Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №539/3117/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3117/26

Провадження № 2/539/2278/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №56528163 від 19.11.2024 у розмірі 17737,59 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.11.2024 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №56528163, згідно з умовами якого відповідач отримала 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, але відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. Загальна сума заборгованості відповідача за вищезазначеним кредитним договором становить 17737,59 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4000,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків - 11737,59 грн; простроченої заборгованості за штрафами - 2000,00 грн.

06.07.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено Договір про споживчий кредит № 56528163 (далі – Договір).

Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2., п. 1.3. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. у валюті: Українська гривня. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 19.11.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Дата надання кредиту: 19.11.2024.

Положеннями п. 1.4. Договору передбачено, що повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 14.11.2025. Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 19.12.2024 та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 14.11.2025.

Згідно п. 1.5. Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 14232,00 гривень в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18232,00 гривень. Денна процентна ставка становить 0,99%.

1.5.1. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 0,8 відсотків в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п.2.2.2., 2.2.3. цього договору.

1.5.2. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає: 600,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

На підтвердження факту укладення кредитного договору до позовної заяви також долучено копію графіку платежів та копію паспорту споживчого кредиту, які підписано відповідачем ОСОБА_1 одноразовими ідентифікаторами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором №56528163 від 19.11.2024, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 20.04.2026 (дата виконання платіжної операції - 19.11.2024, номер транзакції – 1513000667, номер картки – НОМЕР_2 , сума платежу – 4000,00 грн.).

Строк повернення грошових коштів за кредитним договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір, отримала суму кредиту. Позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.

З наданого розрахунку заборгованості (відомості про отримання грошових коштів) за кредитним договором №56528163 від 19.11.2024 вбачається, що заборгованість відповідача складає 17737,59 грн., з яких: тіло кредиту – 4000,00 грн., відсотки – 11737,59 грн.; штраф – 2000,00 грн. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість по відсоткам у загальному розмірі 1600,00 грн. та погашено заборгованість за комісією у розмірі 600,00 грн.

Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості в повному обсязі відповідачем до суду не надано. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №56528163 від 19.11.2024 у загальному розмірі 15737,59 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту – 4000,00 грн., заборгованість за сумою відсотків – 11737,59 грн.

Стосовно штрафу у розмірі 2000,00 грн. суд зазначає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому виключення зі змісту Закону України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань не має правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 15737,59 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №2567 від 29.05.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 17537,59 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 15737,59 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 2362,20 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт №2333 наданих послуг від 28.05.2026; детальний опис наданих послуг до акту №2333.

Згідно з п.1.1., п. 2.3. Договору про надання правової (правничої) допомоги клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення незалежного захисту прав і законних інтересів клієнта. Вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ.

У Акті №2333 від 28.05.2026 вказано, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №0207 від 02.07.2025: боржник ОСОБА_1 , сума наданих послуг складає 8000,00 грн. Клієнт зобов`язується зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Згідно з Детальним описом наданих послуг до Акту №2333 від 28.05.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом (усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви; подання заяви до суду від імені клієнта).

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, ціну позову та лише часткове задоволення позову. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2500,00 грн.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2500,00 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909, рахунок IBAN НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №56528163 від 19.11.2024 у розмірі 15737,59 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень п`ятдесят дев`ять копійок), з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень); прострочена заборгованість за сумою відсотків – 11737,59 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909, рахунок IBAN НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) судовий збір в розмірі 2362,20 грн. (дві тисячі триста шістдесят дві гривні двадцять копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 7900, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко