Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №367/9676/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9676/26

Провадження по справі № 1-кп/367/1028/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026111050000064 від 25 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Коцюбинське Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого кур`єром ТОВ «Нова Пошта», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1. Суть обвинувачення.

24.03.2026, близько 12 год. 26 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Reno Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом вулицею Доківська поблизу будинку 3 у селищі Коцюбинське Бучанського району Київської області, діючи в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР) з подальшими змінами, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 10.9 ПДР України, відповідно до якого «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.», маючи можливість заздалегідь виявити небезпеку для руху, яку йому становила пішохід ОСОБА_6 , яка знаходилась позаду автомобіля та рухалася з ліва на право відносно його напрямку руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу задньою правою частиною на пішохода ОСОБА_6 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого багатоуламкового перелому тіла правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, а також закритий багатоуламковий перелом тіла правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

2. Позиція учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив суворо не карати.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Захисник просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосування ст.ст.65,69 КК України у виді 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.

Потерпіла ОСОБА_6 не з`явилась, але подала заяву, в якій просила суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 норми ст.69 КК України та призначити основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з урахуванням вимоги ч. 2 ст. 75 КК України ( а.с.32).

3.Висновки суду.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , захисник та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місце роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується формально нейтрально, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, матеріальні та моральні збитки спричиненні кримінальним правопорушенням потерпілій повністю відшкодував, про що свідчать: довідки-характеристики з місця проживання, характеристика з місця роботи, розписка потерпілої про відшкодування шкоди, довідки лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69 КК України, не встановлено, але є підстави для призначення покарання в порядку ст. 69-1 КК України.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, розкаявся у вчиненому, при цьому добровільно шкоду потерпілій відшкодував, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в виді позбавлення волі строком на 3 роки, але зі звільненням від його відбуття з іспитовим строком на 1 рік, а також без призначення додаткового виду покарання в виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений під час скоєння дорожньо - транспортної пригоди не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, працює кур`єром в Новій Пошті.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 підлягають покладенню обов`язки, передбачені пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а також передбачені пунктами 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, є необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судової експертизи в сумі 4 813 гривні 60 копійок, що проводилась експертами КНДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво – Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2026 року на речові докази: автомобіль марки Reno Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 2 статті 286 КК України, статтями 100, 124, 194, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 286 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили - не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво – Святошинського районного суду Київської області (справа № 369/5596/26, провадження 1-кс/369/783/26) на транспортний засіб - автомобіль марки Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: транспортний засіб автомобіль марки Reno Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/20737-ІТ від 28.05.2026 року в розмірі 4 813 гривень 60 копійок.

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1