Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №366/1887/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1887/26

Провадження № 3/366/984/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712597 від 07.07.2026, складеним поліцейським ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, сержантом поліції Масльоном В.О.: 06.07.2026 о 23:20 год. в с. Рагівка вул. Яблунева ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Passat днз НОМЕР_1 та після скоєння ДТП за його участі до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння вживав алкоголь, чим порушив вимоги п.2.10Є ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 14.07.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 13.08.2026 та відкладено на 20.08.2026, 01.10.2026 у зв`язку з неявкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

З метою забезпечення прав гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з посиланням на ст. 250 КУпАП, постановою Іванківського районного суду Київської області від 17.07.2026 про надходження до суду матеріалів даної справи було повідомлено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури для організації участі прокурора в якості сторони обвинувачення.

Відповідно до протоколу повторного авторозподілу судової справи між суддями від 23.09.2026, головуючим суддею визначено суддю Ткаченка Ю.В.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом направлення смс-повідомлень на особистий номер телефону, текст яких доставлено 17.07.2026 та 17.08.2026 та 25.08.2026.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23) – позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному веб-порталі судової влади України.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Проте, станом судового провадження відносно себе ОСОБА_1 не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП під час розгляду справи не є обов`язковою, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи відносно нього у судове засідання не з`явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.

Поліцейський ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області сержант поліції Масльон В.О., який викликався до суду як особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у судовому засіданні обставини, викладені у вказаному протоколі, підтвердив.

Представник прокуратури, у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином. Неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712597 від 07.07.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, від підпису та отримання копії якого, ОСОБА_1 відмовився;

- оптичний диск з 2 відеозаписами із нагрудних камер поліцейських на яких зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 та встановлено, що останній, після ДТП, учасником якої він був як водій транспортного засобу, вжив алкогольні напої до проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.07.2026 від надання яких вона відмовилась у порядку статті 63 Конституції України;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.07.2026 від надання яких він відмовився у порядку статті 63 Конституції України;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнин рота, хитка хода, нечітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння приладом ARAM 3591 – відмовився на службову бодікамеру;

- копія схеми місця ДТП, складена 06.07.2026 з відображенням та фіксацією на ній всіх об`єктів та обставин, що стосуються події, яка підписана поліцейським, який її склав, ОСОБА_3 , водії автомобілів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовились від підписання.

- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску із відеозаписом (рапорт поліцейського, доручення керівника ВП №1 Вишгородського РУП та лист про долучення доказів);

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 06.07.2026, про обставини, за яких автомобіль, яким керував її чоловік, ОСОБА_1 підрізав автомобіль, яким керувала ОСОБА_2 , у результаті чого сталося зіткнення, після чого ОСОБА_2 поїхала з місця події. ОСОБА_4 разом з чоловіком, ОСОБА_1 також поїхали з місця події додому, де почали вживати спиртні напої.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши у відповідності до ст. 252 КУпАП наявні у справі докази керуючись положеннями статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а, адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […].

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п.2.10є ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.

Пунктом 2.10Є Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року за № 1306, передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Згідно з п. 1.1 ПДР ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частинами 1,2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 53 Закону № 3353-XII – юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

За результатами дослідження наведених вище доказів в їх сукупності судом встановлено, що 06.07.2026 о 23:20 год. в с. Рагівка по вул. Яблунева ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat днз НОМЕР_1 та після скоєння ДТП за його участі до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкоголь.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712597 від 07.07.2026 складений та підписаний уповноваженою особою, відповідає вимогам КУпАП.

З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП як водій транспортного засобу, вжив алкогольні напої до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому, на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, мав знати обов`язки щодо заборони вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.

Окрім того, судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього – до суду не скеровував.

Зібрані у справі докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб в своїй сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке виразилось в порушенні пункту 2.10Є Правил дорожнього руху, а саме: вживання алкогольних напоїв до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712597 від 07.07.2026; відеозаписами, долученим до матеріалів справи та копією письмових пояснень ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки у межах санкції інкримінованої статті.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому з нього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Керуючись ст.ст.7-9, 23, 24, 30, 32, 33, 40-1, ч. 4 ст. 130, 245, 250-252, 268, 280, 283-285, 294, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Юрій ТКАЧЕНКО