Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №161/14789/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14789/26

Провадження № 3/161/3739/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 28 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

- за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 04.07.2026 року о 12.38 год. в с. Підгайці Луцького району по вул. Колгоспна, повторно протягом року, керував автомобілем «Renault», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9.а ПДР України. При цьому, огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер».

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, разом з тим подали клопотання про слухання справи у їх відсутності. Крім того, просили перекваліфікувати дії ч. 2 на ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на відсутність відомостей, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення повторно протягом року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як слідує з клопотання захисника ОСОБА_1 , факт вчинення останнім порушення вимог п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не оспорюється. При цьому, є обґрунтованими доводи захисника в частині правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме те, що в даному випадку така кваліфікуюча ознака відсутня.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є вчинення особою діяння повторно протягом року. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за частиною другою статті 130 КУпАП.

В матеріалах справи та в оскаржуваній постанові містяться відомості про те, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке було вчинене 25 червня 2025 року.

Разом з тим, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710439 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, правопорушення було вчинене 04 липня 2026 року, тобто більше ніж через рік після вчинення першого правопорушення.

Отже, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що є обов`язковою ознакою для кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а тому доводи захисника щодо перекваліфікації його дій з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП є слушними.

Таким, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, його вина у скоєному повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тесту приладу «Драгер» (результат - 1,91 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення.

При накладенні стягнення, судом враховується характер і ступінь вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особа порушника, ступінь його вини.

А тому, враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого, а також ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, тому з метою попередження вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, передбачене санкцією статті 130 ч.1 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (рік) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк