Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №490/4752/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 490/4752/26

провадження №2/457/420/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі:

головуючого судді Грицьківа В.Т.,

за участю секретаря судового засідання Ринди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2026 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно відповіді №2800716 з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.05.2026 року, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 30.04.2026 року знятий з реєстрації за вищезазначеною адресою.

Згідно відповіді №2800782 від 28.05.2026 року щодо отримання інформації про ВПО з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, значиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ухвали судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.05.2026 матеріали справи передано за підсудністю до Трускавецького міського суду Львівської області, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , що територіально належить до юрисдикції Трускавецького міського суду Львівської області.

Ухвалою судді Трускавецького міського суду Львівської області від 10.07.2026, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 30.04.2021 року між ТОВ «Кошельок» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту позивача, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №3052520233-330143. Відповідач свої обов"язки за договором не виконав та кредит не погасив. У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 8943,60 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав, відсутні і його заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачкою не подано відзиву у встановлений судом строк.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 30.04.2021 року між ТОВ «Кошельок» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту позивача, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №3052520233-330143.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3000,00 грн.; початковий строк кредитування - 12 днів; дисконтна % ставка - 0,01 % в день; базова % ставка - 2,2 % в день.

Згідно п.3,6 та п.3,7 кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 12.05.2021 до 09.08.2021 за ставкою 2,2 % на добу.

Відповідач, використавши кредитні кошти, свої зобов`язання за договором не виконував та кошти не повернув, внаслідок чого, заборгованість відповідача за договором №3052520233-330143 від 30.04.2021, згідно розрахунку позивача, становить 8943,60грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5943,60 грн - сума заборгованості за відсотками.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 3000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу та 5943,60 грн - суми заборгованості за відсотками, а всього 8943,60 грн, які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Відповідачем не надано іншого розрахунку суми заборгованості за договором №3052520233-330143 від 30.04.2021.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 8943,60 грн, яка включає: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 5943,60 грн - заборгованість за відсотками.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, та понесено 10000, 00 грн витрат на правничу допомогу, то враховуючи задоволення позову, обгрунтованість та доведеність судових витрат, відсутність заяви щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» загальну суму заборгованості за кредитним договором №3052520233-330143 від 30.04.2021 в розмірі 8943,60 грн, яка включає: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 5943,60 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2662,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», юридична адреса: Київська обл., Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В. Т. Грицьків