Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №461/2135/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2135/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Маковської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018 з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 779,50 грн щомісячно. Позивачка зазначає, що з часу ухвалення рішення суду розмір витрат на утримання дітей значно зріс. На даний час відповідач проходить військову службу та отримує стабільне грошове забезпечення, яке, за твердженням позивача, становить орієнтовно 20 000 грн щомісячно, що свідчить про покращення його матеріального стану. Крім того, позивач покликається на те, що один із дітей – ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує додаткових витрат на лікування, реабілітацію та належний догляд. Позивач вважає, що з часу ухвалення рішення суду змінилися обставини, які мають істотне значення для визначення розміру аліментів, а встановлений розмір аліментів не відповідає сучасним потребам дітей. З огляду на наведене просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначивши їх стягнення з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити..

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, однак позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Суд встановив, що судовим наказом Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018 з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 779,50 грн. щомісячно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на даний час проходить військову службу та отримує стабільне грошове забезпечення, яке, за твердженням позивачки, становить орієнтовно 20 000 грн щомісячно.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує додаткових витрат, пов`язаних із лікуванням, реабілітацією та належним доглядом.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка посилається на те, що з часу ухвалення рішення суду змінилися обставини, які мають істотне значення для визначення способу та розміру стягнення аліментів, зокрема збільшилися витрати на утримання дітей, відповідач проходить військову службу та має стабільний дохід, а один із дітей є дитиною з інвалідністю.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із зміною матеріального стану одержувача аліментів мати дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів, при цьому, вирішуючи спір, суд зобов`язаний застосувати як положення статті 192 СК України, так і низку інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Право стягувача або платника аліментів вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість обставин, зазначених у статті 182 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, в силу статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, та навпаки).

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 30 червня 2020 року (справа №343/945/19), від 12 січня 2022 року (справа №545/3115/19), від 22 серпня 2022 року (справа №712/6313/21).

Позивачка звернулася до суду з вимогою про зміну способу та розміру стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, посилаючись на те, що після видачі судового наказу Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018 відповідач проходить військову службу та отримує стабільне грошове забезпечення, у зв`язку з чим змінилося його матеріальне становище. Крім того, один із дітей – ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує додаткових витрат на лікування, реабілітацію та належний догляд.

Зазначені доводи знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема зміну матеріального становища відповідача після видачі судового наказу Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018, проходження ним військової служби та отримання стабільного доходу, а також стан здоров`я дитини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає за необхідне змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений судовим наказом Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018, яким з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 779,50 грн щомісячно, та визначити їх у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у справі, що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, стягнутих за судовим наказом Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2018 у цивільній справі № 461/5421/18 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 779,50 грн. щомісячно, та визначити їх в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 24.03.2026 і досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ДСА України судовий збір у 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.