Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №742/4247/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2870/26

Єдиний унікальний № 742/4247/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

30.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №46742-10/2024 від 25.10.2024 р., укладеного між ТОВ «Старфайненс груп» та відповідачем, у розмірі 16 784 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2024 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №46742-10/2024, згідно умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 4 000,00 грн, строк кредитування 120 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Всупереч умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у встановлений договором строк і в подальшому отриманий кредит не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила, внаслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі 29 836 грн.

24.02.2025 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24022025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №09999-10/2024 від 08.10.2024 р. у розмірі 16 784 грн.

Ураховуючи, що відповідачем кредитні кошти не повернуто та не сплачено відсотки передбачені умовами договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вище зазначеної суми та судових витрат.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та здійснено запит до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо витребування копії актового запису про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

25.10.2024 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №46742-10/2024, згідно умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 4 000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 1% шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 хх-хххх-1047, строком на 120 днів, тобто до 21.02.2025 р /а.с.11-14/.

Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W3215, який був надісланий на особистий номер телефону останньої, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.15 зв./. Також відповідачем електронним підписом було підписано Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту /а.с.9-10 зв/.

Згідно роздруківки сервісу онлайн платежів iPay.ua вбачається перерахунок коштів 25.10.2024 р. о 10:40:07 на ім`я відповідача - ОСОБА_1 у розмірі 4 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_3 , номер транзакції – НОМЕР_4 /а.с.16/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №46742-10/2024 від 25.10.2024 р. заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить – 16 784,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 784,00 грн – прострочена заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафом – 8 000,00 грн /а.с.16 зв-17/.

Згідно листа наданого АТ «ПУМБ» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_5 , на яку 25.10.2024 р. було зараховано 4 000,00 грн.

24.02.2025 р. між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24022025 /а.с.18-21/. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №46742-10/2024 від 25.10.2024 р. у розмірі 16 784,00 грн./а.с.20 зв./.

Позивач 11.05.2026 р. звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.21 зв./.

Згідно копії актового запису про шлюб №197 від 18.07.2025 наданого Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище - « ОСОБА_2 ».

ІV. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом установлено, що 25.10.2024 між ТОВ «СтарФайненс Груп» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про надання фінансового кредиту №46742-10/2024 шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_4 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «СтарФайненс Груп», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки сукупність наданих позивачем доказів (умови електронного договору, довідка про перерахування коштів, довідка банку про перерахування коштів на платіжну карту відкриту на ім`я відповідачки) є послідовною, внутрішньо не суперечливою та не спростованою відповідачкою жодним належним доказом, суд вважає факт видачі кредитних коштів встановленим.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками у розмірі 8 784,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 8 000,00 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору про надання фінансового кредиту №46742-10/2024 від 25.10.2024 р., штраф у розмірі 8 000,00 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, то у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

У справі встановлено, що за договором факторингу №24022025 від 24.03.2025 р. право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №46742-10/2024 від 25.10.2024 р. укладеним між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_4 від первісного кредитора ТОВ «СтарФайненс Груп» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 24.02.2025 р. до вказаного договору, витяг з Реєстру боржників.

Перехід права вимоги за договором про надання фінансового кредиту відбувся за договором укладеним між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», вказаний договір ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за відповідним договором про надання фінансового кредиту.

З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши кредитні кошти, у добровільному порядку та у визначені договором строки їх не повернула, проценти у передбаченому договором розмірі не сплатила, а доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів суду не надала, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 8 784.00 грн., що складаються з тіла кредиту та відсотків. У решті позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 1 392,44 грн (52,3%).

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №283 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 11.05.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.22 зв-23 зв./

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №46742-10/2024 від 25.10.2024 р. у розмірі 8 784 (вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1 392 (однатисяча триста дев`яносто дві) грн. 44 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонний суд Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029;

відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов