Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №524/735/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/735/26

Провадження № 2/524/2230/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання – Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27.01.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024 в розмірі 24495,00 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 23.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Кредитним договір №7716044, за яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 7500,00 грн. Відповідач свої зобов`язнання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024 в розмірі 28245,00 грн.

Ухвалою судді від 10.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.06.2026 Автозаводським районним судом м.Кременчука ухвалено заочне рішення у справі №524/735/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

28.07.2026 ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.06.2026, ухвалене у цивільній справі № 524/735/26 за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув. Надав до суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі. Просив під час розгляду справи врахувати його позицію, а саме те, що у період дії в Україні військового стану позичальник звільняється від відповідальності за ст.. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу та пені за прострочення виконання зобов`язання. Вказав, що він не відмовляється від сплати заборгованості за кредитним договором, проте вважає, нарахування були несправедливими та незаконними.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 23.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір №7716044 про надання споживчого кредиту (далі – Кредитний договір), за умовами якого товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (п. 1.2. Кредитного договору). У Розділі 1 Договору сторони погодили умови кредитування: сума кредиту – 7500,00 грн. (п. 1.3 Кредитного договору), строк кредиту – 364 дні (п. 1.4 Кредитного договору), стандартна процента ставка – 2,2% на день (п. 1.5.1 Кредитного договору), знижена процента ставка – 2,09% на день (п. 1.5.2 Кредитного договору).

За п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що зазначено у самому договорі після реквізитів сторін.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Факт отримання відповідачем коштів за Кредитним договором в розмірі 7500,00 грн. підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_1 за період з 23.03.2024-28.03.2024 та листом ТОВ «Пейтек» вих.. №20241113-1/1 від 13.11.2024.

Згідно з наданим ТОВ «Авентус Україна» розрахунком заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 22.10.2024 становила 28245,00 грн., з яких 7500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 16995,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 3750,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024 в розмірі 28245,00 грн., з яких 7500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 16995,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 3750,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на законних підставах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.

Порушивши умови кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за договором своєчасно не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Щодо стягнення відсотків суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5% (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024).

За наданих позивачем розрахунків убачається, що кредитодавець здійснював відповідачу нарахування відсотків за користування кредитом з 23.04.2024 по 19.07.2024 за процентною ставкою – 2,2% на день, хоча в цей період максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5% .

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в розмірі 19875,00 грн., з яких 7500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 12375,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, виходячи з такого розрахунку: 16995,00 грн. (сума заборгованості за основним боргом та відсотками, заявлена до стягнення) – 4620,00 грн. (сума відсотків нарахована надлишково понад максимальну процентну ставку встановлену законом) = 12375,00 грн.

Такий розмір заборгованості відповідає умовам договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При звернені до суду ТОВ «ФК «Ейс» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. позивач надав копії: договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди №25771172745 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акту прийому-передачі наданих послуг.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 7000 грн. до 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково – на 81,14% з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2160,27 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 2434,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №7716044 від 23.03.2024 в розмірі 19875,00 грн., з яких 7500,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 12375,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2160,27 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 2434,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова