Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №372/5160/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5160/26

Провадження 2-3336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Ковтун А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заяві, в якій представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 46 490,08 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 16.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 404897494 на суму 18 590 грн. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 у повному обсязі не виконав, в результаті чого первісний кредитор відступив на користь ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання умов якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 05.08.2020 року за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача. 25.09.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 25/09/23-02, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 404897494. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем, яку представник просить стягнути на користь Товариства.

25.08.2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.09.2026 року представник відповідача – адвокат Сікорська І.С. сформувала та направила засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказала, що в матеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акти прийому-передачі. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача, оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача. Крім того, сам договір факторингу укладено у 2018 році, а кредитний договір у 2019 році, тобто, на момент відступлення права вимоги зобов`язання не виникло. Зауважила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на користь відповідача, оскільки у наданій довідці не вказано номер рахунку та хто є отримувачем даних коштів. Крім того, позивач не вірно нарахував проценти, зокрема не враховано строк кредитування та процентну ставку. Просила відмовити в задоволенні позову та стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

25.09.2026 року представник позивача – Сахарова О.І. сформувала та направила засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій вказала, що відповідач виконував умови договору, здійснюючі часткові платежі, тому доводи представника, про відсутність належних доказів перерахування коштів спростовуються наданою випискою по рахунку. Разом з цим, сторона відповідача не врахувала, що відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Таким чином, позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Разом з цим, виходячи з умов кредитного договору, нараховані проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

16.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 404897494.

За цим договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети на суму 18 590 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. (п.1.1)

Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. (п.1.2)

Кредит надається строком на 30 днів.(п. 1.3)

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,95 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом. (п.1.4)

Сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.1.14 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4-1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, починаючи з дати укладання договору і до дня повного повернення кредиту.

Разом з цим, сторони погоджуються, що проценти нараховані згідно п.4.2 та 4.3 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2. ст.625 ЦК України (п.4.4).

Вказаний договір є електронним документом, створеним і збереженим в ІТС Товариства та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором зі сторони відповідача – C97GX49F.

Переказ коштів за вказаним кредитним договором підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 25.05.2026 року.

18.02.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 404897494 від 16.12.2019 року.

Сторони погодили, що у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником умов договору № 404897494 від 16.12.2019 року та зверненням Позичальника, товариство надає Позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 31 952 грн. 70 коп. на 147 днів.

При порушенні Позичальником графіку сплати Заборгованості, визначеного в п. 3 цієї Додаткової угоди, дана Додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладення, а Договір продовжує діяти без урахування її умов.

Згідно наданого розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що відповідач здійснював оплати за кредитним договором, а саме: 18.01.2020 – 5,00 грн., 17.02.2020 – 5 050 грн., 18.02.2020 – 10 025 грн.

Таким чином, станом на 12.05.2020 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» складав 42 980,08 грн. – з яких: 18 590 грн. – тіло кредиту, 27 900,08 грн. – нараховані проценти.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 404897494 від 16.12.2019 року, що підтверджується договором факторингу та витягом з реєстру прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги - означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Пункт 8.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначає, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

В подальшому ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладали ряд Додаткових угод, якими змінювали строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 404897494 від 16.12.2019 року.

В подальшому, 25.09.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 25/09/23-02.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 25/09/23-02, до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 404897494 від 16.12.2019 року до відповідача ОСОБА_1 в сумі 47 568,30 грн., з яких 18 590 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 27 900,08 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1 078,22 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за договором кредитної лінії банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором кредитної лінії визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за договором кредитної лінії, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що:

- проценти відповідно до статті 1048ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);

- припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050ЦК України (пункт 91);

- на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);

- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106);

- на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18) (пункт 107).

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 490,08 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, заяви відповідача про зменшення розміру витрат, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2622,40 грн.

На підставі ст.ст. 141,142,259,263-265,268,272,273,279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 404897494 від 16.12.2019 року в розмірі 46 490,08 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., а всього стягнути 52 152,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя: Т.В.Проць