Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №683/2270/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2270/26

2/683/1715/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2270/26, 2/683/1715/2026 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі – АТ «Ідея Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19 червня 2024 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №М75.00617.011031258 (далі – кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 71500 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 64,99% річних, які зобов`язалась повернути у термін, передбачений кредитним договором та Графіком платежів, що є додатком до нього.

Вказує, що АТ «Ідея Банк» повністю виконало умови кредитного договору та надало відповідачці кредит у розмірі 71500 грн., проте остання свої зобов`язання за договором не виконала і у визначений строк кредитні кошти не повернула, остання проплата по кредитному договору нею була здійснена 27 грудня 2024 року.

Станом на 09 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 66105,32 грн., з яких: 47121 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 18984,32 грн. – прострочені проценти.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача АТ «Ідея Банк» - Михашула Є.І. разом із позовною заявою подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, у разі відсутності відповідачки просить ухвалити заочне рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 червня 2024 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №М75.00617.011031258, який відповідачка підписала власноручним підписом.

Відповідно до умов кредитного договору АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 71500 грн. на споживчі потреби строком на 12 місяців у безготівковій формі шляхом зарахування на платіжну карту, а остання зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами у розмірі 64,99% річних, починаючи з дати надання кредиту; дата повернення кредиту – по 19 червня 2025 року включно.

Порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів сторони визначили у Графіку платежів, який підписано відповідачкою власноручним підписом.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та перерахувало 19 червня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 кредит в розмірі 71500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6458157 від 19 червня 2024 року.

На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 частково сплачувала грошові кошти, остання проплата нею була здійснена 27 грудня 2024 року на суму 26000 грн., які були зараховані частково на погашення процентів, а частково – на погашення тіла кредиту. Після цього жодних коштів більше не вносила і у визначений договором строк – 19 червня 2025 року кредит не повернула.

03 лютого 2026 року відповідачці було направлено повідомлення - вимогу щодо сплати заборгованості за кредитним договором в розмірі 66105,32 грн., однак ця вимога відповідачкою залишена без виконання.

Станом на 09 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 66105,32 грн., з яких: 47121 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 18984,32 грн. – прострочені проценти.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до

спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Враховуючи факт підписання відповідачкою ОСОБА_1 власноручним підписом кредитного договору, суд вважає, що укладення кредитного договору №М75.00617.011031258 від 19 червня 2024 року відбулось, та останній надано кредитні кошти в сумі 71500 грн.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Ідея Банк» надало виписку з особового рахунку за кредитним договором №М75.00617.011031258, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 09 червня 2026 року становить 66105,32 грн., з яких: 47121 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 18984,32 грн. – прострочені проценти.

Отже, вбачається, що ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов`язань за договором кредиту та допустила прострочення як в частині погашення тіла кредиту, так і сплати процентів, тому позивач набув права вимоги повернення кредиту та стягнення заборгованості за процентами.

При цьому, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованої заборгованості в сумі 66105,32 грн. з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту та строку дії договору кредиту.

Відповідачкою у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів у розмірі заборгованості, зазначеному в наданому позивачем розрахунку.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 66105,32 грн., з яких: 47121 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 18984,32 грн. – прострочені проценти.

Крім того, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №10009929 від 26 червня 2026 року.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. підлягають стягненню на його користь з відповідачки.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №М75.00617.011031258 від 19 червня 2024 року в розмірі 66105,32 грн., а також 2662,40 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя: