Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №161/15296/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №161/15296/25

Суддя: Рудська С. М.

Справа № 161/15296/25

Провадження № 2-о/161/396/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Коржик Н.В.

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1

представника заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи - Виконавчий комітет Луцької міської ради, ОСОБА_4 , про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

1.1. Позиція заявника.

29 липня 2025 року заявнику звернулася до суду із цією заявою.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 народила дочку, ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 , відомості про батька яких були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері.

Станом на березень 2024 року ОСОБА_5 виховувала їх одна, що підтверджується довідкою від 07.03.2024 № 187 в додатках до цієї заяви.

02 березня 2024 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Молодший сержант ОСОБА_9 загинув поблизу населеного пункту Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_4 , за тиждень після відкриття провадження у справі № 161/22267/24 за його заявою про усиновлення малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2025 провадження у цій справі було закрито у зв`язку зі смертю заявника.

Крім самого подання заяви у справі окремого провадження, про намір ОСОБА_9 усиновити двох дітей його дружини свідчать Акт обстеження умов проживання від 21.10.2024 та Висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини від № 54 від 28.10.2024, надані за зверненням ОСОБА_9 від 11.10.2024.

На момент смерті вітчима малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були на його утриманні матеріально.

Дохід ОСОБА_9 як військовослужбовця був для них постійним і основним джерелом засобів до існування, зокрема, але не виключно, за період його шлюбу з їхньою матір`ю.

Розмір грошового забезпечення ОСОБА_9 з урахуванням додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» був значно більшим за дохід ОСОБА_3 , що підтверджується Довідкою ОК-7 (витяг) Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.07.2025 3 стосовно виплат, нарахованих йому військовою частиною НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) та Довідкою про її доходи від 10.06.2025.

Також з інформації по картці/ рахунку ОСОБА_3 з 09.10.2023 до 23.11.2024 випливає, що сума надходжень грошової допомоги їм із дітьми від ОСОБА_9 за цей час була вище за її річний дохід, а також, що аліментів на утримання двох малолітніх дітей нею не отримувалося.

За життя, включно з періодом до укладення шлюбу з ОСОБА_3 , ОСОБА_9 проживав разом з нею, що підтверджується довідками про склад сім`ї від ОСББ та ЖКП № 2. Він також активно брав участь у вихованні її дітей, на підтвердження чого КЗЗСО «Луцький ліцей № 23» та ЗДО (ясла-садок) № 38 комбінованого типу, які відвідують ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно, надані позитивні характеристики його як їхнього батька (за текстом).

Наразі встановлення факту перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на утриманні ОСОБА_9 необхідно для реалізації ними права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

З наведених вище підстав заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: перебування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утриманні їхнього вітчима, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

1.2. Позиція заінтересованих осіб.

Заінтересовані особи письмових пояснень на заяву суду не подали.

1.3. Позиція учасників справи у судовому засіданні.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Луцької міської ради у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви.

З наявних в матеріалах справи відомостей слідує, що заінтересована особа ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто, під час провадження у даній справі (а.с. 187-189).

2. Мотивувальна частина.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, з таких підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що заявниця є матір`ю малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості про батька цих дітей записані на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері (а.с. 19-21).

02 березня 2024 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 помер у м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області (а.с. 17-зворот).

На момент смерті ОСОБА_9 проходив військову службу у Збройних Силах України та приймав безпосередню участь у бойових діях (а.с. 13-зворот).

2.2. Позиція суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено, що сім`ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31 цього Закону).

Статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

З аналізу вищенаведених положень матеріального закону слідує, що для встановлення факту перебування дітей на утриманні їх вітчима, який загинув (помер) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини), з метою отримання права на відповідну одноразову грошову допомогу, заявник повинен довести суду, що діти перебували на повному утримані такої особи, або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 584/1166/15-ц).

Одержання пенсії або заробітної плати не створює автоматичної перешкоди для встановлення факту перебування на утриманні. Водночас за наявності власних доходів заявника суд повинен мати можливість порівняти їх з фактичним доходами й загальними витратами, а не лише ймовірним розміром допомоги, який міг надавати померлий.

Саме лише істотне перевищення доходу померлої особи над доходом заявниці свідчить про фінансову можливість надавати допомогу, але не дає можливості встановити, яка частина цього доходу фактично передавалася заявниці, з якою періодичністю та чи була вона основним джерелом її засобів до існування (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2026 року у справі № 377/870/24).

Частиною першою статті 268 СК України передбачено, що мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

В розглядуваному випадку заявник не надала суду належних та допустимих доказів того, що її діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували на повному утриманні загиблого ОСОБА_9 , або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Так в матеріалах справи наявна лише банківська виписка ОСОБА_3 , з якої слідує, що у період з жовтня 2023 року по листопад 2024 року ОСОБА_10 періодично надсилав їй грошові перекази (а.с. 10-11).

Доказів того, що ці грошові кошти надавалися саме як допомога, чи утримання для малолітніх дітей, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що для встановлення факту утримання недостатньо лише відомостей про участь загиблого військовослужбовця у житті дітей, або спільне проживання однієї сім`єю, на що неодноразово посилається заявник та її представник. Ключовим є факт або перебування на повному утриманні, або надання допомоги, яка була для дітей постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання дітей загиблим ОСОБА_9 у даному випадку виключається, оскільки діти мають працездатну матір, яка згідно матеріалів справи має постійне місце роботи у КП «Луцька центральна районна лікарня». Доходи матері в середньому становлять близько 16000 грн. щомісячно, що достатньо для утримання себе та двох дітей в межах встановленого законодавством прожиткового мінімуму (а.с. 18).

Загиблий ОСОБА_9 , в силу вимог частини першої статті 268 СК України, не був зобов`язаний здійснювати утримання свого пасинка та падчериці, адже вони мають працездатну матір. Добровільне надання ним допомоги, яка була для дітей постійним і основним джерелом засобів до існування, не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Доказів участі ОСОБА_9 в інших додаткових витратах на дітей (оплата лікування, навчання, гуртків, дозвілля, тощо) матеріали справи також не містять.

Саме лише перевищення доходів ОСОБА_9 над доходами заявниці, не свідчить, що він надавав матеріальну допомогу саме своїм пасинку та падчериці.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки заявником не було доведено суду, що загиблий вітчим її малолітніх дітей ОСОБА_9 здійснював повне утримання дітей, або надавав їм допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для встановлення факту перебування на утриманні, тому відмовляє у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 263-265, 293, 309, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересовані особи - Виконавчий комітет Луцької міської ради, ОСОБА_4 , про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Луцької міської ради, місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ: 04051327.

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений та підписаний 06 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua