Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №539/4528/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4528/26

Провадження № 3/539/740/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И Л А:

11 вересня 2026 року о 20 год. 39 хв. в селі Вовчик Лубенського району Полтавської області по вулиці Романа Крутька, будинок №1б, біля магазину «Оптовичок» громадянка ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, висловлювалась нецензурною лайкою на перехожих, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Вищевказаний протокол надійшов до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) 16 вересня 2026 року і відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, переданий на розгляд судді Рудалєвій Л.В. та призначений до розгляду на 17 вересня 2026 року, про що ОСОБА_1 була повідомлена телефонограмою. Через неявку в судове засідання правопорушниці розгляд справи було відкладено на 01 жовтня 2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП підтверджується:

1. Рапортом старшого інспектора- чергового Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Савельєва А.О від 11 вересня 2026 року про отримання заяви про адміністративне правопорушення (а.с.3).

2. Рапортом поліцейського СРПП Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Руслана Сурмила від 11 вересня 2026 року про виявлення вчинення громадянкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.8).

3. Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради від 11 вересня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння (а.с.5).

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшла висновку, що громадянка ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП, оскільки даний факт знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією зазначеної статті, за якою вона притягується до відповідальності, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За статею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на пункт 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП за епізодом порушення громадського порядку та спокою громадян, яке виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу перехожих, та вважає за необхідне застосувати до останньої адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 (нуль) копійок.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись статтями 6, 36, 187, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 (нуль) копійок.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 102 (сто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання законної сили.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва