Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №336/8318/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8318/26

Провадження №: 2/336/5536/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через свого представника Кишковську К.А. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.12.2025 відповідач за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, з використанням технічних і програмних засобів уклав електронний договір про відкриття кредитної лінії №1642-1318. Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердив, що ознайомився з Правилами та іншими супутніми документами.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит на таких умовах: сума кредиту 39500,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту, знижена відсоткова ставка – 0,90% в день, стандартна відсоткова ставка – 1,00% в день.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.

Відповідач отримав грошові кошти, однак не повернув позивачу кредит в повному обсязі, у зв`язку із чим станом на 17.06.2026 загальна заборгованість позивача перед відповідачем склала 133036,00 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 39500,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 65886,00 грн., заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 19750,00 грн., заборгованості по комісії – 7900,00 грн.

Кредитодавець направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, однак ця вимога була проігнорована.

Посилаючись на викладені обставини, просить суд позовні вимоги задовольнити, стягнути заборгованість за договором, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 24.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а також на адресу його електронної пошти.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.12.2025 відповідач ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем фінансової установи, з використанням технічних і програмних засобів уклав електронний договір про відкриття кредитної лінії №1642-1318 продукту “MaxiKasa” з позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вищезазначених документів в особистому кабінету та на електронній пошті, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Договір підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором А7211.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у загальному розмірі 39500,00 грн. (п.4.1.), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% в день на суму залишку простроченої заборгованості за кредитом протягом базового періоду, який становить 23 днів (п.4.6.), та сплатою відсотків за стандартною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (п.4.6.), денною процентною ставкою 0,95% (п.4.13.). Комісія за видачу кредиту становить 20,00% від суми кредиту (п.4.7.). Строк кредитування 365 днів, дата повернення кредиту 27.12.2026 (п.4.10.).

Відповідно до п.8.3. договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14. цього Договору.

Відповідно до п.8.4. договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту, кредитодавець має право розірвати цей договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це позичальника письмово за 30 календарних днів.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 39500,00 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача за наданими ним реквізитами НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18.06.2026, вих.№588500-1733135489-18062026.

В порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредитну заборгованість не погашав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, у зв`язку із простроченням сплати заборгованості понад один місяць (вих.№1642-1318 від 24.06.2026).

Відповідно до наданого суду розрахунку, станом на 17.06.2026 загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 133036,00 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 39500,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 65886,00 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 19750,00 грн., заборгованості за комісією в розмірі 7900,00 грн.

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за порушення виконання зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, в сумі 19750,00 грн., яка по суті є неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Враховуючи, що позивачем нараховано пеню за порушення умов договору в сумі 19750,00 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відсутні підстави для стягнення їх з відповідача.

Крім того, за умовами договору встановлений обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в сумі 7900,00 грн (20% від суми кредиту). Що стосується вимоги про стягнення вказаної комісії, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту.

Між тим, Верховний суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (п.29) прийшов до висновку, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 7900,00 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1642-1318 від 28.12.2025 в загальному розмірі 105386,00 грн. яка складає заборгованість по тілу кредиту в сумі 39500,00 грн. та заборгованості за відсотками станом на 17.06.2026 в сумі 65886,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 79,22%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 22109,15 грн. (2662,40 грн. * 79,22%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1642-1318 від 28.12.2025 в розмірі 105386 (сто п`ять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 00 копійок, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 39500 гривень 00 копійок, та простроченої заборгованості за нарахованими процентами станом на 17.06.2026 в розмірі 65886 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2109 (дві тисячі сто дев`ять) гривень 15 копійок.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

06.10.26