Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №154/3602/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №154/3602/26

Суддя: Вітер І. Р.

154/3602/26

2/154/1952/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

з участюсекетаря судових засідань Багдасарової Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 21 997,50 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтовано тим, що 26 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №100442558, за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 5000,00 грн строком на 15 днів, з 26 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року з можливістю пролонгації.

За умовами договору проценти за користування кредитом протягом строку кредитування становили 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а стандартна (базова) процентна ставка - 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Позивач зазначає, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачці кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн на вказаний нею картковий рахунок, однак відповідачка належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

25 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №25.03/2, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100442558 від 26 грудня 2020 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 21 997,50 грн, яка складається із 4 750,00 грн заборгованості за кредитом та 17 247,50 грн заборгованості за процентами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 06 жовтня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника, а у разі неявки відповідачки не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання рекомендованого поштового повідомлення, однак у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не скористалася.

У зв`язку з неявкою відповідачки та неповідомленням нею причин неявки, за наявності передбачених статтею 280 ЦПК України умов та відсутності заперечень позивача проти такого порядку розгляду, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

26 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100442558 (індивідуальна частина).

У договорі зазначено відомості про позичальницю: ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати відповідачці грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, а позичальниця - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Строк кредитування визначено у 15 днів - з 26 грудня 2020 року, а термін повернення кредиту та сплати процентів - 10 січня 2021 року.

Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальниці за кредитом складають 2 250,00 грн, а загальна сума коштів, яку позичальниця повинна сплатити за договором у межах первісного строку кредитування, становить 7 250,00 грн.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 0,00 грн та нараховується за ставкою 0,00 % від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом у сумі 2 250,00 грн за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки визначено як фіксований.

Відповідно до пункту 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальниці шляхом переказу на картковий рахунок.

За змістом пунктів 2.2.1-2.2.3 договору позичальниця зобов`язалася сплачувати проценти за користування кредитом у розмірах, визначених умовами договору. Нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, до дати фактичного повернення кредиту включно.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору, яка не змінюється протягом усього строку фактичного користування кредитом позичальницею, включаючи строк, що настає за терміном повернення кредиту, визначеним пунктом 1.4 договору, якщо позичальниця всупереч умовам договору продовжує користуватися кредитом.

Цим же пунктом визначено, що ставка, передбачена пунктом 1.5.2 договору, яка є нижчою від стандартної (базової), є пільговою процентною ставкою, а різниця між стандартною ставкою та пільговою ставкою є знижкою, наданою позичальниці на період належного користування кредитом.

Пунктом 2.2.3 договору також передбачено, що якщо після настання визначеної пунктом 1.4 договору дати повернення кредиту позичальниця продовжує користуватися кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою нараховуються протягом 60 днів, якщо їх нарахування не буде припинено Товариством раніше.

Пунктом 2.3.1 договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом за наявності відповідної пропозиції кредитодавця. Для продовження строку користування кредитом позичальниця мала сплатити комісію та визначену пропозицією частину заборгованості. Максимальний розмір комісії залежно від строку продовження становив: за 3 дні - 3,00 % від поточної залишкової суми кредиту, за 7 днів - 5,00 %, за 15 днів - 10,00 %.

Відповідно до пункту 2.4.1 договору позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного пунктом 1.4 договору, з урахуванням можливого продовження строку користування кредитом відповідно до умов договору.

Пунктами 6.1-6.5 договору визначено порядок його укладення в електронній формі. Договір укладається в особистому кабінеті позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Акцепт пропозиції про укладення договору здійснюється із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством у SMS-повідомленні на мобільний номер позичальниці та використовується нею для підписання електронного повідомлення про прийняття пропозиції. Договором передбачено, що укладення його в електронній формі юридично прирівнюється до підписання договору власноручним підписом та до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 7.1 договору він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін виникають з моменту отримання кредиту. Строк дії договору визначено періодом до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком №1 до кредитного договору №100442558 від 26 грудня 2020 року визначено графік розрахунків, відповідно до якого 10 січня 2021 року позичальниця мала сплатити 5 000,00 грн кредиту та 2 250,00 грн процентів, усього - 7 250,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №100442558 від 26 грудня 2020 року, складеного станом на 30 червня 2026 року, вбачається, що кредитор здійснював нарахування за договором у період з 27 грудня 2020 року по 19 березня 2021 року.

У період з 27 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року включно проценти нараховувалися на суму кредиту 5 000,00 грн за пільговою ставкою 3,00 % на день, що становило 150,00 грн щоденно. За 15 днів цього періоду нараховано 2 250,00 грн процентів. Станом на 10 січня 2021 року загальна заборгованість за розрахунком становила 7 250,00 грн, з яких 5 000,00 грн - основний борг та 2 250,00 грн - проценти.

11 січня 2021 року, після закінчення первісного строку кредитування, у розрахунку відображено нарахування процентів за стандартною ставкою 5,00 % від суми 5 000,00 грн у розмірі 250,00 грн.

Того ж дня у розрахунку відображено платіж позичальниці у загальному розмірі 1000,00 грн. Із цієї суми 250,00 грн зараховано в рахунок погашення основного боргу, у зв`язку з чим його залишок зменшився до 4 750,00 грн, 500,00 грн - у рахунок погашення процентів, 250,00 грн - у рахунок комісії за продовження строку користування кредитом. Нарахована комісія була погашена у повному обсязі.

Розмір комісії у сумі 250,00 грн відповідає 5,00 % від поточної залишкової суми кредиту 5 000,00 грн, передбачених пунктом 2.3.1 договору для продовження строку користування кредитом на 7 днів.

У період з 12 січня 2021 року по 18 січня 2021 року включно проценти нараховувалися за пільговою ставкою 3,00 % на день від залишку основного боргу 4 750,00 грн, що становило 142,50 грн щоденно. За сім днів цього періоду нараховано 997,50 грн процентів.

Після закінчення зазначеного семиденного періоду, починаючи з 19 січня 2021 року, кредитор застосував до фактичного залишку кредиту у сумі 4 750,00 грн стандартну (базову) процентну ставку 5,00 % на день, що становило 237,50 грн процентів за кожен день користування кредитом.

Нарахування процентів за стандартною ставкою 5,00 % на день здійснювалося з 19 січня 2021 року по 19 березня 2021 року включно, тобто протягом 60 днів. За цей період нараховано 14 250,00 грн процентів (4 750,00 грн ? 5,00 % ? 60 днів).

Таким чином, із розрахунку вбачається послідовне застосування передбачених договором процентних ставок: 3,00 % на день протягом первісного 15-денного строку кредитування, 5,00 % 11 січня 2021 року після спливу первісного строку, 3,00 % протягом семиденного періоду продовження строку користування кредитом та 5,00 % на день протягом 60 днів після закінчення продовженого строку користування кредитом.

Відповідно до наданого розрахунку загальна сума нарахованих та непогашених процентів становить 17 247,50 грн, а саме: 2 250,00 грн процентів, нарахованих протягом первісного 15-денного строку кредитування, 250,00 грн процентів, нарахованих 11 січня 2021 року, 997,50 грн процентів за період з 12 січня по 18 січня 2021 року та 14 250,00 грн процентів за період з 19 січня по 19 березня 2021 року, за вирахуванням 500,00 грн процентів, погашених платежем 11 січня 2021 року.

Після платежу, відображеного 11 січня 2021 року, інших платежів у розрахунку не зазначено. Заборгованість за комісією відсутня.

Станом на дату формування розрахунку позивач визначив загальну заборгованість ОСОБА_1 у сумі 21 997,50 грн, яка складається з 4 750,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 17 247,50 грн заборгованості за процентами.

25 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №25.03/2, за умовами якого первісний кредитор передав новому кредитору належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у Реєстрі боржників.

До Реєстру боржників включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100442558 від 26 грудня 2020 року. Виконання ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» обов`язку зі сплати вартості відступлених прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією від 25 березня 2021 року.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо укладення кредитного договору та виникнення кредитного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі з дотриманням вимог закону, є таким, що укладений у письмовій формі. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Матеріали справи в сукупності підтверджують укладення ОСОБА_1 кредитного договору №100442558 саме у визначений сторонами електронний спосіб.

Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, її РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також умови щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, способу надання коштів і порядку їх повернення. Ці відомості узгоджуються з даними анкети-заяви та іншими документами, сформованими в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.

Відповідачка факту укладення кредитного договору, належності зазначених у ньому персональних даних та волевиявлення на отримання кредиту не заперечила. Доказів використання її персональних даних, номера телефону чи платіжного засобу іншою особою суду не надала.

Отже, кредитний договір №100442558 від 26 грудня 2020 року укладений сторонами у належній електронній формі, містить погоджені істотні умови та відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним і обов`язковим для його сторін.

Щодо фактичного надання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1 кредитного договору сторони погодили надання кредитних коштів шляхом їх переказу на картковий рахунок позичальниці.

Анкета-заява містить реквізити платіжної картки відповідачки № НОМЕР_4 , на яку відповідно до умов кредитного договору повинні були бути перераховані кредитні кошти.

Надана суду довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджує проведення через систему платежів LiqPay операції з перерахування на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн за договором №100442558.

Реквізити одержувача, номер кредитного договору, маскований номер платіжної картки та сума операції у банківському документі відповідають даним кредитного договору та анкети-заяви.

Крім того, подальший платіж відповідачки у сумі 1 000,00 грн, відображений в обліку кредитодавця, об`єктивно узгоджується з існуванням та виконанням нею кредитного зобов`язання.

Сукупність цих доказів є достатньою для висновку про фактичне виконання ТОВ «МІЛОАН» свого обов`язку з надання відповідачці кредиту у сумі 5 000,00 грн. Відповідачка доказів, які б спростовували отримання кредитних коштів, суду не надала.

Отже, факт надання ОСОБА_1 кредиту у сумі 5 000,00 грн та виникнення в неї обов`язку повернути отримані кошти і сплатити погоджені договором проценти доведені належними та достатніми доказами.

Щодо виконання кредитного зобов`язання, строків кредитування та нарахування процентів.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки - фіксована або змінювана - та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За кредитним договором №100442558 сторони заздалегідь погодили два взаємопов`язані режими нарахування процентів.

Пунктом 1.6 договору стандартну базову процентну ставку встановлено у розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено застосування протягом первісного строку кредитування пільгової ставки 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.2.3 договору прямо визначено, що різниця між стандартною базовою ставкою та пільговою ставкою є знижкою, наданою позичальниці на період належного користування кредитом.

Таким чином, ставка 5,00 % не була встановлена кредитодавцем після виникнення заборгованості та не визначалася ним односторонньо. Її розмір, підстави і тривалість застосування були прямо погоджені сторонами при укладенні кредитного договору.

Первісний строк кредитування становив 15 днів. У період з 27 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року кредитор застосував передбачену договором пільгову ставку 3,00 % на день та нарахував 2 250,00 грн процентів.

Пункт 2.3.1 договору передбачав можливість продовження строку користування кредитом, у тому числі на 7 днів, із сплатою комісії у розмірі до 5,00 % від поточної залишкової суми кредиту та визначеної пропозицією частини заборгованості.

11 січня 2021 року кредитодавець відобразив платіж відповідачки у сумі 1 000,00 грн, із якого 250,00 грн зараховано в рахунок основного боргу, 500,00 грн - у рахунок процентів та 250,00 грн - як комісію за продовження строку користування кредитом.

Сума комісії 250,00 грн становить саме 5,00 % від залишку кредиту 5 000,00 грн і відповідає погодженому сторонами розміру комісії за семиденне продовження строку користування кредитом. Подальший розрахунок кредитора послідовно відображає наслідки такого продовження: з 12 січня 2021 року по 18 січня 2021 року включно проценти знову нараховувалися за пільговою ставкою 3,00 % на день.

Відповідачка наведених обставин не заперечила, правильність відображення внесеного платежу та його зарахування не оспорила, доказів іншого призначення цього платежу або іншого змісту домовленості сторін суду не надала.

Суд враховує, що сам по собі факт неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести заявлені вимоги. Водночас у цій справі висновок про продовження строку користування кредитом ґрунтується не на відсутності заперечень відповідачки, а на сукупності умов договору, розміру і структури відображеного платежу та подальшого порядку нарахування процентів, які узгоджуються між собою.

Тому семиденне продовження строку користування кредитом з 12 січня 2021 року по 18 січня 2021 року суд вважає доведеним.

За цей період проценти нараховувалися на залишок основного боргу 4 750,00 грн за погодженою пільговою ставкою 3,00 % на день у сумі 142,50 грн щоденно, а всього - 997,50 грн.

Після закінчення продовженого строку користування кредитом, починаючи з 19 січня 2021 року, кредитор застосував стандартну базову процентну ставку 5,00 % на день, прямо передбачену пунктами 1.6 та 2.2.3 договору.

Пунктом 2.2.3 договору сторони визначили, що у разі продовження фактичного користування кредитом після визначеного договором строку проценти за стандартною базовою ставкою можуть нараховуватися протягом 60 днів, якщо їх нарахування не буде припинено кредитодавцем раніше.

Розрахунок позивача відповідає цій умові договору. З 19 січня 2021 року по 19 березня 2021 року включно, тобто протягом 60 днів, проценти нараховувалися на незмінний залишок основного боргу 4 750,00 грн за ставкою 5,00 % на день, що становить 237,50 грн щоденно та 14 250,00 грн за весь зазначений період.

Після 19 березня 2021 року подальше нарахування процентів у розрахунку відсутнє.

Отже, заявлені до стягнення проценти нараховані саме як передбачена кредитним договором плата за користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 ЦК України у межах погоджених сторонами строків і порядку нарахування. Нарахувань процентів як міри відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України позивач до стягнення не заявляв, а наданий розрахунок таких нарахувань не містить.

Щодо розміру заборгованості.

За встановленими судом обставинами відповідачка отримала кредит у сумі 5 000,00 грн.

Із платежу у сумі 1 000,00 грн, відображеного 11 січня 2021 року, 250,00 грн зараховано на погашення основної суми кредиту, у зв`язку з чим залишок основного боргу становить 4 750,00 грн.

Загальна сума нарахованих процентів за договором становить 17 747,50 грн: 2250,00 грн за первісний 15-денний строк кредитування, 250,00 грн за 11 січня 2021 року, 997,50 грн за семиденний продовжений строк та 14 250,00 грн за наступний 60-денний період застосування стандартної ставки.

Із зазначеної суми 500,00 грн погашено платежем відповідачки 11 січня 2021 року, тому залишок заборгованості за процентами становить 17 247,50 грн.

Комісія за продовження строку користування кредитом у сумі 250,00 грн погашена у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість за комісією позивачем не заявлена.

Таким чином, загальна непогашена заборгованість за кредитним договором №100442558 становить 21 997,50 грн, з яких 4 750,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 17 247,50 грн - заборгованість за процентами.

Наданий позивачем розрахунок є арифметично правильним, відповідає погодженим сторонами розмірам процентних ставок, періодам їх застосування, здійсненому платежу та залишку основного боргу. Іншого розрахунку відповідачка суду не надала.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

25 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №25.03/2.

Реєстр боржників до договору відступлення містить право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100442558 від 26 грудня 2020 року. Виконання новим кредитором передбаченого договором обов`язку щодо оплати відступлених прав вимоги підтверджено наданою платіжною інструкцією.

Отже, ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100442558 в обсязі, який належав первісному кредитору, та є належним позивачем у цій справі.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Оцінивши надані докази окремо та у їх сукупності, суд установив, що кредитний договір №100442558 від 26 грудня 2020 року укладений сторонами у належній електронній формі; кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн фактично надані відповідачці; умови щодо строків користування кредитом, порядку їх продовження, розміру та порядку нарахування процентів погоджені сторонами; здійснений відповідачкою платіж врахований кредитором при визначенні залишку боргу; нарахування процентів проведено відповідно до умов договору та у визначених ним часових межах; право вимоги за кредитним договором у встановленому порядку перейшло до позивача.

Відповідачка зобов`язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором процентів у повному обсязі не виконала.

Позивач довів наявність у відповідачки заборгованості у загальному розмірі 21997,50 грн, яка складається з 4 750,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 17 247,50 грн заборгованості за процентами.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

За змістом частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №02-24 від 02 липня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС», акт приймання-передачі наданої правничої допомоги та платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги.

Відповідно до акта приймання-передачі наданої правничої допомоги вартість послуг, наданих у зв`язку зі справою щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , визначена у розмірі 7 000 грн.

Європейський суд з прав людини у пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише тією мірою, якою доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Аналогічний підхід щодо необхідності врахування критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат на професійну правничу допомогу висловлений Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 розмежувала зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України та вирішення питання про їх розподіл відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України. Суд зазначив, що під час розподілу судових витрат суд, у тому числі з власної ініціативи, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково.

Вирішуючи питання про розподіл заявлених позивачем витрат, суд враховує, що ця справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором та належить до категорії типових спорів про стягнення кредитної заборгованості.

Спір не характеризувався значною фактичною або правовою складністю, не потребував проведення експертиз, допиту свідків, участі представника позивача у судовому засіданні чи реагування на процесуальну позицію відповідачки. Відповідачка відзиву на позов, заперечень, зустрічних доказів або контррозрахунку не подала.

Основний обсяг правничої допомоги у цій справі полягав у вивченні кредитної документації, документів щодо переходу права вимоги, підготовці позовної заяви та формуванні додатків до неї.

Суд також ураховує, що ціна позову становить 21 997 грн 50 коп., тоді як заявлений до компенсації розмір витрат на професійну правничу допомогу - 7 000 грн, що становить істотну частину ціни позову.

При цьому суд не втручається у договірні відносини між ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» щодо погодженого ними розміру винагороди та не зменшує розмір гонорару адвоката, а відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України визначає ту частину фактично понесених позивачем витрат, яка з урахуванням конкретних обставин справи підлягає покладенню на відповідачку.

З огляду на характер та складність справи, її типовість і малозначність, обсяг фактично виконаної роботи, відсутність участі представника позивача у судовому засіданні, відсутність необхідності реагування на процесуальну позицію відповідачки, ціну позову, а також критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності витрат, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідачку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Решта понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 7 662 грн 40 коп., з яких 2 662 грн 40 коп. - судовий збір та 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №100442558 від 26 грудня 2020 року у загальному розмірі 21 997 грн 50 коп., яка складається з:

-4 750 грн 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту;

-17 247 грн 50 коп. - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» судові витрати у загальному розмірі 7 662 грн 40 коп., з яких:

-2 662 грн 40 коп. - судовий збір;

-5 000 грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

У решті заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ігор Вітер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua