Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №357/17342/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17342/26

1-кп/357/1307/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116030000377 від 03.09.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Біла Церква Київської обл., громадянина України, із середньою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.126 Кримінального кодексу України, -

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

22 серпня 2026 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Архипа Люльки поблизу будинку № 30-Ж у м. Біла Церква Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_3 , маючи умисел на завдання йому побоїв та фізичного болю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого та завдав йому двох ударів правим кулаком у ділянку лівої скроні.

Після цього ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, схопив ОСОБА_3 обома руками за одяг, поклав його спиною на асфальтне покриття та, стоячи над ним, завдав йому близько трьох ударів правим кулаком у праве плече.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 побоїв, які спричинили фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень.

Формулювання статті КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 126 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року. Отже, інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурором відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_2 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, погодився із встановленими під час дізнання обставинами та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. У заяві підтверджено, що обвинуваченому роз`яснено передбачені законом обмеження права апеляційного оскарження.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , в якій він погодився із встановленими під час дізнання обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, підтвердивши ознайомлення з відповідними обмеженнями права апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд установив, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, обвинувачений і потерпілий не оспорюють встановлених під час дізнання обставин та погодилися на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Зміст доданих письмових заяв підтверджує ознайомлення зазначених учасників із передбаченими законом обмеженнями права апеляційного оскарження.

Суд не встановив обставин, які зумовлювали б необхідність призначення розгляду обвинувального акта в судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення вироку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Встановлені під час дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження та викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, свідчать про те, що ОСОБА_2 умисно завдав ОСОБА_3 побоїв, які спричинили фізичний біль, але не спричинили тілесних ушкоджень. Отже, суд визнає ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд відповідно до статей 50, 65–67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та наслідки, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують.

ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров`я особи. Його дії полягали в завданні потерпілому декількох ударів у ділянку голови та плеча, зокрема після того, як потерпілий опинився на асфальтному покритті. Внаслідок зазначених дій потерпілому завдано фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, не працевлаштований, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наданими відомостями, медичної допомоги у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує. Відомості про його сімейний стан та наявність на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей у матеріалах провадження відсутні. Свою винуватість визнав повністю та щиро розкаявся.

З урахуванням характеру та наслідків вчиненого кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявності пом`якшуючої та відсутності обтяжуючих покарання обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливі шляхом призначення покарання у виді штрафу.

Визначаючи розмір штрафу відповідно до ст. 53 КК України, суд враховує відомості про майновий стан обвинуваченого, зокрема відсутність працевлаштування. Водночас характер застосованого насильства, кількість завданих ударів та продовження насильницьких дій після того, як потерпілий опинився на асфальтному покритті, обґрунтовують призначення штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На переконання суду, зазначене покарання є співмірним вчиненому кримінальному проступку, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не встановив.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не застосовувався.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Керуючись статтями 50, 53, 65–67, 126 КК України, статтями 369–371, 373–376, 381, 382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1