Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №552/9945/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/9945/26

Провадження № 3/552/2024/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Суддя Київського районного суду міста Полтави Пронін С.Г., розглянувши матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , водія-електрика, матроса, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДНК/С № 2946 від 15.09.2026, 13.09.2026 о 22 год. 00 хв. самовільно залишив розташування підрозділу, був відсутній на службі без поважних причин, проводив час на власний розсуд та був відсутній протягом 1 доби, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно ч. 3 ст. 172-11 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, він складений відносно ОСОБА_1 за правовою кваліфікація ч. 3 ст. 172-11 КУпАП. Разом з тим, протокол не містить обов`язкових відомостей, а саме місце вчинення адміністративного правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що унеможливлює встановлення дійсних обставин справи, які підлягають обов`язковому встановленню.

З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 172-11, 245, 247, 251, 283-284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Полтави протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Суддя: С.Г. Пронін