Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №156/1077/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Суд: Іваничівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №156/1077/26

Суддя: Комзюк Н. Н.

Справа № 156/1077/26

Провадження № 3/156/504/26

Рядок статзвіту 341

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №245230 від 17.08.2026 вбачається, що 17.08.2026 о 13 год 40 хв на території Литовезької ОТГ Володимирського району Волинської області на відстані 7000 метрів до лінії державного кордону було виявлено ОСОБА_1 , який, згідно з протоколом, здійснив злісну непокору законній вимозі представників ДПСУ, а саме не пред`явив документи, що посвідчують особу для її ідентифікації, на вимогу припинити порушення не реагував, чим порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про місце і час розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. При цьому суд не бере до уваги наявну в матеріалах справи заяву про розгляд справи за відсутності особи та визнання вини, оскільки вказана заява не підписана ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-10 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №245230 від 17.08.2026, протокол про адміністративне затримання від 17.08.2026, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.08.2026, схему району затримання правопорушника, копію паспорта та інші матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків.

Суд зазначає, що диспозиція ст. 185-10 КУпАП є бланкетною, тобто для встановлення наявності складу правопорушення необхідно чітко визначити, які саме норми чи правила, що регулюють відповідну сферу правовідносин і є обов`язковими для дотримання особою, були порушені.

Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення наявні посилання на ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», яка визначає виключно обов`язки та повноваження самих органів і військовослужбовців Державної прикордонної служби України, а не правила поведінки громадян.

ОСОБА_1 об`єктивно не міг порушити вказану норму закону, оскільки вона регламентує повноваження прикордонного відомства, а сам протокол не містить посилання на конкретну норму закону, яку була зобов`язана виконувати особа та яка була нею порушена.

Крім того, оцінюючи надані суду матеріали, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, протокол затримання та інші службові документи самі по собі не є беззаперечними доказами винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення. Вони є лише документами фіксації події та дій посадових осіб, проте не містять належних і достатніх фактичних даних, які б об`єктивно підтверджували факт вчинення злісної непокори.

У матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази (зокрема відеозаписи з нагрудних камер військовослужбовців або показання свідків), які б підтверджували обставини, викладені в протоколі. Крім того, наявний у матеріалах справи рапорт взагалі складений відносно іншої особи ( ОСОБА_2 ) та щодо інших обставин, а тому не береться судом до уваги.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши наявні матеріали, суд дійшов висновку, що справа не містить об`єктивних, належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а долучені документи не доводять його вину поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, не доведена, в його діях відсутній склад вказаного правопорушення, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за протоколом серії ЗхРУ № 245230 від 17.08.2026, закрити у зв`язку з відсутністю складу вказаного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Н. Комзюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua