Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №443/1318/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1318/26

Провадження №2/443/1040/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

06 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 30477-11/2024 від 14.11.2024 в розмірі 15 200,00 грн, судові витрати у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 14.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 30477-11/2024 від 14.11.2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 200 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4 000 грн; заборгованість за відсотками - 3 600 грн; заборгованість за штрафом - 7 600 грн. 24.03.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №24032025, згідно з яким та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30477-11/2024 від 14.11.2024. Судові витрати складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві та письмових клопотаннях просить розглядати справу за його відсутності, підтримує позов у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.7-9, 94-97) клопотання про підтримання позовних вимог (а.с.108, 123).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.12-13).

Ухвалою судового засідання від 27.08.2026 витребувано докази та відкладено розгляд справи (а.с.109-110).

Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 02.10.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 заповнив заявку-анкету на отримання грошових коштів в кредит від 14.11.2024, зазначивши у ній персональні (ідентифікуючі) дані та основні параметри кредиту, номер банківської карти, номер телефону, електронну адресу, заявка підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором W2432 (а.с.32-34).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №30477-11/2024 від 14.11.2024, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп». Акцепт договору здійснено позичальником шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W2432, який відправлений позичальнику 14.11.2024 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с.58).

Інформаційне повідомлення про передачу позичальником до ТОВ «Стар Файненс Груп» персональних даних третіх осіб містить інформацію про персональні (ідентифікуючі) дані та основні параметри кредиту позичальника, номер банківської карти, номер телефону, електронну адресу, а також інформацію про підписання його ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором W2432 (а.с.56-57)

У Паспорті споживчого кредиту міститься інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 14.11.2024 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора W2432 (а.с.35-39).

14.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 30477-11/2024, за умовами якого:

Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору);

тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 14.11.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів Кінцева дата погашення кредиту 13.03.2025 (п.1.2 Договору);

за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4 Договору);

детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графі платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.5 Договору);

кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-51хх-хххх-5230 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п.1.6 Договору);

нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, визначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний Клієнтом) (п.3.3 Договору).;

у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (п.5.3 Договору);

цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.7.1 Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема ім`я позичальника - ОСОБА_1 , його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адресу проживання, номер телефону, електронну адресу, рахунок, а також інформацію про підписання договору ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора W2432 (а.с.40-52).

Додатком №1 до цього Договору передбачено графік платежів за договором про споживчий кредит № 30477-11/2024 від 14.11.2024, який містить інформацію про дату видачі кредиту/дату платежу, чисту суму кредиту, види платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту. Додаток підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора W2432 (а.с.53-55).

Відповідно до інформації IPAY (Сервіс Онлайн платежів) від 17.02.2026 та АТ «Райффайзен банк» від 04.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 14.11.2024 о 19.45 год успішно перераховано грошові кошти у сумі 4 000 (а.с.61, 120-121).

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 30477-11/2024 від 14.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.03.2026 становить 15 200,00 грн, з якої: заборгованість за тілом кредиту - 4 000 грн; заборгованість за відсотками - 3 600 грн; заборгованість за штрафом - 7 600 грн (а.с.62-66).

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24032025, за змістом якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п.1.1. Договору). Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором (п.1.4. Договору) (а.с.67-76).

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 24.03.2025 до договору факторингу № 24032025 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 24.03.2025, складений у письмовій та електронній формі (п.1 Акту) (а.с.78).

Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 30477-11/2024 від 14.11.2024 у сумі 15 200 грн (а.с.77).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 03.06.2026 оформило на ім`я ОСОБА_1 претензію про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 30477-11/2024 від 14.11.2024 у сумі 15 200 грн (а.с.74).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем ТОВ «Стар Файненс Груп», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Договору про надання фінансового кредиту № 30477-11/2024 від 14.11.2024 (далі - Кредитний договір), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця ТОВ «Стар Файненс Груп», надавши персональні дані, а саме: ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, номер банківського рахунку та мобільного телефону, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання повідомлення на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, укладення Кредитного договору було б неможливим.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між первісним кредитором та відповідачем спірного правочину - Кредитного договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідкою іPay.ua та інформацією АТ Райффайзен Банк», які засвідчують обставину перерахування 14.11.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн на належну ОСОБА_1 банківську картку, яку він зазначив саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем як новим кредитором.

Відтак, підстав вважати, що сума заявленої позивачем заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків суперечить умовам Кредитного договору та розрахована неправильно, судом не встановлено.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості включено суму неустойки (штрафу) у розмірі 7 600,00 грн.

З огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд зазначає, що ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу) за прострочення виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також на час розгляду справи судом і ухвалення рішення в Україні діяв і продовжує діяти воєнний стан. Зазначена норма є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За наведених обставин, вимоги позивача в частині стягнення штрафу у сумі 7 600,00 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 7 600,00 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 331,20 грн (7 600 х 100% : 15 200 = 50%; 2 662,40 : 100% х 50% = 1 331,20).

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок оплати наданих послуг (а.с.86), актом №772 від 08.06.2026 та детальним описом наданих послуг до Акту від 08.06.2026, які містять інформацію про перелік наданих правових послуг, їхню тривалість та вартість (а.с.87-88).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, зокрема консультація клієнта, погодження правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи. Подання позовної заяви до суду також не потребувало значних затрат часу та зусиль, оскільки здійснювалося у стандартний спосіб засобами системи «Електронний суд».

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 4 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та того, що позов задоволено частково, відтак витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 000,00 грн (4 000 : 100% х 50%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 30477-11/2024 від 14.11.2024 в сумі 7 600 (сім тисяч шістсот) грн, з якої: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 600,00 грн - заборгованість за сумою відсотків.

У решті позовних вимог підмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 1 331,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн, а всього 3 331 (три тисячі триста тридцять одну) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 06 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів