Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №760/31375/25 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 760/31375/25

Провадження № 2/364/352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер засобів зв`язку: тел: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: відсутня, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету: не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (магазин побутової техніки ОСОБА_3 ), РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , фактична адреса магазину TECHNOZONE: АДРЕСА_3 , номер засобів зв`язку: НОМЕР_4 ,

про захист прав споживачів,

встановив:

09 квітня 2026 року відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (магазин побутової техніки ОСОБА_3 ) про захист прав споживачів передано на розгляд до Володарського районного суду Київської області. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 02.09.2025 в магазині побутової техніки TECHNOZONE, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , придбала холодильник (ВЕКО, модель 11696) на суму в розмірі 16350,00 грн., який їй доставили в АДРЕСА_5 , 1 під`їзд, Обухівський район, Феодосіївська територіальна громада, Київська область. Холодильник їй привезли 04.09.2025, однак він був в не робочому стані. Обмінювати холодильник їй відмовились, та повертати кошти за даний холодильник теж відмовились. 18.09.2025 року вона завезла холодильник в магазин назад на проведення його діагностики, на що витратила свої кошти, а саме: за винесення холодильника 900,00 гри.; за доставку непрацюючого холодильника назад в магазин 1500,00 грн. На даний час холодильник знаходиться у магазині. ОСОБА_1 вказує, що в зв`язку з тим, що їй продали несправний холодильник, за який вона заплатила кошти, що призвело до додаткових витрат коштів та часу на повернення холодильника на діагностику, із-за чого вона отримала глибокі душевні страждання, що призвело до зміни в її характері. В зв`язку з даними обставинами ОСОБА_1 просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь кошти потрачені за купівлю холодильника (ВЕКО, модель 11696) в розмірі 16350,00 грн., кошти витрачені за винесення холодильника в розмірі 900,00 грн., кошти витрачені за доставку непрацюючого холодильника назад в магазин 1500,00 грн., 50 000 гривень моральної шкоди та судові витрати.

11.05.2026 представник відповідача подав до суду відзив, яким заперечує проти позовних вимог та додатково зазначає, що у позовній заяві позивач зазначає, що їй привезли холодильник в неробочому стані, про що вона повідомила магазин, який відмовивсь обмінювати. Повертати кошти за даний холодильник теж відмовилися. Позивач, не зазначає як саме холодильник не був в робочому стані: не вмикався взагалі, не холодив або інше.

Відповідач у відзиві вказує, що вказані позивачем твердження є загальними та не містять жодної конкретизації, характеру виявлених недоліків товару. Зокрема, позивач не зазначає, у чому саме полягала несправність холодильника: чи не вмикався він взагалі, чи не забезпечував належого охолодження, чи мав інші технічні дефекти. Відсутність такої конкретизації позбавляє можливості належним чином встановити обставини справи, а також перевірити обгрунтованість заявлених вимог, що свідчить про недоведеність викладених у позовній заяві обставин.

Також відповідач у запереченнях вказує, що холодильник дійсно перебуває у магазині, який знаходиться за адренсою: АДРЕСА_4 , але позивач неповно відображає фактичні обставини справи, оскільки не зазначає, що вказаний холодильник марки ВЕКО, модель 11696, був прийнятий відповідачем для проведення діагностики з метою встановлення причин можливих несправностей у межах виконання гарантійних зобов`язань. Таким чином, перебування товару у магазині зумовлене не безпідставним утриманням, а необхідністю проведення технічної перевірки.

Також, у позовній заяві зазначено, що позивач зосереджує увагу, що їй продали несправний холодильник за який вона заплатила кошти, не вирішують питання мирним шляхом, але позивач до позовної заяви долучила переписку з відповідачем, яка свідчить про наявність комунікації між сторонами щодо врегулювання спірної ситуаці.

Більше того, позивач також долучає до матеріалів справи претензію, однак не зазначає, що у листопаді 2025 року відповідачем було надано відповідь на вказану претензію, в якій повідомлено результати проведеної діагностики, зокрема встановлено причину несправності холодильника та запропоновано варіанти її усунення.

Відповідач вказує, що наведене свідчить про те, що відповідач вживав заходів для врегулювання спору у досудовому порядку, а виклад обставин позивачем є неповним та таким, що не відображає реальний перебіг взаємовідносин сторін.

15 липня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, де зазначено, що з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а також належного дослідження доказів, відповідач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують справність холодильника марки BEKO, модель 11696, та спростовують доводи позивача що їй продали неправний холодильник.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, направила до суду клопотання, яким просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує. В даному клопотанні також просила суд, у разі вирішення питання про розподіл судових витрат, на випадок заявлення відповідача вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу до суми, що не перевищує 2000 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Ознайомившись з позовом, відзивом, матеріалами справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що наявні всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_1 02.09.2025 в магазині побутової техніки TECHNOZONE, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , придбала холодильник (ВЕКО, модель 11696) на суму в розмірі 16350,00 грн., який їй доставили за місцем її проживання.

В позовній заяві позивач вказує, що холодильник їй привезли в неробочому стані, обмінювати його відмовились, та повертати кошти за даний холодильник теж відмовились. Також вказує, що 18.09.2025 року вона завезла холодильник в магазин назад на проведення його діагностики, на що витратила свої кошти, а саме: за винесення холодильника 900,00 гри.; за доставку непрацюючого холодильника назад в магазин 1500,00 грн. На даний час холодильник знаходиться у магазині.

ОСОБА_1 вказує, що в зв`язку з тим, що їй продали несправний холодильник, за який вона заплатила кошти, що призвело до додаткових витрат коштів та часу на повернення холодильника на діагностику, із-за чого вона отримала глибокі душевні страждання, що призвело до зміни в її характері, а саме: вразливість, невпевненість у собі і власних силах, зниження самооцінки, дратівливість, тривожність, зміни настрою без вагомих причин, знижений, поганий, пригнічений настрій, підвищена запальність в поведінці та реакціях; відмічається тривале погіршення якості життя мого в цілому, з`явився ряд нових ускладнень, турбот, потреб, переживань, негативних емоцій (гніву, образи, обурення, побоювань, страхів); необґрунтований страх за себе, за членів родини, тривога, передчуття, що в будь-який момент може статися щось неприємне, побоювання якихось певних життєвих ситуацій; підвищення стурбованості станом свого здоров`я, тривога стосовно цього.

Вона нервові потрясіння переносить тяжко, втратила сон, її переслідує відчуття несправедливості, вимушена витрачати час на вирішення питання з несправним холодильником, що забирає багато часу та завдає багато незручностей, разом з тим, вона вимушена звертатися за отриманням правової допомоги, здійснювати додаткові виїзди.

За поданим клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були досліджені відео докази, а саме:

1. Відео 1 – відеозапис був зроблений до моменту продажу холодильника позивачу. На відеозаписі зафіксовано роботу холодильника марки BEKO, модель 11696, зокрема його належний технічний стан, виконання основної функції – охолодження, а також наявні зовнішні недоліки товару. Таким чином, зазначений доказ підтверджує, що до передачі позивачу холодильник перебував у справному стані.

2. Скріншот із застосунку Вайбер – даний доказ фіксує дату створення Відео_1, а саме 27 серпня 2025 року, тобто підтверджує що відео було зроблено до моменту купівлі даного холодильника. Вказаний доказ підтверджує дату створення відеозапису, що виключає можливість його виготовлення після виникнення спору та свідчить про фіксацію фактичного технічного стану холодильника ще до його продажу.

3. Відео 2 – відеозапис здійснений відповідачем 02 лютого 2026 року після прийняття холодильника від позивача з метою перевірки заявлених недоліків та встановлення можливих несправностей. На зазначеному відеозаписі зафіксовано, що холодильник марки BEKO, модель 11696, перебуває у робочому стані та належним чином виконує свою основну функцію охолодження.

4. Відео 3 – відеозапис здійснений відповідачем 28 квітня 2026 року також підтверджує, що перебуває у робочому стані та належним чином виконує свою основну функцію – охолодження. Вказані докази підтверджують відсутність заявленої позивачем несправності у вигляді непрацездатності холодильника та має істотне значення для встановлення фактичних обставин справи, оскільки відображає технічний стан товару після його повернення відповідачу для перевірки.

5. Відеозапис екрану – фіксує листування та комунікацію між відповідачем і позивачем щодо спірного холодильника. Зазначений доказ підтверджує, що після звернення позивача відповідач здійснював належну комунікацію, надавав роз`яснення щодо технічного стану холодильника, відповідав на звернення позивача та інформував її про результати перевірки справності товару. Вказаний відеозапис також підтверджує, про добросовісну поведінку відповідача, який не ухилявся від спілкування з позивачем, реагував на її звернення та вживав заходів для з`ясування обставин, пов`язаних із заявленими недоліками товару. Зазначений доказ має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки спростовує можливі доводи про неналежне інформування позивача або відсутність взаємодії з боку відповідача. Дані докази не необхідними для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи. Зазначені докази не були подані разом із відзивом на позовну заяву з об`єктивних причин. Так, більшість із поданих доказів є відеофайлами значного обсягу, які потребували додаткової технічної обробки, перенесення на належний електронний носій, перевірки їх цілісності, відтворюваності та належного оформлення для подання до суду. З огляду на технічні особливості таких електронних доказів, їх підготовка та формування для подання до суду потребували додаткового часу. Водночас відповідач не мав наміру приховувати зазначені докази чи зловживати процесуальними правами. Після завершення їх належної технічної підготовки вони невідкладно подаються до суду з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

У відповідності до п. 13 ст. 1 цього Закону, належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

У розумінні п. 18 ст. 1 Закону продавець, це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, а у відповідності до п. 22 споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів", виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України "Про захист прав споживачів", при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно з умовами ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості та права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені також статтею 678 ЦК України та статтею 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів" при придбанні товару неналежної якості споживач має право: обміняти непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, але лише протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не був оголошений продавцем.

Згідно ст. 21, 22 Закону крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно до п. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" вказують на те, що продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідне рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, а стаття 6 цього Закону вказує на обов`язок потерпілого довести: наявність шкоди, наявність дефекту в продукції, наявність причинно- наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

Порядок повернення сплачених за товар, що використовувався та на думку споживача має певний недолік, грошових коштів регламентується та чітко встановлений ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, ст. 83 Закону встановлює, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Так, положення п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону можуть застосовуватись виключно у випадку, якщо у товарі виявлено протягом встановленого гарантійного строку істотні недоліки.

У відповідності до ч. 14 ст. 8 вказаного Закону, вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. З викладених норм Закону видно, що повернення сплачених за товар грошових коштів чи міна товару на аналогічний можлива виключно у випадках коли у такому товарі наявний істотний недолік. Для можливості проведення діагностики, та у разі необхідності проведення гарантійного ремонту, а у випадку наявності у товарі істотного недоліку проведення грошових коштів позивачу.

У разі виявлення недоліків у товарі, правовідносини сторін регламентуються ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому, законодавець розмежував поняття "недолік", "істотний недолік" та наслідки їх виявлення.

Згідно абз. 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Згідно абз. 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товар на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", істотний недолік - це недолік, який (1) робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, (2) виник з вини виробника (продавця, виконавця), (3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що право вимоги розірвання договору купівлі-продажу товару виникає у споживача за умови виявлення саме істотного недоліку протягом гарантійного строку, який виник з вини виробника товару. При цьому, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: (1) роботи неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, (2) бути таким, що виник з вини виробника товару, (3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин та має бути наділеним хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами "а" - "в" п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у сукупності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого частини 4 статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Тобто, відповідно до цієї статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Однак, вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Відповідно до статті 673 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати, зокрема, пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення таких недоліків.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з установлених законом ознак, зокрема не може бути усунутий або його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її цивільного права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд виходить із того, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд бере до уваги, що обов`язок доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено, вини відповідача, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні, що обумовлює також відсутність підстав для задоволення похідних вимог про стягнення моральної шкоди та судового збору.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Звільнення споживача від сплати судового збору поширюється на розгляд справи в суді першої інстанції, а також на наступні стадії цивільного процесу, якщо спір пов`язаний із порушенням прав споживача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, судовий збір належить віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 1, 8, 9, 10, 12, 17, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 23, 625, 651, 673, 675 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позових вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (магазин побутової техніки TECHNOZONE) про захист прав споживачів, - відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складено 06.10.2026 року.

Суддя О. В. Ткаченко