Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №491/701/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Ананьїв Подільського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р29.308.70121 від 09 листопада 2015 року в розмірі 59071 гривня 04 копійки. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір №Р29.308.70121, згідно умов якого відповідач отримала 18700 гривень 00 копійок. ПАТ «Ідея Банк» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору. Відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. 26 листопада 2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №12/85. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором від 09 листопада 2015 року №Р29.308.70121, що укладений між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Позивач зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором від 09 листопада 2015 року №Р29.308.70121 було передано Товариству від первинного кредитора згідно договору факторингу від 26 листопада 2020 року №12/85. Сума заборгованості відповідачки становить 59071 гривня 04 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 17369 гривень 35 копійок, заборгованість за відсотками становить 41701 гривня 69 копійок.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п`ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання (а.с.32).

Відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи. Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.45).

Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За наведених обставин відповідач вважається такою, що 09 липня 2026 року отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.

В установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася та будь-яких інших заяв, клопотань не надавала. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористалася.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, судове засідання для її розгляду у відповідності до норм ЦПК України не проводиться.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Судом було встановлено та неоспорені учасниками справи наступні обставини.

Судом встановлено, що 09 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір №Р29.308.70121, згідно умов якого відповідач отримала кредит в сумі 18700 гривень 00 копійок, включаючи витрати на страховий платіж, та зобов`язалась повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і комісіями згідно з умовами цього договору та графіку платежів (а.с.8-9).

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №12/85 (16 – зворотний бік - 19).

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором від 09 листопада 2015 року №Р29.308.70121, що укладений між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем.

Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором від 09 листопада 2015 року №Р29.308.70121 було передано позивачеві від первинного кредитора згідно договору факторингу від 26 листопада 2020 року №12/85. Сума заборгованості відповідача становить 59071 гривня 04 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 17369 гривень 35 копійок, заборгованість за відсотками становить 41701 гривня 69 копійок.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 09 листопада 2015 року уклала кредитний договір, за яким вона отримала кредит, тобто сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору (строку, процентів тощо).

Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором виконав свої зобов`язання з надання коштів перед ОСОБА_1 , що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту від 09 листопада 2015 року та ордером-розпорядженням про сплату страхового платежу від 09 листопада 2015 року (а.с.14).

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договором №Р29.308.70121 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 26 листопада 2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало новим кредитором за вказаним кредитним договором на підставі статті 512 ЦК України.

З витягу реєстру боржників до договору факторингу №12/85 від 26 листопада 2020 року, за яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та довідки-розрахунку заборгованості, яка додана до позовної заяви (а.с.16), вбачається, що відповідач має заборгованість у розмірі 59071 гривня 04 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 17369 гривень 35 копійок, заборгованість за відсотками становить 41701 гривня 69 копійок.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачці коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення статтей 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідачка зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15).

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачкою оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідачка, а не позивач.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8000 гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду у справах №№ 922/3436/20, 910/7586/19 та 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Таким чином суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень 00 копійок, представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «АПОЛОГЕТ» (а.с.23); ордер на надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року (а.с.27); акт наданих послуг №1245 від 08 червня 2026 року до договору про надання правової допомоги (а.с.23 – зворотний бік); детальний опис наданих послуг від 08 червня 2026 року (а.с.24), відповідно до якого позивачеві були надані наступні правові та юридичні послуги: усна консультація клієнта щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, подання заяви до суду від імені клієнта.

Так, за змістом пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Отже, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року та 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18,

З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено факт надання правової допомоги адвокатом АО «АПОЛОГЕТ» Усенком М.І. в обсязі, що передбачений умовами договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» при розгляді цієї справи, суд оцінюючи надані докази на підтвердження понесених таких витрат у їх сукупності, враховує визначений договором порядок визначення гонорару, оцінюючи обсяг наданих послуг та їх необхідність, а також співмірність вартості послуг із складністю справи і змістом цих послуг, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ – 35234236, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, заборгованість за кредитним договором №Р29.308.70121 від 09 листопада 2015 року в розмірі 59071 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімдесят одна) гривня 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ – 35234236, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79029, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35234236

відповідачка:ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 06 жовтня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя Желясков О.О.

Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.