Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №610/2938/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2938/26

провадження № 2/610/2091/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Тімонової В.М.,

за участю секретаря – Черепахи А.А.,

представника позивача – Щирої Т.С.,

представника відповідачки – адвоката Темник О.Б. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/2938/26 (провадження № 2/610/2091/2026) за позовом Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління побутовими відходами у розмірі 1652,16 грн., 3328 грн – судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що послуги з управління побутовими відходами надаються ПЖКГ "Донецьке", зокрема на території с-ща Андріївка Ізюмського району Харківської області з 01.02.2023 на підставі відповідних рішень Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області. Відповідачка є споживачем послуг з управління побутовими відходами на підставі типових індивідуальних договорів від 09.03.2023, 11.04.2024 та 15.05.2025, укладених між сторонами, за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановами Кабінету Міністрів (далі – КМУ) від 10.12.2008 № 1070 (в редакції постанови КМУ № 1124 від 28.10.2021) та від 08.08.2023 № 835 було затверджено Типові індивідуальні договори про надання послуги з поводження (управління) побутовими відходами, до яких додається заява-приєднання. На підставі звернення ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" на офіційному веб-сайті Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області donetska-gromada.gov.ua було опубліковано публічні пропозиції (оферти) щодо укладення публічних договорів про надання послуги з (поводження) управління побутовими відходами, а також самих Публічних договорів.

На підставі вказаних Публічних договорів ПЖКГ "Донецьке" надає споживачу ОСОБА_1 послуги з управління побутовими відходами (вивезення та видалення) за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Відповідачка користується наданими послугами, але плату за отримані послуги не вносить, в результаті чого за період з 01.06.2023 до 31.05.2026 виникла заборгованість у сумі 1652,16 грн.

Виданий 03.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області за заявою ПЖКГ "Донецьке" судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПЖКГ "Донецьке" заборгованості за оплату послуг з управління побутовими відходами (вивезення та видалення) у сумі 1155,84 грн ухвалою судді від 14.07.2025 було скасовано, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду (а.с. 2-4).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ПЖКГ "Донецьке" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.08.2026 представником відповідачки Лавріненко О.І. (саме таке прізвище має відповідачка, на підставі чого було укладено договір та видано ордер, однак копії паспорта суду не надано) – адвоката Темник О.Б. через Електронний суд подано відзив на позовну заяву, у якому вона просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначила, що позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оплату послуг з управління побутовими відходами за період з 01.06.2023 по 31.05.2026р у розмірі 1652,16 грн. та 3328 грн. сплачений ним судовий збір. В позовній заяві позивач зазначає прізвище відповідача як « ОСОБА_2 » та на підтвердження надає витяг з особового рахунку № НОМЕР_1 та довідку про реєстрацію ОСОБА_1 , хоча за вказаною адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 . Позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено РНОКПП відповідача.

В травні 2025 року за аналогічних підстав позивач звертався до суду з заявою про винесення судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача за період з 01.02.2023 по 30.04.2025, 03.06.2025 суддею Балаклійського районного суду Харківської області Феленко Ю.А. було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідача. 14.07.2025 ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області Тімонової В.М. судовий наказ про стягнення заборгованості було скасовано. Вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. Жодного договору про надання послуг з позивачем ОСОБА_1 не укладала. Позивач стверджує, що "На підставі звернення ПЖКГ "Донецьке" було опубліковано публічну пропозицію (оферту) на офіційному веб-сайті "donetskagromada. gov.ua" про укладення Публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами (09.03 2023 року) та Публічного договору про надання послуги з управління побутовими відходами (11 квітня 2024 року, 15 травня 2025 року). Договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення тексту на зазначеному сайті. Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема шляхом оплати рахунку, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги." ОСОБА_1 жодної згоди на укладання договору не надавала, послугами заявника ніколи не користувалася, жодного разу не сплачувала кошти на рахунок заявника, що підтверджується Витягом по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який був наданий заявником, а тому вона не вчиняла жодних дій, які б свідчили про приєднання її до умов Договору. На телефонні дзвінки позивача ОСОБА_1 неодноразово повідомляла, що не користується їхніми послугами. Зазначила, що Публічний договір про надання послуг на сайті вказаному позивачем знайти їй не вдалося, таким чином позивач вводить людей похилого віку в оману. ОСОБА_1 є особою похилого віку, отримує соціальні послуги у вигляді допомоги по господарству, оскільки проживає одна та потребує сторонньої допомоги, хворіє на ряд захворювань опорно-рухового апарату та інших органів та вже більше 3 років пересувається за допомогою медичних ходунків та опорної тростини, з двору практично не виходить, тому вона фізично не може дійти до сміттєвих баків.

Крім того вказала, що по АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 , жодних сміттєвих баків не розташовано, найближчі контейнери для твердих побутових відходів (надалі ТПВ) розташовані в АДРЕСА_2 , відстань до яких від місця проживання відповідачки становить орієнтовно 700 - 800 метрів, тому враховуючи похилий вік та маломобільність, вона фізично не зможе до них дійти. Позивач не надав жодних доказів про розташування сміттєвих контейнерів за місцем мешкання відповідача. З побутовим сміттям ОСОБА_1 вчиняє наступним чином: органічне сміття складає до компостних ям, у неї їх дві; папір, картон, деревину, текстильні відходи утилізує, оскільки має твердопаливний котел; пластик, скло, метал, батарейки і ін. збирає окремо та раз в декілька місяців її донька, яка приїздить до неї, відвозить їх до пункту прийому.

Зазначила, що пунктом 3.6.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207, визначено, що сміттєзбірники необхідно розміщувати на відстані від вікон та дверей жилих будинків не менше 20 м, але не більш 100 м від вхідних під`їздів. Отже, розташування контейнерних майданчиків на значній відстані від будинку відповідача, а саме на відстані приблизно 700 - 800 м, свідчать про неналежне виконання позивачем послуги з утримання побутових відходів. Вказана відстань контейнерних майданчиків вочевидь є значною та такою, що унеможливлює безперешкодне використання їх відповідачкою, яка задля того, щоб скористатися наданою послугою, має подолати відстань приблизно 1,4 км або 1,6 км, а тому фактично не користується даною послугою, про що неодноразово повідомляла в телефонному режимі позивача. Посилання позивача на неможливість проїзду автотранспорту для вивезення твердих побутових відходів по певним вулицям с-ща Андріївка, як на підставу розташування контейнерних майданчиків на такій значній відстані від місць проживання споживачів, не відповідає дійсності, оскільки по АДРЕСА_1 можливий проїзд великогабаритного транспорту, крім того саме на надавача послуг покладено обов`язок щодо забезпечення надання відповідної послуги з дотриманням норм законодавства та отримання її споживачами у доступний для них спосіб. Тому вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт надання послуг з управління побутовими відходами належної якості, та отримання відповідачем від ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" послуг з управління побутовими відходами, відтак не доведено і порушення відповідачем зобов`язання стосовно своєчасного внесення оплати за вказані послуги. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у зазначеній позивачем сумі не можуть бути задоволені.

Також вказала, що ОСОБА_1 через неправомірні дії заявника понесла судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу буде подано після прийняття судом рішення по справі (а.с. 68-71).

25.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вказали, що аргументи викладені у відзиві є необґрунтованими, оскільки на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з управління побутовими відходами. Доказів ненадання або надання підприємством послуг неналежної якості чи не користування цими послугами, відповідачем не надано (а.с. 79-82).

02.09.2026 представником відповідачки – адвокатом Темник О.Б. через Електронний суд подані заперечення на відповідь на відзив, у яких просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства “Донецьке” витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заперечень посилалась на те, що відповідач є власником індивідуального садибного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений об`єкт є індивідуальним садибним житловим будинком, а не квартирою у багатоквартирному будинку. Ця обставина має значення для визначення способу організації збирання побутових відходів, місця розташування контейнерів, радіуса їх обслуговування, графіка вивезення та фактичного способу надання послуги. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 №835 власник індивідуального садибного житлового будинку є індивідуальним споживачем послуги з управління побутовими відходами. Разом із тим сам факт належності особи до категорії споживачів не доводить факту належного надання послуги у конкретному місці та за конкретний період. Позивач повинен довести, що затверджена ним система збирання побутових відходів фактично охоплювала саме домоволодіння Відповідача.

Щодо правової підстави нарахування плати та договорів 2023–2026 вказала, що Позивач посилається на декілька договорів та нормативних документів, зокрема: договір №1 від 25.01.2023 року; договір №80 від 03.04.2024 року; договір №123 від 06.06.2025 року; відповідні публічні пропозиції; постанови Кабінету Міністрів України; рішення Донецької селищної ради щодо тарифів. Позовні вимоги охоплюють період з 01.06.2023 року по 31.05.2026 року. Томусуду необхідно встановити, яка саме правова підстава діяла протягом кожного окремого періоду. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 №835 затвердила Правила надання послуги з управління побутовими відходами та типові договори. Тому Позивач мав чітко визначити: який договір діяв у кожному періоді; дату його оприлюднення; дату набрання ним чинності; спосіб приєднання Відповідача; редакцію договору; умови щодо порядку розрахунку плати; умови щодо місця та способу збирання побутових відходів. Особливо необхідно перевірити період до набрання чинності постановою №835 та період після її набрання чинності. Не допускається механічне застосування однієї редакції договору або нормативного регулювання до всього періоду, за який заявлено заборгованість. Таким чином, без встановлення конкретної правової підстави для кожного періоду неможливо встановити обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Щодо фактичної відстані від домоволодіння Відповідача до контейнерного майданчика вказала, що зі слів ппозивача контейнерний майданчик, який використовується для збирання побутових відходів, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Домоволодіння Відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Фактична відстань від домоволодіння Відповідача до зазначеного контейнерного майданчика становить 316 метрів, що підтверджено самим позивачем та додано ним відповідний скріншот роздруківки з Google карти. Отже, між домоволодінням Відповідача та контейнерним майданчиком існує значна відстань. Разом з цим, пунктом 3.6.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207, визначено, що сміттєзбірники необхідно розміщувати на відстані від вікон та дверей жилих будинків не менше 20 м, але не більш 100 м від вхідних під`їздів. Отже, розташування контейнерних майданчиків на значній відстані від будинку відповідача, а саме на відстані приблизно 316 м, свідчать про неналежне виконання позивачем послуги з утримання побутових відходів. Вказана відстань контейнерних майданчиків вочевидь є значною та такою, що унеможливлює безперешкодне використання їх відповідачем, яка задля того, щоб скористатися наданою послугою, має подолати відстань приблизно 632 м, а тому фактично не користується даною послугою, про що неодноразово повідомляла в телефонному режимі позивача.

Крім того, відповідно до п. 9.49 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» для зони індивідуальної садибної забудови при виборі місця розташування майданчика для сміттєзбірників передбачався, зокрема, радіус обслуговування не більше 100 метрів. Таким чином, фактична відстань у 316 метрів істотно перевищує зазначений нормативний радіус. Тому вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт надання послуг з управління побутовими відходами належної якості, та отримання відповідачем від ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" послуг з управління побутовими відходами, відтак не доведено і порушення відповідачем зобов`язання стосовно своєчасного внесення оплати за вказані послуги. Перевищення нормативної відстані має безпосереднє доказове значення для встановлення: чи був зазначений контейнерний майданчик визначений саме для обслуговування домоволодіння Відповідача; чи відповідала організація збирання побутових відходів нормативним вимогам; чи входила АДРЕСА_1 до відповідної зони обслуговування; чи забезпечувався Відповідачу реальний доступ до системи збирання відходів; чи існували законні підстави для застосування саме такого способу збирання відходів; чи фактично надавалася послуга саме цьому домоволодінню. Позивачем не надано до суду документів, які підтверджують правомірність такого розташування контейнерного майданчика та включення домоволодіння Відповідача до його зони обслуговування.

Позивачем не доведено, що контейнерний майданчик по вул. Затишній, 80А обслуговує саме будинок Відповідача, а Сам факт існування контейнерного майданчика за адресою АДРЕСА_2 не доводить, що саме цей майданчик призначений для обслуговування домоволодіння по АДРЕСА_1 . Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано: схему розміщення контейнерних майданчиків; схему зон їх обслуговування; документ про закріплення АДРЕСА_1 за конкретним майданчиком; технологічну схему збирання побутових відходів; схему санітарного очищення населеного пункту; відповідне рішення органу місцевого самоврядування; місцеві правила благоустрою; документи щодо погодження місця розташування майданчика; документи, які підтверджують дотримання або допустимість відхилення від нормативного радіуса обслуговування. Якщо нормативна відстань не могла бути дотримана, Позивач повинен надати документи, які підтверджують законність такого відхилення та порядок визначення місця розташування майданчика. За відсутності таких доказів саме по собі посилання на існування контейнерів не може вважатися достатнім доказом належного надання послуги.

Затверджений маршрут сміттєвоза не є доказом фактичного надання послуги Позивач посилається на маршрути руху спеціального транспорту та інші організаційні документи. Однак затвердження маршруту лише свідчить про організаційне планування діяльності Позивача. Для підтвердження фактичного надання послуги Позивач повинен мати первинні документи щодо виконаних рейсів та обслуговування відповідного контейнерного майданчика.

Щодо розрахунку заборгованості зазначила, що Позивач просить стягнути 1 652,16 грн за період майже три роки — з 01.06.2023 по 31.05.2026. Відповідач заперечує проти зазначеної суми, оскільки для її перевірки необхідний детальний помісячний розрахунок. Позивач посилається на декілька рішень Донецької селищної ради щодо тарифів, зокрема рішення №1651-VIII від 25.01.2023 року, №2435-VIII від 27.03.2024 року та №3314-VIII від 07.05.2025 року. Тому необхідно перевірити правильність застосування кожного тарифу саме з дати його введення в дію. Загальна сума, сформована Позивачем у внутрішньому особовому рахунку, не дозволяє Відповідачу перевірити правильність її формування.

08.08.2026 представник позивача надав клопотання про уточнення анкетних даних відповідачки – змінити прізвище на ОСОБА_3 як вказує представник.

Судом перевірялося прізвище відповідачки в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків, про що свідчать відповіді №3266832 від 03.09.2026 та за №3266790 від 03.09.2026: за результатом запиту відомості про особу вказано « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце проживання: населений пункт АДРЕСА_1 », « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відомості про місце проживання: населений пункт АДРЕСА_1 ».

Суд вважає необхідним уточнити прізвище відповідачки на « ОСОБА_3 » як вказує представник відповідачки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з наведених у ньому підстав.

Представник відповідачки – адвокат Темник О.Б. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав зазначених у відзиві та у запереченнях. Зазначила, що жодних договорів з надання послуг з управління побутовими відходами з позивачем відповідачка не укладала. Вказаними послугами позивача не користується, оскільки сміттєві контейнери знаходяться на відстані приблизно 315 м від її будинку та відповідачка є особою похилого віку, отримує соціальні послуги у вигляді допомоги по господарству, оскільки проживає одна та потребує сторонньої допомоги, пересувається за допомогою медичних ходунків та опорної тростини. Таке розташування сміттєвих контейнерів унеможливлює безперешкодне користування ними, що свідчить про неналежне виконання ПЖКГ "Донецьке" умов публічних договорів, на які він посилається у позовній заяві. На підтвердження зазначеного надала відповідні документи.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідачки – адвоката Темник О.Б., дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПЖКГ "Донецьке" є надавачем послуг з управління побутовими відходами, зокрема на території с-ща Андріївка Ізюмського району Харківської області на підставі публічних договорів, затвердженими рішеннями Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1650-VІІІ, від 27.02.2024 № 2372-VІІІ, від 27.03.2025 № 296.

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1650-VІІІ "Про затвердження Протоколу конкурсної комісії по визначенню виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, смт П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" було визначено виконавцем послуг з поводження побутовими відходами на території зазначених селищ ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" (а.с. 15).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1651-VІІІ "Про затвердження тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, смт П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" було затверджено тарифи на послуги з поводження побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, с-ще П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 36,54 грн з 1 людини на місяць (а.с. 9-10).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.02.2024 № 2372-VІІІ "Про визначення виконавця послуг з управління побутовими відходами на території смт Донець, смт Андріївка, смт П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" було визначено виконавцем послуг з управління побутовими відходами на території зазначених селищ ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" (а.с. 16).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.03.2024 № 2435-VІІІ "Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами на території с-ща Донець, с-ща Андріївка, с-ща П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" встановлено тарифи на послуги з управління побутовими відходами на території селищ Донець, Андріївка та П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 49,56 грн з 1 людини на місяць (а.с. 11-12).

Рішенням виконавчого комітету Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.03.2025 № 296 "Про затвердження протоколу засідання конкурсної комісії по визначенню виконавця послуг з управління побутовими відходами на території селища Донець, селища Андріївка, селища П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" було визначено виконавцем послуг з управління побутовими відходами на території зазначених селищ ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" (а.с. 17).

Рішенням Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 07.05.2025 № 3314-VІІІ "Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами на території с-ща Донець, с-ща Андріївка, с-ща П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області" встановлено тарифи на послуги з поводження побутовими відходами на території селищ Донець, Андріївка та П`ятигірське Донецької селищної територіальної громади, зокрема для будинків приватного сектору у розмірі 49,41 грн з 1 людини на місяць (а.с. 13-14).

На сайті Донецької селищної ради 09.03.2023 було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з поводження з побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070 (в ред. Постанови КМУ від 28.10.2021 № 1124) (а.с. 50).

Позивачем долучено до матеріалів справи Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 2023 року, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 (в ред. Постанови КМУ № 1124 від 28.10.2021) (а.с. 35-38).

Вказаним вище типовим договором визначено, що ПЖКГ "Донецьке" зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з поводження побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 25.01.2023 № 1650-VІІІ.

Згідно з п. 3 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

11.04.2024 на сайті Донецької селищної ради було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з управління побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 (а.с. 51).

Позивач надав Типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами від квітня 2024 року, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 (а.с. 39-44).

Відповідно до п. 3 вказаного вище типового договору ПЖКГ "Донецьке" надає споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з управління побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.02.2024 № 2372-VІІІ (п. 4 Типового індивідуального договору).

Згідно з п. 2 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

15.05.2025 на сайті Донецької селищної ради було опубліковано повідомлення про публічну пропозицію ПЖКГ "Донецьке" про укладення Публічного договору про порядок та умови надання послуг з управління побутовими відходами споживачу, затвердженого Постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 (а.с. 52).

Позивач надав Типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами від 15.05.2025, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 (а.с. 45-49).

Згідно з п. 3 вказаного вище типового договору ПЖКГ "Донецьке" надає споживачу послуги відповідної якості та згідно з графіком з управління побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором на підставі рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 27.03.2025 № 296-VІІІ.

Пунктом 2 Типового індивідуального договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

З довідки № 395, виданої 12.06.2026 ПЖКГ "Донецьке" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що вона проживає одна (а.с. 5).

Ухвалою судді від 14.07.2025 судовий наказ, виданий 03.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області, за заявою ПЖКГ "Донецьке" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами у сумі 1155,84 та витрат зі сплати судового збору у сумі 302,80 грн – скасовано (а.с. 7-8).

Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість останньої станом на 01.06.2026 складає 1652,16 грн (а.с. 6).

З вказаного витягу убачається, що за період з червня 2023 року до березня 2024 року нарахування за послуги з управління побутовими відходами здійснювалося на 1 особу за тарифом 36,54 грн на 1 особу на місяць, з квітня 2024 року до травня 2025 року – на 1 особу за тарифом 49,56 грн на 1 особу на місяць, з червня до травня 2025 року – на 1 особу за тарифом 49,41 грн на 1 особу на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 630 ЦК України Законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Частиною 1 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Конклюдентні дії, є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством – Житловим кодексом України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про управління відходами".

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, утому числі з управління побутовими відходами.

Згідно зі ст. 6 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцем комунальних послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності – визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 3 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.

Пунктами 1, 5, 11 частини 2 ст. 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку. Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства. Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Як передбачено ст. 34 Закону України "Про управління відходами", плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 31 Закону України "Про управління відходами" утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів.

Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про управління відходами" послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та Правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.

До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835 (надалі- Правила), до складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги.

Пунктом 24 Правил визначено, що послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 № 145 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.04.2011 за № 457/19195 (п. 1.1 Розділу І), визначено такі види систем збирання побутових відходів:

- планово-подвірна – система, за якою зібрані в контейнери побутові відходи перевозять на об`єкти поводження з відходами для їх подальшого оброблення (перероблення), утилізації, знешкодження чи захоронення;

- планово-поквартирна – система, яка не передбачає наявності контейнерів, а споживач самостійно завантажує побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком;

- планово-регулярна система санітарного очищення – система санітарного очищення, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів з населених місць до місць їх оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення у терміни, визначені у Санітарних нормах.

Як було встановлено судом, між ПЖКГ "Донецьке" і відповідачем ОСОБА_1 з 01.02.2023 виникли договірні правовідносини на підставі Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 2023 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 (в ред. Постанови КМУ № 1124 від 28.10.2021), Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами від квітня 2024 року та Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами від 15.05.2025, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835.

Послуги з управління побутовими відходами відносяться до комунальних, договір на виконання яких укладається у порядку статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахування особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" як виконавець послуг з вивезення побутових відходів на території Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області здійснив публічну оферту та опублікував текст публічних договорів про надання послуг з поводження (управління) з побутовими відходами на офіційному сайті Донецької селищної ради Ізюмського (кол. Балаклійського) району Харківської області, де визначено, що виконавець зобов`язується, згідно з графіком, надавати послуги з поводження (управління) з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договорами.

Позивачем було повідомлено, що протягом 30 днів з дня опублікування текстів договорів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування договори про надання послуг з поводження (управління) з побутовими відходами вважаються укладеними, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем житлово-комунальної послуги; власники індивідуальних будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Зазначеними вище договорами були визначені їхній предмет, порядок надання послуг, тарифи, вартість та порядок оплати послуг, а також інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договорів.

Разом з цим, пунктом 3.6.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207, визначено, що сміттєзбірники необхідно розміщувати на відстані від вікон та дверей жилих будинків не менше 20 м, але не більш 100 м від вхідних під`їздів.

Представником відповідачки було долучено до відзиву виписки із медичної документації ОСОБА_1 , з яких убачається, що остання має захворювання опорно-рухового апарату, тому потребує стороннього догляду, про що надала договір про надання соціальних послуг від 29.03.2024, з якого убачається, що ОСОБА_1 надаються соціальні послуги Відділом соціального захисту населення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області відповідно до індивідуального плану надання соціальних послуг, що є невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 77).

Судом досліджувався індивідуальний план надання соціальної послуги догляду вдома від 03.02.2026 отримувачем ОСОБА_1 , який наданий представником позивача, з якого убачається, що до послуг входить зокрема: винесення сміття, місце надання послуг: вдома, 1-2 рази на місяць (за потреби) соціальним робітником.

Позивач не заперечувала розташування контейнерних майданчиків від будинку відповідача на відстані, що перевищує 316 м. Доказів розташування інших контейнерних майданчиків на менш віддаленій відстані представник позивача не надав.

Отже, доводи представника відповідачки щодо розташування контейнерних майданчиків на значній відстані від будинку відповідачки, а саме на відстані приблизно 316 м, що не заперечується представником позивача, свідчать про неналежне виконання позивачем послуги з утримання побутових відходів. Вказана відстань контейнерних майданчиків вочевидь є значною та такою, що унеможливлює або значно ускладнює безперешкодне використання їх відповідачем, яка, будучи особою похилого віку, має захворювання опорно-рухового апарату та пересувається за допомогою медичних ходунків та опорної тростини, задля того, щоб скористатися наданою послугою, повинна подолати відстань майже 800 м.

Суд бере до уваги те, що соціальним працівником повинні надаватись послуги ОСОБА_1 з винесення сміття, однак вказане жодним чином не впливає на те, що контейнерні майданчики розташовані на значній відстані від будинку відповідачки, а саме на відстані приблизно 316 м, яка має захворювання опорно-рухового апарату та пересувається за допомогою медичних ходунків та опорної тростини.

Посилання представника позивача на неможливість проїзду автотранспорту для вивезення твердих побутових відходів по певним вулицям с-ща Андріївка, як на підставу розташування контейнерних майданчиків на такій значній відстані від місць проживання споживачів, суд вважає безпідставним, оскільки саме на надавача послуг покладено обов`язок щодо забезпечення надання відповідної послуги з дотриманням норм законодавства та отримання її споживачами у доступний для них спосіб.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не було доведено належними і допустимими доказами факт надання послуг з управління побутовими відходами належної якості, та отримання відповідачем від ПЖКГ "ДОНЕЦЬКЕ" послуг з управління побутовими відходами, відтак не доведено і порушення відповідачем зобов`язання стосовно своєчасного внесення оплати за вказані послуги. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у зазначеній позивачем сумі задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судовий збір, сплачений позивачем при подані позову, розподілу не підлягає та повністю покладається на позивача.

Крім того, представник відповідачки у відзиві просила стягнути з позивача витрати на правову допомогу, зазначила орієнтовну суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., але докази щодо витрат на правову допомогу не надала.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, суд вважає за необхідне встановити представнику відповідачки строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат – протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 322, 509, 525, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги відмовити.

Встановити представнику відповідачки строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат – протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Підприємство житлово-комунального господарства «Донецьке», місцезнаходження: 64250, смт Донець Ізюмського району Харківської області, вул. Весняна, б. 44, ЄДРПОУ 31269218.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова