Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №750/6328/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/6328/26

Провадження №2/750/3302/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Бурнацева Ю.С., Кушнеренка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

09.06.2026 представник позивачки ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» (далі за текстом -навчальний заклад) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з лютого 2006 року позивачка працює тренером -викладачем відділення гімнастики художньої в навчальному закладі.

Наказом від 21.04.2026 № 01-36 позивачці оголошено догану за порушення трудової дисципліни та вимог безпеки життєдіяльності, які виявились в тому, що після оголошення Сигналу «Повітряна тривога» не припинила зайняття та не забезпечила негайне виведення вихованців до укриття , чим створила потенційну загрозу життю та здоров`ю дітей.

За твердженням позивачки будь -яких порушень трудової дисципліни з боку позивачки не було, оголошення їй догани не має законного підгрунтя і є наслідок неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім керівництвом.

27.03.2026 позивачка проводила тренування з 14 вихованцями під музичний супровід. О 09 год. 40 хв. у спортивну залу зайшли інструктори - методисти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та поінформували, що почалася повітряна тривога, після чого вихованці почали збирати свої речі та вони організовано почали переміщатися в укриття. В цей час до спортивної зали підійшов директор школи, який намагався перешкодити позивачці вчасно переміститися в укриття разом з дітьми.

Отже, позивачка належним чином зреагувала на сигнал «повітряної тривоги», діти під час повітряної тривоги перебували в безпечному місці.

Незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності призвело до нанесення позивачці душевних страждань, погіршення стану її здоров`я, потребі значного часу для відновлення морального та душевного стану.

Після ознайомлення 23.04.2026 з наказом про оголошення догани, стан самопочуття позивачки погіршився у зв`язку з чим виникла необхідність виклику швидкої медичної допомоги, оскільки у неї стався гіпертонічний криз. З 28.04. по 06.05.2026 позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні.

За наведених обставин позивачка просить визнати незаконним та скасувати наказ №01-36 від 21.04.2026 про оголошення догани тренеру-викладачу ОСОБА_1 , стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; задоволено клопотання представника позивача про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

30.06.2026 представник відповідача ОСОБА_11 через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву у якому просив в задоволенні позову ОСОБА_1 до навчального закладу про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, стягнення моральної шкоди відмовити та стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

У відзиві зазначив, що 27.03.2026 ОСОБА_1 проводила тренування, на якому було 14 вихованців, о 09:37 пролунав сигнал «повітряної тривоги», однак всупереч ст. 54 Закону України «Про освіту» (обов`язок педагогічних працівників забезпечувати безпечні умови освітнього процесу, збереження життя і здоров`я здобувачів освіти), статей 18, 20 Закону України «Про позашкільну освіту» (організація освітнього процесу та обов`язки педагогічних працівників), ст. 139 КЗпП України (обов`язок працівника додержуватися трудової дисципліни, правил охорони праці та вимог безпеки), вимог інструкцій з безпеки життєдіяльності та затвердженого в закладі алгоритму дій під час сигналу «повітряна тривога», пункту 5.1 посадової інструкції тренера - викладача, позивачка проігнорувала сигнал «повітряної тривоги» та замість відведення дітей в укриття продовжувала проводити заняття. Тоді ж, до спортивної зали зайшли викладачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які повідомили позивачці про необхідність піти негайно в укриття, однак позивачкою було проігноровано вимога та остання продовжила проводити заняття. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили про ігнорування повітряної тривоги та заходів безпеки позивачкою заступнику директора ОСОБА_12 , який зробив зауваження позивачці, яке також залишилось без реагування. Тільки після цього прибув директор закладу ОСОБА_13 та позивачка разом з вихованцями почали збирати речі та спускатися в укриття.

Звертає увагу суду на те, що 04.06.2026 навчальним закладом було винесено наказ № 01-56 про дострокове зняття дисциплінарного стягнення, відповідно до якого знято достроково дисциплінарне стягнення (догану), оголошене наказом від 21.04.2026 № 01-36 з ОСОБА_1 , тренера-викладача.

Таким чином, відсутній і предмет спору, у зв`язку з достроковим зняттям догани, на підставі доповідної записки, у зв`язку із зразковою поведінкою позивачки.

Просить врахувати, що в акті службового розслідування за фактом порушення вимог безпеки та трудової дисципліни тренером - викладачем ОСОБА_1 від 01.04.2026 помилково зазначено час «10 год. 37 хв.» та «10 год. 47 хв.» замість правильного «09 год. 37 хв.» та «09 год. 47 хв.».

Розмір моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. є необгрунтованим, оскільки в позовній заяві не наведено фактичних даних та не надано доказів, котрі б свідчили про заподіяння позивачці моральної шкоди, необгрунтовано її розмір, яким доказами це підтверджується та не зазначено, які саме моральні або фізичні страждання чи інші негативні явища заподіяні позивачці та чим це підтверджується.

02.07.2026 представником позивачки ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подана відповідь на відзив, в якій остання зазначає, що в навчальному закладі директором 01.06.2023 затверджений Алгоритм дій за сигналами оповіщення цивільного захисту, відповідно до п.1 якого передбачено, що відповідальна особа (чергова прибиральниця) у разі надходження сигналу оповіщення цивільного захисту вмикає наявну систему оповіщення навчального закладу, після цього тренери -викладачі мають миттєво сповістити вихованців (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинити навчальне заняття. Проте ані в Акті № 7 від 27.03.2026 , ані в Акті службового розслідування від 01.04.2026 не встановлена обставина: чи повідомляла відповідальна особа-чергова прибиральниця тренерів-викладачів про оголошення повітряної тривоги та відмова позивачки припинити тренування після сповіщення. Вихованці, які перебували на тренуванні у позивачки в цей день, надали свої пояснення з цього приводу та заперечили відмову позивачки припинити тренування під час оголошення повітряної тривоги. Дострокове зняття догани не свідчить про те, що вона оголошена правомірно та не вказує на відсутність спору між сторонами. В позовній заяві чітко зазначені фактичні дані та надані докази заподіяння позивачці моральної шкоди.

Позивачка, представник позивачки у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Окремо позивачка ОСОБА_1 пояснила, що працює тренером-викладачем з художньої гімнастики 21 рік. За цей час змінилося чотири директори у навчальному закладі і лише цей директор, який працює з 2023 року. ставиться до неї упереджено. Специфікою тренування з художньої гімнастики є те, що діти займаються під музику. Згідно алгоритму дій про сигнал «повітряна тривога» повинна повідомляти черговий вахтер або інструктор -методист, що зазвичай і робилося. Зранку 27.03.2026 вона проводила тренування зі своїми вихованцями. До спортивної зали зайшли інструктора - методисти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які повідомили, що почалася тривога. Разом за ними зайшов директор. Вона сказала дітям збиратися. В цей час директор почав на неї голосно кричати і перешкоджав. Далі вона з дітьми рушила до укриття.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов.

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що у навчальному закладі працює тренером - викладачем з 1989 року. Коли він або його вихованці чують сигнал «повітряної тривоги», то біжуть в укриття. Зазвичай про повітряну тривогу повідомляють інструктора -методисти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , іноді директор. Вони заходять в спортивний зал і повідомляють про сигнал «повітряної тривоги». Він безпосередньо не бачив порушення збоку ОСОБА_1 , але приймав участь у комісії. З приводу документів службового розслідування він з ОСОБА_1 не розмовляв. Документи йому на підпис надавав директор.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що працює в навчальному закладі з листопада 2023 року. Щодо порушення ОСОБА_1 йому невідомо. Про це йому повідомили, коли він повернувся з відпустки. Він робив наказ про догану. Відповідальною особою за сповіщення про сигнал «повітряної тривоги» є ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що позивачку знає з 2004 року, яка зарекомендувала себе з позитивного боку. Раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Директор ОСОБА_13 більш вимогливо ставиться до ОСОБА_1 та більше року контролює кожен крок. В навчальному закладі відсутня система оповіщення на випадок повітряної тривоги. Після надходження сигналу «повітряна тривога» вона заходить в спортивний зал і попереджає тренерів про повітряну тривогу. 27.03.2026 після надходження сигналу «повітряна тривога» вони втрьох: вона, ОСОБА_15 та ОСОБА_18 йшли до спортивного залу, щоб попередити про повітряну тривогу. До спортивного залу першою зайшла ОСОБА_15 і повідомила про повітряну тривогу.Майже одночасно з ними до залу зайшов директор і підійшов до ОСОБА_1 . Вони про щось розмовляли. Діти почали збиратися. Вона вважає, що ОСОБА_1 нічого не порушила.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що працює в навчальному закладі два роки.27.03.2026 вона почула сигнал «повітряної тривоги» і разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_14 пішли до спортивного залу, щоб сповістити тренерів. Майже одночасно з ними до залу зайшов директор Вона сказала про тривогу. ОСОБА_1 відповіла, що вона не чула. Що відбувалося далі в цьому спортивному залі вона не знає, оскільки пішла до іншого спортивного залу. На її думку, тренери несуть особисту відповідальність у випадку повітряної тривоги. Якщо вони (інструктори-методисти) вільні, то вони сповіщають тренерів про тривогу.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що працює в навчальному закладі з вересня 2023 року на посаді заступника директора. 27.03.2026 коли прозвучав сигнал «повітряної тривоги», то він зайшов в кабінет до методистів і повідомив, що тривога, але в спортивному залі займаються. Вони пішли до спортивного залу. Він залишився в коридорі. До спортивного залу зайшла ОСОБА_15 , слідом за нею зайшов директор. Він чув, що ОСОБА_1 казала, що не чула сигнал тривоги. Далі він пішов по справах.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам та доводам сторін, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до Акту № 7 від 27.03.2026, 27.03.2026 о 09 год. 45 хв. під час дії сигналу «Повітряної тривоги» (оголошеної о 09 год. 37 хв.), у приміщенні спортивної зали № 1 було виявлено тренера -викладача ОСОБА_1 , яка 1) продовжувала проведення навчально -тренувального заняття з учнями групи БП-2; 2) не вжила заходів щодо негайної евакуації вихованців до укриття; 3) припинила тренувальний процес, лише після зауваження директора про необхідність пройти в укриття. Своїми діями тренер -викладач порушив вимоги наказу № 01-86 від 14.10.2025 «Про дотримання безпеки під час повітряної тривоги» та алгоритму дій під час повітряної тривоги у позашкільному навчальному закладі «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа».

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_19 від 27.03.2026, 27.03.2026 у неї було ранкове тренування, о 09:37 почалася повітряна тривога, о 09:40 діти збирали свої речі, спускались в укриття. Директор своїми діями перешкоджав виходу дітей з залу, відволікав її від швидкого спускання в укриття.

Зміст пояснювальної записки ОСОБА_19 від 27.03.2026 в повній мірі відповідає змісту її письмового заперечення на акт № 7 від 27.03.20226 про порушення вимог безпеки.

Згідно письмових пояснень вихованців позивачки: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , 27.03.2026 вони були на тренуванні, о 09:37 в зал зайшли методисти та повідомили про тривогу, відразу за ними зайшов директор. В цей час вони вже збиралися. Директор підвищував голос на їхнього тренера ОСОБА_19 і заважав їм збиратися в укриття. Замість того, щоб допомагати їм збиратися в укриття, тренер вислуховувала його звинувачення. В укриття вони спустилися о 09:45.

Відповідно до Акту службового розслідування за фактом порушення вимог безпеки та трудової дисципліни тренером-викладачем ОСОБА_1 від 01.02.2026, затвердженого 07.04.2026 директором ОДЮСШ, комісія дійшла таких висновків: тренер-викладач ОСОБА_1 вчинила грубе порушення трудової дисципліни та вимог безпеки (п.5.1. посадової інструкції та Наказу по школі № 01-86 від 14.10.2025 «Про дотримання безпеки»). Комісією рекомендовано за вчинене порушення застосовувати до тренера -викладача ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення.

Наказом Директора Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо -юнацька спортивна школа» від 21.04.2026 № 01-36, за порушення трудової дисципліни та вимог безпеки життєдіяльності оголошено догану тренеру-викладачу відділення гімнастики художньої ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 Алгоритму дій вихованців та працівників ПНЗ «Чернігівської обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи» за сигналами сповіщення цивільного захисту: «Увага всім», «Повітряна тривога»!, відповідальна особа (чергова прибиральниця) у разі надходження сигналу вмикає наявну систему оповіщення навчального закладу. В будь -якому іншому випадку, коли чергові прибиральниці не працюють, відповідальною особою може бути тренер-викладач, який на даний момент часу знаходиться на робочому місці.

Згідно наказу Директора Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо -юнацька спортивна школа» від 14.10.2025 № 01-86 тренерам -викладачам своєчасно реагувати на надзвичайні ситуації, зокрема, повітряні тривоги. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» тренер -викладач повинен, зокрема: негайно сповістити учнів (словесно) про загрозу та припинити заняття; забезпечити супровід учнів до захисної споруди (укриття).

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків. Для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У даній справі суд не ставить під сумнів обов`язок позивачки 27.03.2026 припинити тренування та супроводити дітей до укриття після отримання даних про сигнал «повітряна тривога». Водночас для висновку про винне невиконання цього обов`язку необхідно встановити, коли вона отримала або за належної обачності могла отримати повідомлення про тривогу, які дії виконувала після повідомлення та в чому полягала необґрунтована затримка.

Судом встановлено, що оголошення загальноміського сигналу «повітряна тривога» відбулося о 09 год 37 хв та в цей час позивачка із вихованцями в кількості 14 гімнасток (група БП-2) проводила навчально - тренувальне заняття з музичним супроводом. Проте перебування позивачки з вихованцями в спортивному залі через незначний проміжок часу після сигналу «повітряна тривога» не є доказом усвідомленого ігнорування сигналу або необережного невиконання обов`язку його відстежувати. У навчальному закладі розроблений Алгоритм дій вихованців та працівників ПНЗ «Чернігівської обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи» за сигналами сповіщення цивільного захисту: «Увага всім», «Повітряна тривога»!, але як встановлено судом він не виконується, оскільки в навчальному закладі відсутня система оповіщення, відсутня відповідальна особа в особі чергової прибиральниці та фактично оповіщення про сигнал повітряної тривоги здійснюють інструктора -методисти. Представники відповідачів в судовому засіданні не довели, що позивачка почула сигнал раніше за повідомлення методистів чи одержала його іншим погодженим способом.

Твердження представників відповідачів в тому числі викладені ними у відзиві на позов щодо кілька послідовних попереджень про сигнал «повітряна тривога», кожне з яких позивачка ігнорувала спростовується показаннями свідків: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які 27.03.2026 повідомили ОСОБА_1 про сигнал «повітряна тривога» і відразу ж за ними до спортивного залу зайшов директор.

З показань цих свідків та свідка ОСОБА_18 вбачається, що після повідомлення їй про сигнал «повітряна тривога», ОСОБА_1 вказала, що не чула цього сигналу. Це пояснення позивачки є цілком вірогідним, з огляду на специфіку навчально -тренувального заняття з художньої гімнастики, який пов`язаний з музичним супроводом. Представниками відповідача не надано жодного належного доказу того, що після отримання усно першого повідомлення від інструктора -методиста ОСОБА_15 про сигнал «повітряна тривога» позивачка його свідомо проігнорувала і продовжила тренувальний процес.

Також суд звертає увагу на те, що потреба організувати вихід 14 дітей передбачає певну послідовність дій. Водночас представниками відповідач не доведено, які саме дії позивачки спричинили невиправдану затримку та якою була її фактична тривалість після оповіщення.

Заперечення представників відповідача щодо помилкового зазначення години в акті службового розслідування суд бере до уваги і вважає її технічною опискою, яка не впливає на зроблені судом висновки.

Суд відхиляє доводи представників відповідача про відсутність предмета спору через дострокове зняття догани наказом від 04 червня 2026 року № 01-56.

Стаття 151 КЗпП України допускає дострокове зняття дисциплінарного стягнення за відсутності нового порушення та за сумлінного виконання працівником трудових обов`язків. Таке рішення стосується подальшого статусу працівника, але саме по собі не містить визнання первісного наказу незаконним і не усуває питання про наслідки його застосування у попередній період.

У постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 487/1491/21 Верховний Суд прямо зазначив, що дострокове зняття догани не підтверджує законності її оголошення та не означає відсутності спору, якщо працівник заперечує правомірність стягнення, а роботодавець продовжує її відстоювати. Саме така правова ситуація існує між сторонами цієї справи.

Зняття догани до подання позову не змінює цього висновку: позивачка звернулася за перевіркою законності вже застосованого стягнення та відшкодуванням його наслідків. Відповідач наказ як незаконний не скасував і порушення права не визнав. Отже, між сторонами існує невирішений спір про право, а підстав для закриття провадження за пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України немає.

Таким чином за сукупністю досліджених доказів відповідач не довів винної поведінки позивачки, тобто того, що позивачка, отримавши повідомлення про повітряну тривогу, усвідомлено продовжувала тренування або проявила бездіяльність та не організовувала переміщення дітей до укриття. Не доведено й конкретного необережного невиконання обов`язку щодо отримання сигналу до особистого повідомлення методистів. Це виключає правомірність догани за встановленими роботодавцем підставами та зумовлює визнання незаконним і скасування наказу від 21 квітня 2026 року № 01-36 щодо ОСОБА_1 про оголошення догани.

Вирішуючи вимогу про моральну шкоду, суд застосовує статтю 237-1 КЗпП України, яка передбачає її відшкодування роботодавцем у разі порушення законних прав працівника, що спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв`язків і потребу докладати додаткових зусиль для організації життя. При визначенні грошового розміру компенсації суд ураховує також критерії статті 23 ЦК України, зокрема характер правопорушення, глибину страждань та вимоги розумності і справедливості.

У цій справі позивачку, яка тривалий час працює тренером-викладачем, офіційно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за поведінку, що безпосередньо стосується її професійної сумлінності та безпеки вихованців.

Сукупність цих обставин у взаємозв`язку з поясненнями позивачки про душевні страждання, а також перенесеним гіпертонічним кризом та лікуванням (консультаційний висновок спеціаліста від 22.06.2026, електронний листок непрацездатності про перебування позивачки на лікуванні з 28.04.2026 по 01.05.2026) дає підстави встановити спричинені незаконною доганою душевні страждання та переживання та необхідність додаткових зусиль для організації свого життя. свого трудового становища.

Вирішуючи питання про компенсацію за доведені душевні переживання, суд також враховує, що догана діяла з 21 квітня до 04 червня 2026 року і була достроково знята; позивачка не була звільнена оспорюваним наказом, а предметом установленого порушення є безпідставне дисциплінарне стягнення, і вважає за необхідне визначити компенсацію моральної шкоди в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачкою витрат в розмірі 10 000, 00 грн. до матеріалів справи долучено: ордер адвоката Потапової С.М. на надання правничої допомоги від 08.06.2026, договір про надання правничої допомоги від 08.06.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Потаповою С.М., акт виконаних робіт від 08.06.2026, копія квитанції від 08.06.2026 про сплату 10000,00 грн. на правову допомогу. Окрім цього позивачкою сплачений судовий збір в розмірі 2192,92 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані такі витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; значення справи для сторін; складність справи; поведінку сторін під час судового розгляду; інші обставини, що мають істотне значення.

Судові витрати сплачені Позивачем становлять (10 000 грн. на правничу допомогу + 2192, 92 грн судовий збір за дві вимоги немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8). Позов судом задоволено частково (одна вимога повністю за яку сплачено 1 064,96 грн. судового збору), а інша вимога частково. Відтак позов задоволений на 66%. Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 7302, 87 грн. (11064,96 грн. х 66%) на відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 206, 259, 263–265, 268, 273, 274, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» від 21 квітня 2026 року № 01-36 про оголошення догани тренеру-викладачу відділення гімнастики художньої ОСОБА_1 .

Стягнути з Позашкільного навчального закладу «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» на користь ОСОБА_1 - 8 000 (вісім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, 7302 (сім тисяч триста дві) грн. 87 коп. судових витрат.

Врешті позову відмовити.

Дата складення повного судового рішення 05.10.2026.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Позашкільний навчальний заклад «Чернігівська обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа», адреса 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 110-а, ЄДРПОУ 14217813.

Суддя Р.Г. Григор`єв