Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №561/929/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/929/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді – Світличного Р.В.,

за участю секретаря – Савич Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02 вересня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» через свого представника Оболонкову Ю.В. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним з позовом, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35200,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до укладеного електронного кредитного договору № 13.12.2025-100000920 від 13 грудня 2025 року відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн на банківську картку строком на 182 дні до 12 червня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед кредитором, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 35200,00 грн, яка складається з 10000,00 грн тіла кредиту, 18200,00 грн процентів, 2000,00 грн комісії (пов`язаної з надання кредиту), 5000,00 грн нарахованих відсотків по ст.625 ЦК України, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 05 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання. Роз`яснено право подання заяв по сутві справи.

27 серпня 2026 року представник позивача адвокат Полюхович Р.М. подав відзив у якому просив відмовити в позові повністю. На обґрунтування відзиву вказував, що до матеріалів справи не надані первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту перерахування коштів, а тому матеріалами справи не доведено виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів. Також вказав, що заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18200,00 грн не може нараховуватись на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач є військовослужбовцем. Заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 5000,00 грн підлягає списанню відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного стану. Стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2000,00 грн, вважає покладенням на нього обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін. Долучив до відзиву докази проходження ОСОБА_1 військової служби.

У відповіді на відзив, який надійшов до суду 31 серпня 2026 року, представник позивача Чехун Ю.В. просила позов задовольнити, оскільки матеріалами справи повністю доведено укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем та виконані всі істотні умови договору, кредитні кошти ОСОБА_1 перераховані, а тому доводи представника відповідача ОСОБА_2 є безпідставними та не підтверджуються жодним доказом.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки від 13 грудня 2025 року які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е185, надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону НОМЕР_1 , укладено кредитний договір № 13.12.2025-100000920, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1000,00 грн строком на 120 днів на платіжну картку зі сплатою відсотків за процентною ставкою 1% в день. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З відповіді АТ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260908/88999-БТ від 18 вересня 2026 року, витребуваної судом, видно, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 . З виписки по даному рахунку підтверджено зарахування 13 грудня 2025 року коштів у сумі 10000,00 грн.

З довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих №1-1804 від 18 квітня 2026 року видно, що 13 грудня 2025 року о 12:46:26 було успішно перераховано кошти в сумі 10000,00 грн на платіжну карту клієнта № НОМЕР_2 , призначення платежу – видача за договором кредиту №13.12.2025-100000920.

А тому твердження представника позивача про те, що позивачем не доведено виконання свого обов`язку за кредитним договором щодо надання коштів позичальникові є неспроможними та такими, що суперечать матеріалам справи.

Підписавши указаний договір взяв на себе зобов`язання забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів у визначений термін (п.6.1. Договору), тобто до 12 червня 2026 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту згідно узгодженого сторонами графіка

Відповідно до розрахунку заборгованості договором, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем в сумі 35200,00 грн, яка складається з 10000,00 грн тіла кредиту, 18200,00 грн процентів, 2000,00 грн комісії (пов`язаної з надання кредиту), 5000,00 грн нарахованих відсотків по ст.625 ЦК України.

Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5000,00 відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків по ст.625 ЦК України за договором № 13.12.2025-100000920 від 13 грудня 2025 року в сумі 5000,00 грн є незаконними та безпідставними.

Окрім того, до відзиву долучено докази проходження ОСОБА_1 військової служби, а саме, копію військового квитка серії НОМЕР_3 та довідку військової частини НОМЕР_4 , які доводять, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_4 ) з 03 березня 2023 року по даний час.

Частиною 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково та з відповідача, як з військовослужбовця, який бере участь під час дії особливого періоду у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, підлягає до стягнення лише заборгованість за тілом кредиту за вказаним кредитним договором, що становить 10000,00 грн та комісії в розмірі 2000,00 грн, як такої, що нарахована відповідно до умов кредитного договору.

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 12000,00 грн (10000,00 + 2000,00 = 12000,00).

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 34,09% відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 907,62 грн судового збору (2662,40х34,09%=907,62).

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1079 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, 273, 274 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.12.2025-100000920 від 13 грудня 2025 року в сумі 12000,00 грн (Дванадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 907,62 грн (Дев`ятсот сім гривень шістдесят дві копійки) понесених ним судових витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя: Р.В. Світличний