Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №295/9496/26
Суддя: Стрілецька О. В.
Справа №295/9496/26
Категорія 69
2/295/4752/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.06.2026 і до закінчення її навчання.
Позов обгрунтований тим, що вона навчається в Житомирському торгівельно-економічному фаховому коледжі Державного торгівельно-економічного університету на другому курсі на денній формі навчання, у зв`язку з чим немає можливості влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Зазначила, що після розірвання шлюбу між батьками перебувала на утриманні матері, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, батько їй не допомагав, не цікавився нею. На теперішній час про неї піклується бабуся ОСОБА_3 , проте вона є поважного віку, отримує лише пенсію, яка у повному обсязі не здатна забезпечити всі її потреби на належному рівні. Позивач стверджує, що відповідач у добровільному порядку не надає кошти на її утримання, хоча, наскільки їй відомо, працевлаштований офіційно, є досить молодою особою, інших осіб на утриманні немає, аліменти нікому не сплачує, тобто має можливість брати участь в її матеріальному забезпеченні, а більше позивачці немає до кого звернутися за допомогою та підтримкою, у зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до ухвали суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання (а.с. 21), проте поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 24-25, 28-29).
Зі змісту рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 225 від 20.02.2026 вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України, від 07.01.2026 № НОМЕР_5 зник на території бойових дій (під час воєнних дій) - а. с. 15.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст. 25 ЦК України).
Отже, статус відповідача як особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, а відтак він може бути учасником судового процесу.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно зі статею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ст. 201 СК України норма ст. 191 СК України застосовується до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина.
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 5).
Відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10.12.2013 розірваний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 09.09.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10).
Прізвище ОСОБА_4 змінено на ОСОБА_5 у зв`язку з одруженням (а. с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 14).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №225 від 20.02.2026 ОСОБА_3 призначена піклувальником над неповнолітнью онукою, дитиною позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки її мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько ОСОБА_2 відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України, від 07.01.2026 № НОМЕР_5 зник на території бойових дій (під час воєнних дій) - а. с. 15.
Згідно з довідкою №581 від 26.05.2026, виданою директором Відокремленого структурного підрозділу «Житомирський торгівельно-економічний фаховий коледж державного торгівельно-економічного університету», ОСОБА_1 є студенткою 2-го курсу денної форми здобуття освіти. Закінчення навчання 30.06.2027 (а. с. 8).
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
З огляду на те, що ОСОБА_8 навчається на денній формі навчання, суд вважає, що вона потребує матеріальної допомоги, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів на її утримання на період навчання.
Як зазначено вище по тексту рішення, статус відповідача як особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст. 199 СК України, утримувати повнолітню доньку, яка навчається, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.
У пункті 4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
У такому випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 30.01.2024).
Згідно з п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
У пункті 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Згідно з п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Отже, за відповідачем ОСОБА_2 за місцем військової служби зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти на утримання доньки.
Судом не встановлено, що у відповідача існують інші утриманці.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивач навчається, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, суд вважає, що підлягають задоволенню заявлені вимоги про стягнення з відповідача на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів на користь позивача на час її навчання, починаючи з дня звернення до суду - 02.06.2026.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн, оскільки при зверненні з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.06.2026, на період навчання до 30.06.2027.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.В. Стрілецька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua