Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №587/3244/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3244/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №62026170040006301 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Кілійського району Одеської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працездатного, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 402 КК України, за наступних обставин.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.05.2026 за №796-ОС старшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – номера обслуги третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України та з зазначеного часу він вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.07.2025 за № 786-ОС старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду першого заступника начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. В подальшому старшому лейтенанту ОСОБА_5 присвоєно військове звання «капітан».

Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перший заступник начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України капітан ОСОБА_5 за своїм службовим положенням та військовим званням є безпосереднім начальником для інспектора прикордонної служби 2 категорії – номера обслуги третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого сержанта ОСОБА_4 .

Під час проходження військової служби за мобілізацією старший сержант ОСОБА_4 , відповідно положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця , наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази , забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, обвинувачений - старший сержант ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – номера обслуги третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в умовах воєнного стану, у порушення положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 08:00 год. 02.07.2026, перебуваючи в н.п. Підліснівка Сумського району Сумської області, під час доведення бойового розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 01.07.2026 за № 8285-БР-(ГРИФ), яким старшому сержанту ОСОБА_4 наказано висунутись в район окол. АДРЕСА_3 з метою здійснення заміни особового складу Вп «ЧОП» та завданням перейти до оборони Вп «ЧОП», недопущення подальшого просування противника в глибину оборони, який доведено першим заступником начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, капітаном ОСОБА_5 , у присутності свідків – військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров`я, що спростовується довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 22.06.2026 за №2982 та довідкою огляду медичним працівником особового складу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 02.07.2026, відповідно до яких у ОСОБА_4 обмежень чи інших протипоказань щодо виконання посадових обов`язків та бойових завдань на момент огляду немає.

Відкрита відмова обвинуваченого - старшого сержанта ОСОБА_4 виконати наказ начальника – бойове розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 01.07.2026 за № 8285-БР-(ГРИФ) потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що з 2022 року він був мобілізований до ЗСУ і проходив службу у різних військових частинах. В липні 2026 року військовий підрозділ, де він проходив військову службу, тимчасово дислокувався в Сумській області. О 08:00 год. 02.07.2026, перебуваючи в АДРЕСА_4 , під час доведення бойового розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 01.07.2026 за № 8285-БР-(ГРИФ) він відмовився виконати бойовий наказ, за яким він мав висунутись в район окол. н.п. Варачине (Сумська область) з метою здійснення заміни особового складу Вп «ЧОП» та завданням перейти до оборони Вп «ЧОП», недопущення подальшого просування противника в глибину оборони. Наказ був доведений капітаном ОСОБА_5 у присутності свідків – військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. При відмові виконати наказ він послався на незадовільний стан здоров`я, фактично ж він відмовився виконати наказ, оскільки, тривалий час перебуваючи на військовій службі, був виснажений морально та психологічно. ОСОБА_4 погодився з тим, що причини відмови виконати наказ не можуть бути визнані поважними. Обвинувачений, повністю визнавши свою вину, погодився з кваліфікацією скоєного, пояснив, що має намір повернутися до військової служби для продовження проходження військової служби (але в іншому підрозділі), після роз`яснення обвинуваченому положень статті 349 КПК України вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Учасникам судового провадження, в тому числі і обвинуваченому, роз`яснено, що суд має право, якщо проти цього не заперечує жоден з учасників судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Після роз`яснення положень статті 349 КПК України обвинувачений, повністю визнавши свою вину, погодився з кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, розкаявся у скоєному, вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Прокурор, інші учасники судового провадження, вважали недоцільним дослідження інших доказів по справі, враховуючи позицію самого обвинуваченого, який повністю визнає свою вину, правильно розуміє суть обвинувачення, не оспорює обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого немає.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися в непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому задовільно характеризується, пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини – раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, має захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, матеріальна шкода злочином не завдана, добровільно надав матеріальну допомогу підрозділам Національної гвардії України, що підтверджується копією відповідної квитанції про перерахування коштів ( ар.с.22-23).

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням зазначених пом`якшуючих відповідальність обставин суд вважає за необхідне призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 4 ст. 402 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити – тримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 2 липня 2026 року – моменту фактичного затримання.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою – в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1