Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №950/778/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/778/26

2/950/674/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 307 грн.

Позивачем у справі є ТОВ «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, відповідачем - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Ціна позову визначена позивачем у сумі 10 307 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №15.06.2025-100000046, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн.

За умовами договору кредит надано строком на 70 днів, кінцева дата повернення - 23 серпня 2025 року. У перший черговий період застосовувалася процентна ставка «Економ» у розмірі 0,01 % на день, а в наступні періоди - ставка «Стандарт» у розмірі 1 % на день. Комісії договором не встановлювалися.

Оскільки відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 10 307 грн, яка відповідно до наданої довідки-розрахунку складається з: 5 000 грн. - основний борг; 2 807 грн. - проценти; 2 500 грн. - неустойка. Проценти нараховані за період з 15 червня 2025 року по 23 серпня 2025 року.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати. У позовній заяві зазначено про сплату 2 662,40 грн судового збору та орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн, докази яких позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за відсутності клопотання сторін про інше справа у спрощеному позовному провадженні може розглядатися без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові та електронні докази у справі, оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність і взаємний зв`язок, суд дійшов наступних висновків.

15 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.06.2025-100000046.

Відповідно до умов електронного договору він складається, зокрема, з пропозиції про укладення кредитного договору, заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції - акцепту, підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора. В матеріалах договору зазначено одноразовий ідентифікатор E373.

Верховний Суд виходить із того, що електронний кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, за умови погодження істотних умов має наслідки договору, укладеного в письмовій формі.

Ідентифікація відповідача здійснювалася також із використанням системи BankID НБУ. З отриманих через цю систему даних убачається, що позичальником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а зареєстрованим місцем його проживання зазначено АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що наведені докази у своїй сукупності підтверджують ідентифікацію відповідача та його волевиявлення на укладення кредитного договору.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу 5 000 грн шляхом перерахування коштів на його платіжну картку.

Факт фактичного надання кредиту підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якого 15 червня 2025 року о 19:15:31 на картку № НОМЕР_2 успішно перераховано 5 000 грн, номер транзакції 773833116, призначення платежу - «Видача за договором кредиту №15.06.2025-100000046».

Номер картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними безпосередньо у кредитному договорі. Таким чином, факт виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000 грн є доведеним належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для сторін.

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отриманий кредит та сплатити проценти у строки й порядку, встановлені договором.

Кінцевим строком повернення кредиту сторонами визначено 23 серпня 2025 року. Доказів повернення відповідачем 5 000 грн кредитних коштів матеріали справи не містять. Тому вимога позивача про стягнення 5 000 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів у сумі 2 807 грн.

Заявкою, яка є складовою кредитного договору, сторони погодили конкретний графік платежів.

За перший черговий період з 15.06.2025 по 28.06.2025 передбачено 7 грн процентів, а за кожен із наступних чотирьох 14-денних періодів - по 700 грн процентів. Отже, загальний погоджений сторонами розмір процентів за весь 70-денний строк кредитування становить 2 807 грн.

Саме така загальна сума витрат за кредитом без урахування основної суми зазначена у договорі, а загальна вартість кредиту для споживача визначена у розмірі 7 807 грн.

Умови щодо 2 807 грн процентів відповідають також довідці-розрахунку позивача, в якій зазначено, що проценти нараховані виключно за погоджений сторонами строк кредитування - з 15 червня по 23 серпня 2025 року.

При цьому законодавством установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 %.

Таким чином, вимога про стягнення 2 807 грн процентів підтверджується умовами договору та розрахунком заборгованості і підлягає задоволенню.

Щодо неустойки у розмірі 2 500 грн

У цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Умовами договору передбачено неустойку в сумі 75 грн за кожний день невиконання або неналежного виконання окремого зобов`язання, а у довідці-розрахунку позивачем визначено до стягнення 2 500 грн неустойки.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення кредитного зобов`язання звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки - штрафу чи пені - за таке прострочення. Нарахована з 24 лютого 2022 року неустойка за прострочення виконання кредитних договорів підлягає списанню.

Цей підхід застосовується судами і до кредитних договорів, укладених під час воєнного стану; Касаційний цивільний суд у 2026 році також виходив із чинності такого обмеження відповідальності позичальника.

Спірний кредитний договір укладено 15 червня 2025 року, а заявлена неустойка виникла саме у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за ним у період дії зазначеного спеціального правового регулювання.

Тому правових підстав для стягнення з відповідача 2 500 грн неустойки немає.

Отже, із заявлених 10 307 грн обґрунтованими є вимоги на загальну суму 7 807 грн, а саме 5 000 грн основного боргу та 2 807 грн процентів.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється на суму 7 807 грн із заявлених 10 307 грн, тобто на 75,74 %.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 016 грн 63 коп. судового збору.

Щодо заявлених позивачем орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн суд зазначає, що на момент ухвалення цього рішення докази фактичного розміру таких витрат серед наданих матеріалів відсутні.

Позивач у позовній заяві зробив заяву про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Частина 8 ст. 141 ЦПК України допускає подання таких доказів у зазначений строк за умови попереднього заявлення відповідної вимоги.

Тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішене судом додатково після подання позивачем належних доказів у встановлений процесуальним законом строк.

Таким чином, оцінивши всі надані докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 274, 279 ЦПК України, ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 заборгованість за кредитним договором №15.06.2025-100000046 від 15 червня 2025 року в загальному розмірі 7 807 (сім тисяч вісімсот сім) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 2 807 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом а також судовий збір у розмірі 2 016 (дві тисячі шістнадцять) гривень 63 копійки.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 2 500 грн 00 коп. неустойки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ