Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №370/1415/26 — Макарівський районний суд Київської області

"21" вересня 2026 р. Справа № 370/1415/26

Провадження № 2/370/781/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в с-ще Макарів Київської області, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» - Руденко К.В., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором № 24731 від 10.12.2024 року заборгованість за процентами з 15.04.2025 р по 10.04.2026 у розмірі 22 864,67 грн грн., штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 14 000,00 грн, а також судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначеє, що 10.12.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та було укладено кредитний договір № 24731. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 730 днів. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті https://prосent.com.ua та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 745934, що відповідає вимогам частини першої статті 207, статті 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти були перераховані відповідачці шляхом зарахування на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Пумб». Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору за користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування, що становить 365 % річних. Отримавши кредитні кошти, відповідач порушив взяті на себе грошові зобов`язання, а саме не здійснив своєчасну та повну сплату нарахованих процентів за користування кредитом. Позивач звертається до суду з вимогою про стягнення саме прострочених процентів за користування кредитом за період з 15.04.2025 р по 10.04.2026 року, штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 14 000,00 грн. та не заявляє вимог про дострокове повернення суми основного боргу, оскільки строк дії кредитного договору ще не закінчився. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, заборгованість відповідачки за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом станом на 13.04.2026 року становить 22 864,67 грн, що нараховані за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом відповідно до умов договору, штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 14 000,00 грн. Зазначена заборгованість виникла протягом строку дії кредитного договору та підтверджується умовами договору, розрахунком заборгованості та іншими письмовими доказами, поданими позивачем.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області 18.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у вимогах позовної заяви було зазначено про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому суд, за відсутності заперечень позивача, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.12.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24731, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 730 днів.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті https://prосent.com.ua та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 745934, що відповідає вимогам частини першої статті 207, статті 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти були перераховані відповідачу шляхом зарахування на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ».

Відповідно до відповіді АТ «ПУМБ» від 29.06.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . На платіжну карту № НОМЕР_2 10.12.2024 відбулось зарахування у сумі 7 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору за користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування, що становить 365 % річних, із періодичністю сплати процентів кожні 18 днів.

Отримавши кредитні кошти, відповідач порушив взяті на себе грошові зобов`язання, а саме не здійснив своєчасну та повну сплату нарахованих процентів за користування кредитом.

Позивач звертається до суду з вимогою про стягнення саме прострочених процентів за користування кредитом за період з 15.04.2025 р по 10.04.2026 року, штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 14 000 грн. та не заявляє вимог про дострокове повернення суми основного боргу, оскільки строк дії кредитного договору ще не закінчився.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, заборгованість відповідачки за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом станом на 13.04.2026 року становить 22 864,67 грн, що нараховані за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом відповідно до умов договору, штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 14 000,00 грн.

Таким чином, зазначена сума є заборгованістю виключно за користування кредитними коштами і не включає основну суму кредиту, строк повернення якої ще не настав.

Заборгованість підтверджується кредитним договором, розрахунком заборгованості та іншими письмовими доказами, наданими позивачем, які суд визнає належними, допустимими та достатніми для вирішення спору.

Суд також враховує, що кредитний договір №24731 від 10 грудня 2024 року був укладений в електронній формі, що підтверджується наданими сторонами доказами, та відповідає вимогам законодавства України щодо електронних правочинів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі та спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі статтею 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Надані суду докази підтверджують, що відповідачка підписала кредитний договір саме таким способом, що надає договору юридичну силу, еквівалентну письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 та статті 639 ЦК України, правочин, укладений в електронній формі та підписаний сторонами, є таким, що вчинений у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 та 1054 ЦК України, кредитний договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків сторін, у тому числі обов`язку позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами у порядку та розмірі, визначених договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України, кредитодавець має право на отримання процентів від суми кредиту, якщо інше не передбачено договором або законом, а розмір і порядок їх сплати встановлюються договором.

Стаття 1056-1 ЦК України передбачає, що розмір процентів та порядок їх сплати визначаються сторонами з урахуванням строку користування кредитом та інших економічних факторів.

Судом встановлено, що кредитним договором № 24731 передбачено процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом із періодичністю сплати кожні 18 днів.

Отже, нарахування процентів здійснюється у межах строку дії договору, а обов`язок відповідачки полягає у їх періодичній сплаті незалежно від того, чи настав строк повернення основної суми кредиту.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (штрафу) у розмірі 14 000,00 грн. не підлягає стягненню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1 651,31 грн. судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію Договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №108 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, загальна вартість юридичних послуг складає 100 000 грн., витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №108 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, відповідно до якого вартість послуг за позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №24731 від 10.12.2024 року складає 10 000 грн., платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №4321 від 05.02.2026.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором. Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13,76, 81, 141, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 24731 від 10 грудня 2024 року у вигляді прострочених процентів за користування кредитом за період з 15.04.2025 по 10.04.2026 року у розмірі 22 864 (двадцять дві тисячі вісімсот шістьдесят чотири) гривні 67 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» судовий збір в розмірі 1 651,31 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 02.10.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва