Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №550/1179/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1179/26

Провадження № 3/550/352/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності притягався 05.06.2026 за ч. 3 ст. 121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 765076 від 07.09.2026 водій ОСОБА_1 по вул. Полтавський Шлях, 344, в селищі Чутове Полтавського району Полтавської області керував т/з ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 , на одну вісь якого встановлено шини з різними типами малюнків протектора. Правопорушення вчинено повторно протягом року - постанова серії ЕНА № 7317593 від 05.06.2026, чим порушив п. 31.4.5. (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

02.10.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, викладених у поясненнях.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до початку розгляду справи до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП не відноситься до правопорушень, під час розгляду яких присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.

У зв`язку з наведеним суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до п. 31.4.5. г ПДР України забороняється на одну вісь транспортного засобу встановлювати діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

При цьому об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, виражається у повторному протягом року керуванні водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація такого транспортного засобу забороняється.

За змістом ст. 121 КУпАП сама по собі наявність у транспортного засобу технічної несправності без належного підтвердження тієї обставини, що водій фактично керував саме цим транспортним засобом у момент виявлення та фіксації зазначеної несправності, не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП.

Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою складовою частиною зазначеного правопорушення.

Однак матеріали справи не містять належних, достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вищевказаних обставин і був зупинений працівниками поліції під час такого руху.

Наявний в матеріалах справи відеозапис, який би міг підтвердити факт керування останнім зазначеним транспортним засобом, таких даних не містить.

При відтворенні відеофайлу, який міститься на доданому до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-R диску, встановлено, що відеозапис розпочинається з огляду працівниками поліції вже зупиненого транспортного засобу. Водночас момент зупинки транспортного засобу та обставини, за яких ОСОБА_1 нібито здійснював його керування, на відеозаписі не зафіксовані.Крім того на відеозаписі також не зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Надалі відеозапис переривається та поновлюється вже у приміщенні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, де працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення, за яким складається протокол, а також його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому з відеозапису вбачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 пояснення щодо обставин події, зокрема щодо факту керування ним транспортним засобом, не відбиралися. За таких обставин зафіксоване на відеозаписі спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 не дає можливості достовірно встановити, чи визнавав останній факт керування транспортним засобом, чи заперечував його, а отже, саме по собі не підтверджує факту керування ним транспортним засобом у момент виявлення працівниками поліції відповідної технічної несправності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суддя констатує, що матеріали справи не містять доказів, які давали б можливість встановити факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом та перебування його за кермом такого транспортного засобу під час зупинки працівниками поліції.

Інші докази, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, зокрема керування ним транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, в матеріалах даної справи відсутні.

Як вже зазначалося раніше, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки його вина не підтверджується належними та достовірними доказами у справі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов`язковому закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 4 ст. 121, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 268, 276, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Литвин