Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №293/1179/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/1179/26

Провадження № 3/293/350/2026

05 жовтня 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.3 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734305 від 01.08.2026 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734305 від 01.08.2026, встановлено, що 01.08.2026 10:20:20 в с. Вишпіль, вулиця Зарічна, 4 гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем субару, будучи обмеженим в праві керування всіма транспортними засобами відповідно до постанови ДВС ВП 63115393 Корольовським відділом виконавчої служби від 17.02.2025, чим порушив п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 126 КУпАП.

21.08.2026 на адесу надійшли додаткові пояснення гр. ОСОБА_1 зі змісту яких вбачається, що гр. ОСОБА_1 заперечує вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки на момент події йому не було відомо про існування будь-якої постанови державного виконавця про встановлення щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а про існування постанови державного виконавця ВП №63115396 від 17.02.2025 дізнався лише під час спілкування з працівниками поліції 01.08.2026, коли вони повідомили про наявність такого обмеження.

Також наголошує на тому, що у його розпорядженні наявний автомобіль Subary Legacy д.н.з. НОМЕР_2 , а у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено транспортний засіб Subary Legacy д.н.з. НОМЕР_3 . Вважає, що різниця між д.н.з. « НОМЕР_3 » та д.н.з. « НОМЕР_2 » не є формальною опискою у відомостях, оскільки саме за таким критерієм ідентифікують об`єкт яким особа здійснювала керування.

Вказує, що відсутня належна безперервна відео фіксація обставин, які передували складанню протоколу, оскільки відеозапис з нагрудного відео реєстратора поліцейського №859060 не забезпечує повної та безперервної фіксації подій, які передували складанню протоколу. Провадження у справі просить закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз`яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , надав суду постанову ВП № 63115393 від 28.09.2026 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, повідомив, що заборгованість по аліментах погасив повністю тому просив суду закрити провадження у справі.

Дослідивши та всебічно, повно та об`єктивно оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно до ч.3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та умисно порушив таку заборону.

Стаття 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Частина 10 статті 71Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що тимчасові обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.

Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, зобов`язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов`язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження на час складання адміністративного протоколу.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Первушиної Ю.О. від 17.02.2025 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, ВП № 63115393, боржнику ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами через наявну заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої за період з 12.02.2024 по 12.02.2025 року становить 30 800 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Водночасматеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , було відомо про винесену постанову.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України Маркуш В.О. від 28.09.2026 ВП № 63115393 відносно ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами скасовано.

Отже, суд не знайшов підтвердження наявності обмеження у ОСОБА_1 у праві керування т/з на момент розгляду справи, за таких обставин матеріали справи не підтверджують наявність суб`єктивної сторони в діях ОСОБА_1 та наявність в його дію складу правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних доказів.

За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 , за ч. 3 ст.126 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 , відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

СуддяЛюдмила ЛОСЬ