Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №576/1977/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1977/26

1-кп/576/331/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_4 ,

обвинувачуваного: ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12026200620000649 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ рф, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В період часу з 21 грудня 2025 року по 13 липня 2026 року підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті побутових сімейних конфліктів, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості її життя.

Так, 21 грудня 2025 року близько 20 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався грубою нецензурною лайкою та погрожував вигнати з дому свою співмешканку ОСОБА_4 , чим завдав шкоду її психологічному здоров`ю, тим самим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, що здійснено повторно протягом року. За даним фактом постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 лютого 2026 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень на користь держави.

Також, 08 травня 2026 року близько 10 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи особою яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за одне з адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 – нецензурно лаявся на її адресу, чинив на неї психологічний тиск. За даним фактом постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2026 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень на користь держави.

Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, 13 липня 2026 року близько 16 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знову вчинив словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , під час якої словесно ображав її нецензурною лайкою та чинив на неї психологічний тиск.

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи встановлено,

що стан хронічного емоційного напруження, підвищеної тривожності, відчуття психологічної незахищеності та необхідності використовувати переважно пристосовувальні способи психологічного реагування потерпілої ОСОБА_4 , перебуває у причинно наслідковому зв`язку з діями її співмешканця ОСОБА_5 , які полягали у використанні ненормативної лексики, словесних образах та погрозах вигнання з їхнього будинку. Зазначений психоемоційний стан свідчить про переживання ОСОБА_4 , психологічних страждань та перебуває у психологічному взаємозв`язку з формування емоційної залежності і погіршенням якості її життя як психологічних наслідків тривалого психотравмуючого впливу.

Таким чином, підсудний ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ст. 126-1 КК України, тобто у домашньому насильстві – умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою він перебуває у сімейних відносинах – своєї співмешканки ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої.

Однак, 31 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даного правопорушення та щодо покарання, яке повинен понести останній за вчинене кримінальне правопорушення.

Так, згідно умов даної угоди, з врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відсутності тяжких наслідків, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обставини, що обтяжують покарання відсутні, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_5 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ст. 91-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила домашнє насильство, обов`язок проходження програми для кривдників.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, а згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні серед іншого суд має право затвердити таку угоду.

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника і може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.ч.1,3,5 ст. 469 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Це кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином. При цьому сторони добровільно уклали угоду про примирення, яка укладена за ініціативою потерпілої ОСОБА_4 , про що свідчить наявна в матеріалах справи її заява, та про що вона підтвердила в судовому засіданні, зміст та умови цієї угоди відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України та Кримінального Кодексу України.

Також судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд з`ясував, що потерпіла розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність попередніх судимостей.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути 14 656,32 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи по справі.

Обирати запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу підстав не вбачається.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст. 373 – 374, 475 КПК України суд, -

У Х В А Л И В: Затвердити угоду від 31 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026200620000649 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників, строком на 3 (три) місяці.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 , до якого застосовано обмежувальний захід, здійснювати органу місцевого самоврядування за місцем його проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути із ОСОБА_5 14 656 грн. 32 коп. процесуальних витрат на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1