Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 17 серпня 2026 р.
Справа: №296/8533/26
Суддя: Шкиря В. М.
Справа № 296/8533/26
2/296/4536/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" серпня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Маслякової Тетяни Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 – адвоката Маслякової Т.О. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 998.
Від шлюбу у сторін є спільна неповнолітня дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільне життя з відповідачем не склалось, через різні характери та погляди на сімейне життя та ведення побуту. Між подружжям зникло почуття любові та взаєморозуміння, тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Подружжя не проживає разом з лютого 2026 року, спільного господарства не ведуть. Сімейні відносини фактично втратили свій зміст, шлюб існує лише формально.
Ухвалою суду від 17.07.2026 року по справі відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження - 18.08.2026 з повідомленням сторін про день, час та місце розгляду справи.
18.08.2026 судом було задоволено клопотання відповідача про надання строку на примирення подружжя. Надано строк для примирення до 01.10.2026. Провадження у справі було зупинено.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06.10.2026 провадження у справі поновлено за ініціативою суду.
06.10.2026 сторони чи їх представник до суду не з`явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали цивільної справи.
06.10.2026 відповідач подав заяву про визнання позову, та бажання після розірвання шлюбу й надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.07.2014, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - 01 липня 2014 року укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 998.
Під час шлюбу у сторін народилась дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 08.01.2015 відповідний актовий запис №33.
06.10.2026 відповідач подав заяву про визнаня позову, та бажання і після розірвання шлюбу іменуватися шлюбним прізіищем " ОСОБА_5 "
Таким чином суд встановив, що сторони, що мають неповнолітню доньку, обопільно бажають розірвати шлюб, проте за нормами Сімейного кодексу України це можливо лише в судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд надавав подружжю " ОСОБА_5 " строк для примирення, який сплив 01.10.2026.
06.10.2026 відповідач подав заяву про визнання позову.
Позивач чи його представник не зверталися до суду з заявою про залишення позову без рохгляду чи відмови від нього, відповідач позов визнає отже, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням сторін до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене суд вважає, що слід прийняти визнання позову відповідачем, позов задовільнити та розірвати шлюб між сторонами.
За приписами ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 " , отже, і надалі, після розірвання шлюбу вона має право іменуватися прізвищем " ОСОБА_5 "
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили необхідно діслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено 1064,96 грн судового збору, що зараховані до спеціального фонду державного бюджету.
Разом з цим, представник позивача просив не розподіляти судові витрати та залишити їх за позивачем.
Керуючись ст. ст.7,8,12,81,141,258-259,263,264,265,273,352,355 ЦПК України, ст. ст.104, 112-115 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 у справі №296/8533/26
Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Маслякової Тетяни Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 01 липня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 998.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 , має право й надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Судові витрати у вигляді судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2026
Cуддя В. М. Шкиря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua