Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №279/5874/26
Суддя: Недашківська Л. А.
Справа № 279/5874/26
Провадження № 3/279/1484/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
05 жовтня 2026 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бовсуни Лугинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 24.11.2010, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 193575 від 31.08.2026, встановлено, що ОСОБА_1 04.08.2026 р. приблизно о 19:45 год., перебуваючи в магазині "Мрія" за адресою АДРЕСА_2 , в ході конфлікту з гр. ОСОБА_2 пошкодив мобільний телефон заявниці, чим вчинив дрібне хуліганство, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 підтвердив, що того дня дійсно була сварка, але вказав, що телефон ОСОБА_2 він не вихвачував у неї з рук та не кидав.
Потерпіла ОСОБА_2 направила письмові пояснення по справі, в яких вказала, що 04.08.2026 у с. Бехи вона з друзями та їх дітьми заїхала у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . У магазині вони придбали пиво і квас, які продалися їм на розлив самим ОСОБА_1 . Вживали вони напої у альтанці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » – місці, відведеному для розпиття напоїв. Після цього вона зайшла до магазину знову і запитала, де знаходиться туалет. ОСОБА_1 повідомив у досить грубій формі дослівно наступне: «Тобі що трави мало? Сідай, де хочеш». На моє питання чи це жарт, ОСОБА_1 відповів, що це не жарт, і що це не його проблеми, коли хтось хоче до туалету. Я здійснила зауваження, що оскільки ОСОБА_1 продає напої на розлив, то він зобов`язаний забезпечити покупцям доступ до санвузлу згідно вимог санітарної гігієни. Також вона запитала ОСОБА_1 про наявність документів, які надають дозвіл його магазинові продавати на розлив напої. Після цього ОСОБА_1 став дуже агресивний, почав вимикати світло та холодильне обладнання і рухатись в її напрямку. Вона почала знімати ці події на відеокамеру телефона, бо вона налякалась його поведінкою. ОСОБА_1 підійшов до неї, грубо схопив за обидві руки та з усієї сили штовхнув її. Від падіння на підлогу її врятував холодильник, що знаходився за спиною. Після штовхання ОСОБА_1 вибив з її рук телефон, який впав на підлогу, в результаті чого відеозапис перервався. Для належного розгляду справи, долучає до письмових пояснень відеозапис, який був знятий нею на телефон. Зрештою ОСОБА_1 виштовхав її і свідка ( ОСОБА_3 ), який був присутній при цьому інциденті, з магазину і зачинився в ньому. В свою чергу вона викликала поліцію, яка склала відповідний протокол. Всі події, які вона описала вище, були засвідчені свідками. З метою забезпечення своєчасного розгляду справи, повідомляє, що підтримую обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП та притягнення його до відповідальності згідно закону. Просить врахувати при розгляді адміністративних матеріалів її пояснення щодо події, яка сталась. Просила: 1. Долучити до матеріалів справи письмові пояснення. 2. Долучити до матеріалів та дослідити в межах справи відеозапис, який додається до даної даяви. 3. Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Також ОСОБА_2 направила клопотання про розгляд справи без участі потерпілого, оскільки у зв`язку із територіальною віддаленістю її місця проживання та відсутністю технічної можливості брати участь в режимі відеоконференції в робочий час, її участь у судових засіданнях є практично неможливою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно мала місце конфліктна ситуація, що не заперечується жодною зі сторін.
ОСОБА_2 в поясненнях зазначила, що під час конфлікту ОСОБА_1 вибив із її рук мобільний телефон, унаслідок чого телефон було пошкоджено. Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 вибив у ОСОБА_2 телефон.
Водночас ОСОБА_1 факт вибивання телефону заперечив та пояснив, що ОСОБА_2 пепебувала в стані алкогольного сп`яніння, сама активно махала руками, унаслідок чого мобільний телефон випав із її рук.
Переглядом відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 вимагає надати їй ліцензію, а ОСОБА_1 виключає світло та холодильники в магазині і у певний момент прикриває руками область, де знаходиться камера мобільного телефону ОСОБА_2 . Разом із тим, із відеозапису неможливо однозначно встановити, що ОСОБА_1 умисно вибив телефон із рук ОСОБА_2 та що саме його дії спричинили падіння або пошкодження телефону.
Тому, суд не бере до уваги як самостійну підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП обставину щодо пошкодження мобільного телефону ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 заперечує, що саме його діями телефон було вибито з рук потерпілої, а наявний відеозапис не дає можливості з достатньою очевидністю встановити механізм падіння телефону.
Разом із тим, з досліджених судом доказів убачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у громадському місці виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_1 вступив із нею у конфлікт, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
При цьому сам ОСОБА_1 не заперечує наявності конфлікту, однак надає іншу оцінку своїй поведінці та заперечує окремі обставини події.
Суд виходить із того, що для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, визначальним є не сам факт виникнення конфлікту між особами, а характер поведінки особи під час такого конфлікту та її спрямованість на порушення громадського порядку і спокою громадян.
У даному випадку сукупність досліджених доказів свідчить, що поведінка ОСОБА_1 під час конфлікту в громадському місці вийшла за межі звичайної словесної суперечки та набула характеру дій, які порушували громадський порядок і спокій громадян, що дає підстави для кваліфікації його дій за статтею 173 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб`єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 193575 від 31.08.2026, рапортом інспектора-чергового Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.08.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відсутні. ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, суд звільняє його від сплати судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст. ст. 173, 221, 283-284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню, яка підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач ГУК у Жит.обл/Коростен.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), ККД 21081100, Номер рахунку (IBAN) UA228999980313070106000006827, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом
Оригінал: reyestr.court.gov.ua