Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №557/1299/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кп/557/137/2026

Справа № 557/1299/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

секретар судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща обвинувальний акт з угодою про примирення в кримінальному провадженні про вчинення кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181080000159 від 14.08.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Красиве Первомайського району Харківської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , українець, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, розлучений, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 04 липня 2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом — автомобілем марки «ВАЗ 211540», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та перебуває в постійному користуванні ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 211540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відчинив передні водійські дверцята автомобіля, які не були зачинені, та сів за кермо вказаного автомобіля.

Перебуваючи всередині автомобіля, ОСОБА_3 за допомогою ключа, який знаходився у замку запалення, запустив двигун автомобіля та виїхав за межі домоволодіння, таким чином незаконно заволодівши транспортним засобом — автомобілем марки «ВАЗ 211540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого, згідно з висновком транспортно-товарознавчої експертизи № CE-19/118-26/11409-АВ від 19.08.2026, становить 124 100,00 гривень.

У подальшому ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився автомобілем на власний розсуд, а саме продовжив користуватися ним для власних потреб, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 124100,00 гривень.

Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані: - за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті.

27.08.2026 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181080000159 від 14.08.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди, потерпіла та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 289 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні обвинуваченому.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, вважаєь дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, укладення угоди відповідає інтересам його підзахисного.

Обвинувачений в судовому засіданні просить укладену з потерпілою угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, потерпілої, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про примирення.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 289 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, як обставини, які пом`якшують покарання, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначення узгоджене покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про примирення.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 27.08.2026, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181080000159 від 14.08.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази по справі – автомобіль марки ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_5 – залишити у її розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.

Суддя ОСОБА_1