Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №539/3700/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3700/26

Провадження № 2/539/2556/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 20 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 6849534, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 800 грн та зобов`язався повернути кошти кредитору, проте свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув. Кредитний договір укладено в електронній формі. Кредитні кошти надано відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 33 618,60 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 800 грн, заборгованості за відсотками - 22 666,60 грн, заборгованості за комісією - 552 грн, заборгованість по неустойці за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

28 жовтня 2024 року відповідно до договору відступлення права вимоги № 111-МЛ ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 червня 2024 року № 6849534. Відповідачу 01 липня 2026 року направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишена без належного реагування. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором від 20 червня 2024 року № 6849534 у розмірі 33 618,60 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2024 року № 6849534 у розмірі 33 618,60 грн, судовий збір - 2 662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

30 липня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2026 року справу № 539/3700/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення вказаних недоліків терміном 10 днів.

18 серпня 2026 року на адресу суду позивач направив заяву про виправлення вказаних в ухвалі суду від 11 серпня 2026 року недоліків.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2026 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Указаною ухвалою витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо надходження коштів на рахунок банківської карти НОМЕР_1 в розмірі 4 800 грн у період з 20 червня 2024 року до 27 червня 2024 року.

28 серпня 2026 року до суду від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла інформаційна довідка, у якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку у період з 20 червня 2024 року до 27 червня 2024 року зараховано кошти у розмірі 4 800 грн.

У зв`язку з неявкою відповідача 14 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2026 року.

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 05 жовтня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 20 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» із заявою на отримання кредиту № 6849534 у розмірі 4 800 грн, в якій також зазначено: загальний строк кредитування - 345 днів, процентна ставка - 511 % річних, комісія за надання кредиту - 11,5 % від суми кредиту, кошти мають бути перераховані на платіжну карту VISA DEBIT CLASSIC № НОМЕР_1 .

ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 20 червня 2024 року уклали договір про споживчий кредит № 6849534, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 189700, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор +380951668949.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит: сума кредиту становить 4 800 грн (пункт 1.2 договору про споживчий кредит); кредит надається на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 20 червня 2024 року. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів (пункт 1.3 договору про споживчий кредит).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію, проценти за користування кредитом зі встановленою періодичністю, відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту та інших платежів - 31 травня 2025 року (пункт 1.4 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 1.5 договору про споживчий кредит загальні витрати позичальника за кредитом складають 19 079,10 грн, денна процентна ставка - 1,15 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 11 417,67 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 23 879,10 грн.

Комісія за надання кредиту 552 грн, яка нараховується за ставкою 11,5 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (підпункт 1.5.1 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (підпункт 1.5.2 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно пунктів 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 18 527,10 грн (підпункт 1.5.3 договору про споживчий кредит).

Тип процентної ставки за цим договором – фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій і процентів, а також тіла кредиту встановлені пунктами 2.2.2, 2.2.3 цього договору (пункт 1.6 договору про споживчий кредит).

Позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які інші платежі, не передбачені цим договором та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника (пункт 1.7 договору про споживчий кредит).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 2.2.1 договору про споживчий кредит позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1 - 1.5.3 договору відповідно.

Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати загальної суми комісії позичальником настає в момент нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу – дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до графіку платежів. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом на кожен день користування. Проценти нараховуються за стандартною ставкою , що визначена у пункті 1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в пункті 1.5.2 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, визначену у пункті 1.5.3 цього договору (пункт 2.2.3 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 3.3 договору про споживчий кредит позичальник зобов`язаний: повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пунктами 1.1-1.6 цього договору та графіку платежів.

У платіжному дорученні від 20 червня 2024 року № 134391318 платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем - ОСОБА_1 , сума платежу - 4 800 грн, призначення - кошти згідно з договором № 6849534.

Відповідно до інформаційної довідки Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 емітована платіжна картка № 4441114462237486, на яку у період з 20 червня 2024 року до 27 червня 2024 року зараховано кошти у розмірі 4 800 грн.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 28 жовтня 2024 року № 111-МЛ ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 28 жовтня 2024 року підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 28 жовтня 2024 року № 111-МЛ.

У витязі з реєстру боржників від 10 вересня 2025 року до договору відступлення права вимоги № 111-МЛ від 28 жовтня 2024 року зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідача - ОСОБА_1 , його РНОКПП - НОМЕР_3 , номер кредитного договору - 6849534, дата початку та закінчення кредитування - 20 червня 2024 року - 31 травня 2025 року, сума наданого кредиту - 4 800 грн, загальна сума заборгованості - 19 170,60 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 6849534 від 20 червня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 липня 2026 року становить 33 618,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 800 грн, заборгованість за відсотками - 22 666,60 грн, заборгованість за комісією - 552 грн, заборгованість по неустойці за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, комісію за надання кредиту, процентні ставки.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах та невиконання останнім свого обов`язку зі своєчасного повернення отриманих кредитних коштів.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Як зазначено вище, заява на видачу кредиту та паспорт споживчого кредиту, кредитний договір, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав договір про споживчий кредит, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання кредитного договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених у кредитному договорі умовах та невиконання останнім свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 6849534 від 20 червня 2024 року та наведеним позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за спірним зобов`язанням становить 33 618,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 800 грн, заборгованість за відсотками - 22 666,60 грн, заборгованість за комісією - 552 грн, заборгованість по неустойці за порушення грошового зобов`язання - 5 600 грн.

Проценти за користування кредитом нараховано у межах строку кредитування, визначеного пунктами 1.3, 1.4 договору про споживчий кредит (до 31 травня 2025 року), за процентною ставкою, погодженою сторонами у підпунктах 1.5.2, 1.5.3 договору. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, власного розрахунку заборгованості чи доказів її погашення, зокрема часткового, до суду не подано.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту суд враховує таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Статтею 9 цього Закону передбачено обов`язок кредитодавця до укладення договору про споживчий кредит надати споживачу інформацію про умови кредитування, зокрема про загальні витрати за кредитом.

Комісія за надання кредиту у розмірі 552 грн (11,5 % від суми кредиту) є платою за послугу з підготовки, організації та надання кредиту. Її розмір, порядок нарахування та строки сплати чітко визначені у підпункті 1.5.1, пункті 2.2.2 договору про споживчий кредит та графіку платежів. Ця комісія врахована у розрахунку загальних витрат за кредитом, денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки, а також відображена у паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився та який підписав до укладення договору. Комісія нараховується одноразово за надання кредиту і не є платою за дії, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах, зокрема за обслуговування кредитної заборгованості. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 552 грн є обґрунтованою.

Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором у частині неустойки з огляду на таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи наведене і те, що вказані кредитні правовідносини між сторонами у цій справі виникли 20 червня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості по неустойці за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 600 грн необхідно відмовити.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20 червня 2024 року № 6849534 у розмірі 28 018,60 грн, з яких: 4 800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 666,60 грн - заборгованість за відсотками, 552 грн - заборгованість за комісією.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (83,34 %), суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2 218,84 грн (2 662,40 х 83,34 %).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, акт наданих послуг від 15 липня 2026 року № Д/27638, детальний опис наданих послуг від 15 липня 2026 року.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн. Ураховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 2 500,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263 - 265, 273, 274, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2024 року № 6849534 у розмірі 28 018 (двадцять вісім тисяч вісімнадцять) гривень 60 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄДРПОУ - 35234236).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук