Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №450/4362/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4362/26

Провадження № 2/450/3240/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 у розмірі 27620,00 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на правничу допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 09.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 678874149 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконала зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод, у тому числі про продовження терміну дії Договору факторингу, право вимоги за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». У подальшому, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а на підставі договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 - від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Вказує, що заборгованість відповідача за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 у загальному становить 27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за процентами. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою від 31.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 31.08.2026 клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

18.09.2026 АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду витребувані докази.

Відповідач повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У визначений судом строк відповідач не скористалася правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 09.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 678874149 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір кредитної лінії № 678874149 підписаний сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 9J2S67SW, відправленого 09.03.2020 о 11:20:34 год, введеного 09.03.2020 о 11:22:18 год.

Згідно із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 09.03.2020, відповідача ОСОБА_1 ідентифіковано за допомогою дати народження, номеру телефону, електронної адреси, паспорту, РНОКПП, адреси місця реєстрації та проживання, номеру банківської карти.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів з 09.03.2020 по 08.04.2020, зі сплатою 1,7% денної дисконтної ставки. Сукупна вартість кредиту становить 15100,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5100,00 грн (1,7% * 10000,00 грн * 30 днів) - заборгованість за процентами.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, де зазначено про акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 (підписання договору одноразовим ідентифікатором) 9J2S67SW, відправленого 09.03.2020 о 11:20:34 год на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , введеного 09.03.2020 о 11:22:18 год.

Окрім, як вбачається з довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 успішно перераховано кошти на загальну суму 10000,00 грн, дата завершення платіжної операції 09.03.2020 о 11:22:25 год.

З витребуваних доказів у АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку НОМЕР_2 . Зазначено, що 09.03.2020 зараховано 10000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , фінансовим номером телефону якої є НОМЕР_1 , що належить відповідачу. Окрім, долучено до матеріалів справи виписку по рахунку НОМЕР_2 за період 09.03.2020.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн, що встановлено договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, на платіжну картку НОМЕР_2 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, станом на 16.06.2020, заборгованість становить 25750,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15750,00 грн - заборгованість за відсотками.

Окрім, згідно з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, станом на 28.10.2021, ТОВ «Таліон Плюс» самостійно здійснило нарахування процентів за період з 17.06.2020 по 27.06.2020 відповідно до умов кредитного договору та нарахувало 1870,00 грн заборгованості за процентами.

Як зазначено у виписці з особового рахунку за період 05.06.2025-15.06.2026 заборгованість за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 становить 27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за процентами.

Разом з тим, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Як вбачається з Реєстру прав вимоги № 83 від 16.06.2020, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 678874149 від 09.03.2020 у сумі 25750,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15750,00 грн - заборгованість за процентами.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

Як вбачається з Реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 678874149 від 09.03.2020 в сумі 27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за процентами.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 678874149 від 09.03.2020 в сумі 27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовими ідентифікаторами - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовими ідентифікаторами , визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 22.11.2021 у справі № 234/7719/20, від 17.01.2022 у справі № 234/7723/20.

Таким чином, 09.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 678874149 у формі електронного документу, що був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9J2S67SW.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір кредитної лінії № 678874149 з ним не був би укладений.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку НОМЕР_2 у розмірі 10000,00 грн згідно договору № 678874149 від 09.03.2020, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов, Договору кредитної лінії.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за Договором кредитної лінії не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Як вбачається із розрахунків заборгованості за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, станом на 05.08.2020 заборгованість становить27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі27620,00 грн, що складається з 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами користування кредитом.

Щодо набуття ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Надані позивачем договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27620,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17620,00 грн - заборгованість за процентами.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Окрім заборгованості за тілом кредиту, позивачем заявлено заборгованість за процентами, нарахованими за період з 09.03.2020 по 27.06.2020.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 6114/2-19-F636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів з 09.03.2020 по 08.04.2020, зі сплатою 1,7% денної дисконтної ставки. Сукупна вартість кредиту становить 15100,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5100,00 грн (1,7% * 10000,00 грн * 30 днів) - заборгованість за процентами.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.

Згідно із пунктом 1.4 Договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,7% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Суд вважає нечіткими умови договору № 678874149 від 09.03.2020, так як у договорі зазначений строк кредитування становить 30 днів. Крім того, згідно з графіку розрахунків з Додатку № 1 до договору, сукупна вартість кредиту становить 15100,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5100,00 грн (1,7% * 10000,00 грн * 30 днів) - заборгованість за процентами. Так, заборгованість за процентами розраховувалася за період 30 днів зі сплатою 1,7% денної дисконтної ставки.

Таким чином, пункти 1.2 та 1.4 Договору, суд вважає двозначними, не чіткими та такими, що вводять позичальника в оману, тому таку двозначність слід тлумачити на користь відповідача.

Оскільки строк кредитування за вказаним вище кредитним договором 30 днів, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та його правонаступників, зокрема у ТОВ «Таліон Плюс», відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом поза строком, а тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 08.04.2020, є необґрунтованими, з огляду на що такі не підлягають задоволенню. Після закінчення строку договору права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, що регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак, суд здійснює захист прав кредиторів у межах заявлених позовних вимог, тому, враховуючи відсутність нарахованих відсотків відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання договору, судом підлягатиме задоволенню тільки розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами у межах строку кредитування.

З огляду на викладене вище, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за процентами за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 за період з 09.03.2020 по 08.04.2020 у розмірі 5100,00 грн, що передбачено у розрахунку заборгованості первісного кредитора, та що підлягатиме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС». Звідси, позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами у сумі 12520,00 грн, нарахованими за період з 09.04.2020 по 27.06.2020, задоволенню не підлягають.

Окрім, згідно розрахунку заборгованості, відповідачем сплачено 1080,00 грн заборгованості за кредитом, що первісним кредитором зараховано у рахунок заборгованості за процентами. Звідси, заборгованість відповідача за процентами становить 4020,00 грн (5100,00 грн - 1080,00 грн).

Таким чином, розмір загальної заборгованості відповідача перед кредитором за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 становить 14020,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4020,00 грн - заборгованість за процентами.

Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, враховуючи, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «ФК «ЕЙС» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020 у розмірі 14020,00 грн, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4020,00 грн - заборгованість за процентами. За наведених обставин, позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовній вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 7000,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026, додаткова угода № 25771072533 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 від 19.06.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 - підписані директором позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» та керуючим АБ «Тимошенко та Партнери» Тимошенком О.О., у той час як скерована до суду позовна заява та клопотання про витребування доказів підписана представником ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахаровою О.І., проте доказів того, що остання перебуває в складі АБ «Тимошенко та Партнери» та надає правничу допомогу у цій справі суду не подано. З доданих документів вбачається, що АБ «Тимошенко та Партнери» скеровувався адвокатський запит, однак надання АБ «Тимошенко та Партнери» інших видів правничої професійної допомоги позивачу у цій справі не підтверджено належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача. Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 вартість адвокатського запиту складає 500,00 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1351,40 грн, виходячи з наступного розрахунку 14020,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 27620,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 14020,00 грн (чотирнадцять тисяч двадцять гривень нуль копійок) заборгованості за договором кредитної лінії № 678874149 від 09.03.2020, що складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4020,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 1351,40 грн (одна тисяча триста п`ятдесят одна гривня сорок копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 500,00 грн (п`ятсот гривень нуль копійок) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, 02094, м. Київ, вулиця Поправки, 6, кабінет 13).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська