Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №289/1995/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1995/26

Номер провадження 3/289/688/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, на період мобілізації проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , стрільця третього відділення охорони взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ІНФОРМАЦІЯ_3 №24 від 11.09.2026, 11.09.2026 близько 20:00 год. в розташуванні взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 при перевірці особового складу взводу охорони було виявлено стрільця третього відділення охорони взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 рядового ОСОБА_1 з помітними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме : порушення координації руху, не чітке мовлення, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. В результаті медичного обстеження, яке було проведено 11.09.2026 о 20:25 год., було встановлено, що рядовий ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, рядовий ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, з`явився для виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані на території військової установи, де проходить службу, а саме : на території розташування взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на вказану ним адресу місця проживання, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.22), окрім того був повідомлений шляхом отримання повідомлення у додатку «Viber» (а.с.21).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, у справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов`язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

При цьому неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки, а положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено факту наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Долучена до матеріалів справи копія направлення військовослужбовця на огляд в КНП «Радомишльська лікарня» солдата ОСОБА_1 містить відомості щодо виявлення в останнього ознак впливу наркотичних речовин: порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності (а.с.14).

Оригінал висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до матеріалів справи не долучено, в долученій копії висновку зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.15).

Відеозаписи проведення огляду ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучені, при цьому свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначають, що близько 20:05 отримали вказівку вибути до КНП «Радомишльська лікарня» з солдатом ОСОБА_1 , який був з ознаками алкогольного сп`яніння та вибули до КНП «Радомишльська лікарня», при цьому відсутні докази того, що у їх присутності проводився вказаний огляд на стан сп`яніння. Сам ОСОБА_1 відмовився від пояснень.

Таким чином, згідно з ч. 5 ст. 266-1 КУпАП, огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суд враховує, що за змістом положень п.6-8, 14 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32, єдиними належними доказами перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння може бути лише акт огляду на стан сп`яніння, у разі, якщо огляд проводився посадовою особою, уповноваженою на його проведення на місці вчинення адміністративного правопорушення або акт медичного огляду та висновок, у разі проведення огляду лікарем у закладі охорони здоров/я. Однак всупереч зазначеному, в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду та оригінал висновку.

За положеннями статей 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Як вбачається із усталеної практики Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02, рішення від 09.06.2011 року, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013 року, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх доказів вчинення військовослужбовцем ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та, відповідно, про відсутність в його діях складу даного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173-20, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__