрафу є великою для особи, яка притягнена до відповідальності через відсутність відповідних доходів або майна

При цьому, до заяви про розстрочення сплати штрафу не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання ним постанови, зокрема відомостей про доходи, про відсутність у власності нерухомого майна, коштів на банківських рахунках, наявності осіб, які перебувають на його утриманні. При цьому, до заяви до клопотання долучено довідку №33/53 від 19.09.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 відповідно останній отримує грошове забезпечення.

Суд констатує, що штраф, як вид адміністративного стягнення, полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення матеріальних наслідків для винуватої особи. В цьому випадку, подання клопотання про розстрочення виконання без жодних доказів утруднення чи неможливості такого виконання унеможливлює вчинення відповідної процесуальної дії, не узгоджується із самою суттю такого стягнення, тобто за відсутності будь-яких доказів неможливості виконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним.

Як вже зазначалося, підстави, на які посилається заявник для розстрочення виконання постанови суду, а саме скрутне матеріальне становище та неплатоспроможність заявника не підтверджені жодними належними, допустимими та достовірними доказами.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст. 33, 283-284, 298, 301-304 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шаврова І.І., про розстрочку виконання постанови Рівненського районного суду Рівненської області відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Штогун О.С.