Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №336/6776/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6776/26

Провадження №: 2/336/4796/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Сіті Колект» через свого представника Варшавського К.А. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №77186623 від 15.12.2021 в сумі 30178,41 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір позики №75121249, згідно з яким відповідач отримав позику у розмірі 14652,00 грн. на строк 30 днів з кінцевою датою повернення позики 14.01.2022.

Первісний кредитор — ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 та відповідного реєстру прав вимоги. ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Сіті Колект» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, заборгованість не повернув, позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Посилаючись на викладені обставини просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на останню відому адресу місця проживання відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.12.2021 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77186623. Відповідно до п.1 Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За умовами договору погоджено: сума позики – 14652,00 грн (п.2.1. Договору), строк позики – 30 днів (п.2.2. Договору), знижена процентна ставка – 0,4975% в день, процентна ставка (базова) – 1,99% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період карантину) 2,7% в день (п.2.3. Договору).

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Договору, позичальник ОСОБА_1 підписанням договору підтвердив, що він ознайомився на сайті позичальника з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM» (перша позика 0,01%) для споживачів фінансових послуг, а також до моменту підписання договору вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті позичальника, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Пунктом 17 договору передбачено, що якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк, нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п.2. Договору за кожен день такого користування.

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором QHjw7cRj0G. Додатком до Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

На підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу, суду надано довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», вих.№КД-000153149/ТНПП від 16.04.2026.

02.11.2022 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №029-021122, за умовами якого ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги за кредитним договорами до позичальників. Згідно з витягом з реєстру боржників №12/12/22 від 12.12.2022, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №77186623 на загальну суму 30178,41 грн.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №77186623 на загальну суму 30178,41 грн. Зазначене також підтверджується витягом з реєстру боржників, наданих суду.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача станом на 21.04.2026 становить 30178,41 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 14652,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 15526,41 грн. З розрахунку також встановлено, що ОСОБА_1 здійснив платіж 06.01.2022 в сумі 1093,35 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі. Позивачем доведено та документально підтверджено ланцюг переходів права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Між тим, суд не в повній мірі погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем. Так, судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору строк позики становить 30 днів, з кінцевою датою її повернення – 14.01.2022. Пролонгація договором не передбачена. З розрахунку встановлено, що відсотки за користування позикою нараховувались відповідачу у період з 15.12.2021 по 24.02.20255, з 25.04.2022 по 29.04.2022. Загальна сума нарахованих та не сплачених відсотків становить 15404,17 грн. При цьому відсотки за понадстрокове користування кредитом – ОСОБА_1 не нараховувались, цей стовпчик розрахунку – пустий.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відсотки за користування кредитом нараховані ОСОБА_1 після 14.01.2022 є такими, що нараховані безпідставно, а отже стягненню з відповідача не підлягають.

За період з 15.12.2021 по 14.01.2022, в межах строку кредитування, ОСОБА_1 мали бути нараховані відсотки в загальній сумі 2186,70 грн (72,89 грн. * 30 днів). Враховуючи, сплачені ним 06.01.2022 кошти в розмірі 1093,35 грн., залишок заборгованості за відсотками становить 1075,35 грн. (2186,70 грн. – 1093,35 грн.).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК «Сіті Колект» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №77186623 від 15.12.2021 у загальному розмірі 15727,35 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 14652,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1075,35 грн. нарахованих за період з 15.12.2021 по 14.01.2022.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026, копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, прайс-лист, заявку про надання правової допомоги №383 від 01.05.2026, витяг з акту №383 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026, платіжну інструкцію. При цьому у прайс-листі зазначено вартість послуги в цілому, а витягу з акту – визначено вартість послуги з врахуванням погодинної оплати в розмірі 15000,00 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.

Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, розмір витрат складає 50 відсотків ціни позову та є неспівмірним до предмету позову, обсяг позовної заяви, яка є типовою, суперечливості наданих доказів у підтвердження понесених витрат (вартість за послугу та вартість з урахуванням погодинної оплати) суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на надання правничу допомогу до 5000,00 гривень.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, на 52,11%, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на надання правничої допомоги в сумі 2605,50 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1387,38 грн. (2662,40 грн.*52,11%).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу у розмірі 381,74 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.187 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, пов`язані вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат надає Договір №ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, додаток №3 до договору від 28.01.2026, згідно з яким вартість послуг, до яких входить: друк пакетів документів до суду, конвертування, організація поштової доставки, обробка бази, поштові витрати склала 381,74 грн., акт надання послуг №193 від 25.05.2026 на суму 229200,00грн. Також надано опис вкладення до цінного листа, відправленого поштовою службою «Укрпошта» 20.06.2026.

Дослідивши надані позивачем документи, суд приходить до висновку, що витрати на підготовку, комплектування та направлення документів відповідачу у розмірі 381,74 грн. є недоведеними оскільки, згідно з додатком № 3 ці витрати визначені станом на 28.01.2026, при цьому фактично відправлені документи відповідачу 20.06.2026, а квитанція про вартість відправки АТ «Укрпошта» не надано.

Таким чином, судові витрати пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу у розмірі 381,74 грн. слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №77186623 від 15.12.2021 у загальному розмірі 15727 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 35 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 14652 гривні 00 копійок, заборгованості за відсотками в сумі 1075 гривень 35 копійок, нарахованих за період з 15.12.2021 по 14.01.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір в сумі 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) гривень 38 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2605 (дві тисячі шістсот п`ять) гривень 50 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, адреса місцезнаходження: м.Київ, просп.Соборності, буд. 30-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

06.10.26