Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №545/4910/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4910/26

Провадження № 1-кп/545/497/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження без застосування фіксації процесу технічними засобами на підставі ч.4 ст.107 КПК України в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026175440000217 від 08.09.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Майбородівка, Кременчуцького району Полтавської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області, від 23 грудня 2016 року у справі №545/3612/16-ц встановлено обов?язок ОСОБА_3 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи з 01.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття. На підставі зазначеного рішення суду 22.06.2018 Полтавським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Полтавській області відкрито виконавче провадження №54168924 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_6 .

Проте, ОСОБА_3 , у період часу з 01.10.2018 по 28.09.2026 достовірно знаючи про обов?язковість виконання вказаного рішення суду щодо сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а батьки зобов?язані утримувати дітей до їх повноліття та забезпечувати інтереси дітей, маючи змогу отримувати стабільний заробіток та сплачувати аліменти, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров?я, перебуваючи за місцем проживання, АДРЕСА_1 , злісно ухилилася від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. При цьому ОСОБА_3 на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості не перебувала, встановлені судом виплати не здійснювала, та будь якої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 , у період часу з 01.10.2018 по 28:09.2026 допустила заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 542758,67 грн., що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт скерований до суду із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також надана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , в якій вона зазначила, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, їй роз`яснено та зрозуміло, що у разі розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільність її позиції підтверджена захисником.

До обвинувального акту додана заява законного представника потерпілого, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Оскільки вимоги ст.302 КПК України дотримані, суд розглянув обвинувальний акт у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, підтверджено сукупністю наданих стороною обвинувачення письмових доказів та кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), відповідальність за що, передбачена ч.1 ст.164 КК України.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, повністю визнала вину.

Як особа обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, за зареєстрованим місцем проживання характеризується посередньо, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштована, не одружена, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліках в закладах з надання психіатричної допомоги не перебуваває.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України не виявлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду та покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченої, не застосовувати.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.59-1 КК України покласти на засуджену до пробаційного нагляду ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: копії документів на 13 арк. та копії матеріалів виконавчого провадження №54168924 відносно ОСОБА_3 – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1