Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №159/3743/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 159/3743/26

Провадження № 2/163/638/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

05 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волин-ської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 35613,60 гривень заборгованості за кредитним договором № 1515-6673 від 21.02.2025.

Вимоги обґрунтовано тим, що 21.02.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1515-6673. Відповідно до цього Договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 7600, 00 грн, строк кредитування – 300 днів, базовий період – 14 днів, комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту, знижена % ставка – 0,90% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у базовий період; стандартна % ставка – 1,00 % в день, яка застосовується протягом всього строку дії договору, крім строку користування кредитом за зниженою процентної ставкою.

Позивач надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, тим самим виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач, зі своєї сторони, підтвердив виникнення у нього кредитного зобов`язання відповідно до умов укладеного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 днів календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не повернув у повному обсязі кредит кредитодавцю та не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, у зв`язку із чим станом на 27.03.2026 загальний розмір його кредитної заборгованості склав 35613,60 грн, з яких: 7600,00 грн –заборгованість за кредитом, 22693,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 3800,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, 1520,00 грн – заборгованість по комісії, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 16 липня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання, ухвалою від 01 вересня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

21 лютого 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» /кредитодавець/ та ОСОБА_1 /позичальник/ уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1515-6573 продукту «На Все» (далі – Договір).

Цей Договір укладений у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1. Договору).

У Договорі сторони погодили такі його істотні умови: загальний розмір кредиту – 7600,00 грн, дата надання кредиту – 21.02.2025 (п.4.1. Договору); базовий період кредитування – 14 календарних днів (п.4.4. Договору); стандартна процентна ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку користування кредитом за зниженою процентною ставкою (п.4.6. Договору); комісія за видачу кредиту – 20% від суми кредиту (п.4.7. Договору); строк кредитування, тобто строк, на який видається кредит, - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту – 17.12.2026 (п.4.10. Договору); орієнтовна загальна вартість кредиту – 29373,16 грн (п.4.12. Договору); денна процентна ставка кредиту – 0,946% (п.4.13. Договору); знижена процентна ставка – 0,90% за кожен день користування кредитом, яка може застосовуватися протягом усього періоду дії договору за умови своєчасної сплати позичальником процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою, який є додатком 2 до договору (п.10.2. Договору);.

Порядок повернення кредиту визначений у розділі 5 Договору.

Аналогічні умови кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту.

Паспорт споживчого кредиту та Кредитний договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надання позивачем кредитних коштів відповідачу в сумі 7600,00 грн шляхом перерахування їх за допомогою платіжної системи EasyPay на банківський рахунок відповідача, що зазначений у кредитному договорі № НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «ФК Контрактовий дім» від 01.04.2026 № 237297-1561864749-01042026 та довідкою позивача про перерахування суми кредиту.

Отже, позивач, надавши відповідачу кредитні кошти в обумовленій сумі, свої зобов`язання за кредитним договором виконав.

Відповідач, зі своє сторони, умови Кредитного договору належним чином не виконував, кредит, проценти за його користування та комісію за надання кредиту у встановлені строки і розмірі не повертав, у зв`язку із чим станом на 27.03.2026 у нього утворилась заборгованість в загальній сумі 35613,60 грн, яка складається із 7600,00 грн основного боргу, 22693,60 грн відсотків, 3800,00 грн відсотків за ст.625 ЦК України, 1520,00 грн комісії, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На підставі досліджених у справі доказів встановлено, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору.

Кредитний договір між сторонами укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та у ньому визначені усі необхідні умови, які вимагаються до даного виду договорів, зокрема, щодо суми кредиту, терміну кредитування, сплати процентів за його користування та комісії за надання кредиту.

Підписавши у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договір та його додатки відповідач як позичальник відповідно до ст.ст.3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання.

Передача кредитних коштів позивачем відповідачу відбулася, тому останній за умовами Договору зобов`язаний їх повернути, а також здійснити інші визначені умовами Договору обов`язкові платежі – сплатити відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Відповідач не оспорює укладення з відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії № 1515-6573 від 21.02.2025.

Існування у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується доданим до позову розрахунком заборгованості, який відповідає умовам кредитного договору, у тому числі щодо відсотків та строку кредитування, тому сумніву судом не піддається.

Загальна сума заборгованості за цим розрахунком складає всього 35613,60 грн грн, з яких: 7600,00 грн - тіло кредиту, 22693,60 грн - відсотки за користування кредитом, 1520,00 грн – комісія за надання кредиту, 3800,00 грн – відсотки за ст.625 ЦК України.

Разом з цим, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків за ст.625 ЦК України в розмірі 3800,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі підлягають застосуванню норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.

Таким чином, у спірних правовідносинах нарахування будь-яких грошових сум відповідно до вимог статті 625 ЦК України у період дії воєнного стану є неправомірним, а тому заявлена позивачем сума у цій частині стягненню з відповідача не підлягає.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керу-ється принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів.

У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або запере-чень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та ін-шими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинст-ва є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності пе-ред судом їх переконливості.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання щодо погашення кредиту, відсотків та комісії належним чином не виконав, тим самим порушив умови договору, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка складається із тіла кредиту в сумі 7600,00 грн, відсотків в сумі 22693,60 грн, комісії в сумі 1520,00 грн, тобто всього 31813,60 грн, які підлягають стягненню на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судовому порядку.

Не підлягає задоволенню вимоги про стягнення з відповідача відсотків в порядку ст.625 ЦК України через її невідповідність вимогам закону.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 89,33% таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1515-6573 від 21.02.2025 в загальній сумі 31813 (тридцять одна тисяча вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок, яку становлять:

- 7600 (сім тисяч шістсот) гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 22693 (двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто три) гривні 60 копійок заборгованості за відсотками;

- 1520 (одна тисяча п`ятсот двадцять) гривень заборгованості по комісії.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень 32 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»; місце знаходження – бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, місто Київ; код ЄДРПОУ – 38548598;

відповідач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя О.С. Павлусь