Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №278/5267/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №278/5267/25

Суддя: Дубовік О. М.

Справа № 278/5267/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Луцкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їх повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання. В обґрунтування позову зазначила, що після досягнення повноліття дочка продовжує здобувати освіту за денною формою навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків. Позивач вказувала, що витрати на забезпечення дочки, у тому числі пов`язані з навчанням, проживанням, харчуванням, проїздом, придбанням необхідних речей та іншими повсякденними потребами, фактично несе вона, тоді як відповідач належної систематичної матеріальної допомоги не надає (а.с. 1-5).

На підтвердження викладених у позові обставин до позовної заяви, як зазначено у переліку додатків, долучено документи: копія паспорта та РНОКПП Позивача (а.с. 6); копія рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2015 року №278/5435/14-ц (а.с. 7); документи щодо народження та родинного зв`язку ОСОБА_3 зі сторонами (а.с. 9,10); копія відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.10.2025 року (а.с. 11); наказ ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського №265-ст від 09.08.2025 року щодо зарахування ОСОБА_4 до навчального закладу (а.с. 13); довідка №33 від 05.09.2025 року щодо форми навчання (а.с.12); інші документи на підтвердження заявлених витрат і потреб повнолітньої дочки (а.с. 16-18), а також докази направлення учасникам справи копії позовної заяви з додатками.

Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у Національній академії України ім. П.І. Чайковського в розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 15 жовтня 2025 року і до закінчення навчання дитиною, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох річного віку. Також позивач просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу (а.с.4).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 25).

Відповідач ОСОБА_2 , діючи через представника, подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечував. Сторона відповідача не заперечувала факту навчання повнолітньої дочки, однак вважала заявлений розмір аліментів необґрунтованим з огляду на сімейний і матеріальний стан відповідача. У відзиві зазначалося, що відповідач одружений, має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження; дружина, за твердженням сторони відповідача, не працює; відповідач проходить військову службу, має власні обов`язкові витрати, а ОСОБА_4 навчається за денною формою та отримує стипендію (а.с. 31-35).

На підтвердження заперечень до позову, відповідно до наведеного в ньому переліку додатків, стороною відповідача подано документи щодо сімейного стану та складу сім`ї (а.с. 40), народження малолітньої дитини (а.с.38), проходження військової служби (а.с. 44) , доходів та грошового забезпечення відповідача (а.с. 45, 46), майнового стану, житлових обставин і понесених витрат (а.с. 39, 41, 53, 54), документи щодо стану здоров`я та медичних витрат (а.с. 47-52), а також інші документи, якими сторона відповідача обґрунтовувала необхідність урахування його інших сімейних і матеріальних обов`язків при визначенні розміру аліментів.

Окремо у відзиві сторона відповідача посилалася на раніше ухвалене рішення Житомирського районного суду Житомирської області у справі №278/2747/23 щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання іншої дочки - ОСОБА_5 (а.с. 42,43). На думку відповідача, визначений у тій справі розмір утримання мав бути врахований і при вирішенні цього спору. Також наводилися доводи щодо майнового стану позивача та можливості матері самостійно брати участь у забезпеченні Соломії (а.с. 42, 43).

07 листопада 2025 року відзив було отримано стороною позивача, після чого представник позивача — адвокат Чайковська Р.А. — подала відповідь на відзив. У ній сторона позивача послідовно заперечила проти доводів відповідача та наголосила, що наведені ним сімейні й майнові обставини не спростовують ані потреби ОСОБА_4 у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, ані можливості батька таку допомогу надавати (а.с. 97-99).

У відповіді на відзив зазначено, що посилання на отримання Соломією стипендії не свідчить про її повне матеріальне самозабезпечення, оскільки стипендія не покриває всього комплексу повсякденних витрат та витрат, пов`язаних із навчанням. Представник позивача також вказувала, що наявність у відповідача малолітньої дитини від іншого шлюбу підлягає врахуванню судом, проте сама по собі не припиняє передбаченого законом обов`язку щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Сторона позивача звертала увагу суду на відомості про доходи відповідача, з яких, за її доводами, убачається отримання ОСОБА_2 протягом 2025 року доходу в сумі 1 069 515,25 грн. До відповіді на відзив, згідно з переліком додатків, долучено витяг з Єдиного державного реєстру декларацій майнового стану відповідача від 24.03.2025, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також докази надсилання (надання) відповіді на відзив іншим учасникам справи (а.с. 100-106).

У відповіді на відзив представник позивача також заперечила проти посилань відповідача на утримання батьків пенсійного віку, зазначивши, що належних доказів такого утримання не надано. Щодо доводів про стан здоров`я відповідача вказувалося, що подані медичні документи самі по собі не підтверджують стійкого зменшення працездатності або такого погіршення стану здоров`я, яке б виключало можливість надавати дочці матеріальну допомогу. Стосовно доводів про знищення житла та необхідність оренди іншого житла сторона позивача зазначала, що такі обставини мають оцінюватися разом з іншими відомостями про майновий стан і доходи відповідача.

24 листопада 2025 року представником позивача подано заперечення на зустрічну позовну заяву. У запереченнях зазначалося, що вимога відповідача про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням у справі №278/2747/23 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 , не є зустрічною до первісного позову у цій справі, оскільки стосується іншої дитини, іншого правовідношення та іншого судового рішення. Сторона позивача просила відмовити у прийнятті такої зустрічної позовної заяви та її об`єднанні з первісним позовом. До відповідного процесуального документа долучено ордер представника та докази його направлення учасникам справи (а.с. 108,109).

Ухвалою суду від 28.11.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про прийняття зустрічної позовної заяви у цивільній справі. (а.с. 121).

У подальшому представник відповідача - адвокат Сірач В.С. - звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 проходить військову службу у складі Збройних Сил України на підставі мобілізації в умовах воєнного стану. На підтвердження цих обставин стороною відповідача подано відповідні документи про проходження військової служби.

У судовому засіданні під час розгляду клопотання про зупинення провадження представник відповідача підтримав його та просив задовольнити. Представник позивача - адвокат Чайковська Р.А. - заперечувала, посилаючись на відсутність об`єктивної неможливості продовження розгляду справи за умови участі у ній професійного представника відповідача. Позивач підтримала позицію свого представника (а.с. 139-140).

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено. Суд виходив із того, що сам факт проходження стороною військової служби не є безумовною підставою для зупинення провадження, якщо матеріали справи не підтверджують об`єктивної неможливості участі сторони у процесі та захисту її інтересів. Суд урахував, що відповідач має представника — адвоката, який бере участь у справі, подає процесуальні документи, заявляє клопотання та реалізує інші процесуальні права (а.с. 142)

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача — адвокат Чайковська Р.А. — позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Посилалася на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, наголошувала на фактичному продовженні Соломією навчання, пов`язаних із цим витратах, необхідності участі обох батьків у її утриманні та наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свого представника та заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

У цьому ж судовому засіданні представник відповідача - адвокат Сірач В.С. - підтримав подане клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме медичних документів і документів, що підтверджують понесені відповідачем витрати на лікування. Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечувала, звертала увагу на дату відкриття провадження у справі та зазначала, що відповідні докази не були подані у встановлений процесуальним законом строк, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні клопотання. Заслухавши думку учасників справи, суд ухвалив поновити відповідачу строк на подання доказів та долучити подані документи до матеріалів справи.

Представник відповідача - адвокат Сірач В.С. - проти задоволення позову заперечував. Просив урахувати, що дохід відповідача зменшився, а також понесені ним витрати. На запитання представника позивача пояснив, що йому не відомо про доходи дружини відповідача; батьки відповідача проживають у м. Львові, його брат проходить військову службу; щодо надання допомоги спільним повнолітнім дочкам сторін конкретної відповіді не надав. У судових дебатах просив урахувати, що дочка перебуває на утриманні матері, та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні, дослідивши наявні письмові докази, перевіривши доводи позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечень та інших процесуальних заяв, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 . Після досягнення повноліття ОСОБА_4 продовжила навчання за денною формою. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами по суті не заперечуються.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Отже, обов`язок з утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, виникає за сукупності юридичних фактів: вік дитини від вісімнадцяти до двадцяти трьох років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв`язку з таким навчанням; можливість батьків надавати відповідну допомогу.

За змістом статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та/або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів суд також бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.

Вирішуючи питання про потребу повнолітньої дочки у матеріальній допомозі, суд виходить із того, що поняття такої потреби не може бути зведене виключно до повної відсутності у неї будь-яких власних коштів. Навчання об`єктивно пов`язане з витратами на харчування, одяг, проїзд, навчальні матеріали, засоби зв`язку, побутові та інші щоденні потреби. Денна форма навчання, своєю чергою, істотно обмежує можливість особи мати стабільну повну зайнятість та самостійно забезпечувати всі такі витрати.

Саме тому факт отримання Соломією стипендії суд оцінює як одну зі складових її матеріального становища, але не як обставину, що усуває потребу у допомозі батьків. Стипендія не підміняє передбачений законом обов`язок батьків та не свідчить автоматично про те, що всі необхідні витрати повнолітньої особи у період навчання нею покриваються самостійно.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку чи сина, які продовжують навчання, виникає незалежно від форми навчання за умови існування інших передбачених статтею 199 СК України обставин. При визначенні розміру утримання враховуються, зокрема, витрати, пов`язані з навчанням, проїздом та проживанням.

Оцінюючи можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, суд бере до уваги не лише сам факт працевлаштування чи проходження військової служби, а весь комплекс відомостей про його матеріальний і сімейний стан. Із матеріалів справи вбачається отримання відповідачем доходу; стороною позивача наведено дані про дохід за 2025 рік у сумі 1 069 515,25 грн (а.с. 100-107). Сторона відповідача не надала доказів, які б у сукупності переконливо свідчили про повну відсутність можливості надавати дочці матеріальну допомогу.

Суд не залишає поза увагою доводи про проходження відповідачем військової служби. Однак зазначена обставина сама по собі не доводить неможливості виконання аліментного обов`язку. Більше того, у межах вирішення питання про зупинення провадження суд уже оцінював вплив проходження відповідачем військової служби на можливість реалізації ним процесуальних прав у цій справі та не встановив обставин, які б унеможливлювали її подальший розгляд.

Разом із тим суд визнає істотною обставиною наявність у відповідача іншої малолітньої дитини. Закон не встановлює переваги однієї дитини над іншою у праві на належне матеріальне забезпечення з боку батьків. Тому наявність іншої дитини не звільняє відповідача від участі в утриманні Соломії, проте підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні конкретного розміру аліментів.

Посилання сторони відповідача на рішення в іншій справі щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 суддя також оцінює у сукупності з іншими доказами. Водночас попереднє судове рішення не має наперед установленого значення для визначення розміру аліментів у цій справі, оскільки предметом оцінки є конкретні потреби Соломії та актуальні на час розгляду цієї справи матеріальні й сімейні обставини її батьків.

Так само суддя не може погодитися з доводами, за якими наявність у позивача рухомого чи нерухомого майна повинна фактично покласти на неї весь обсяг утримання повнолітньої дочки. Обов`язок батьків щодо матеріальної підтримки повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за наявності визначених законом умов є спільним. Матеріальний стан другого з батьків має значення для визначення розміру участі кожного, однак не є самостійною підставою для повного усунення іншого з батьків від такого обов`язку.

Суд звертає увагу й на те, що при вирішенні сімейного спору арифметичне зіставлення лише розміру доходу платника та заявленої частки не забезпечує справедливого результату. Розмір аліментів має бути таким, щоб, з одного боку, забезпечити реальну, а не символічну участь батька у витратах на повнолітню дочку в період її навчання, а з іншого - не ігнорувати інші доведені сімейні обов`язки платника.

За встановлених у справі обставин суд вважає доведеними як потребу ОСОБА_3 у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання, так і можливість ОСОБА_2 брати участь у її утриманні. Разом із тим заявлений позивачем розмір підлягає коригуванню з урахуванням сукупності обставин, установлених під час судового розгляду.

Визначаючи належний розмір аліментів, суд ураховує: продовження Соломією навчання за денною формою; об`єктивну необхідність нести пов`язані з цим та повсякденні витрати; отримання нею стипендії; матеріальну участь позивача; відомості про доходи відповідача; проходження ним військової служби; наявність у нього іншої малолітньої дитини та необхідність забезпечити розумний баланс між інтересами всіх осіб, щодо яких він має сімейні обов`язки.

За таких обставин суд доходить висновку, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/9 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно відповідатиме фактичним обставинам справи, принципам розумності та справедливості й забезпечить належну участь відповідача в утриманні повнолітньої дочки, не покладаючи при цьому весь тягар її забезпечення на одного з батьків.

Аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Припинення навчання є підставою для припинення права на таке утримання.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 268, 430 ЦПК України, статтями 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суддя —

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/9 (однієї дев`ятої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - «15» жовтня 2025 року - і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У разі припинення ОСОБА_3 навчання право на утримання припиняється.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 463,09 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Дубовік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua