Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №336/8048/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8048/26

Провадження №: 2/336/5422/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «СГ «Оберіг» через свого представника Григор`єва В.В., звернулось до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказує, що 11.04.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Nissan Sentra, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та AUDI A4, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), в якому визначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху Відповідачем. Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу Nissan Sentra, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-213600772.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-213600772, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу AUDI A4, державний номер НОМЕР_3 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 21.500,00 грн.

Під час укладення полісу №EP-213600772 Страхувальник зазначив, що транспортний засіб Nissan Sentra, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 не використовується як таксі/маршрутне таксі.

Зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на праві регресу до Відповідача у зв`язку з тим, що укладений договір страхування не передбачав використання автомобіля в таксі, проте, в результаті розслідування страхової справи було підтверджено експлуатацію транспортного засобу Відповідача в якості таксі. Відповідно, при укладенні договору ОСЦПВ, Страховику було надано недостовірні відомості з метою приховати факт використання автомобіля в таксі для отримання заниженого тарифу у зв`язку з чим Позивач вимагає стягнення 50% виплаченого відшкодування на підставі ст. 38-1 Закону України «Про ОСЦПВ».

Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 19460,01 грн., з яких: сума виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті Відповідачем в порядку регресу в розмірі 10750,00 грн., штрафні санкції, а саме: інфляційні втрати в розмірі 2156,13 грн., пеня в розмірі 5953,31 грн., три відсотки річних в розмірі 600,57 грн., а також судові витрати.

Ухвалою судді від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у була направлена поштою за зареєстрованою адресою місця проживання.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Правовідносини пов`язані із правом регресної вимоги страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування третій особі, до страхувальника врегульовані як Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) так і Законом України «Про страхування» і Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV) у редакції, що діяла на момент ДТП.

Судом встановлено, що 11.04.2023 о 16 годині 45 хвилин у м.Запоріжжі по вул.Північно-Кільцева, 10а, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортного засобу AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортним засобом Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_6 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів #ЕР-213600772. Поліс має розділ «Особливі умови використання забезпеченого ТЗ», в якому вказано, що транспортний засіб не використовується як таксі/маршрутне таксі.

За змістом повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 11.04.2023, ОСОБА_1 свою вину у вчиненому ДТП визнав. Вказане повідомлення підписано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Власником транспортного засобу Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_5 є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .

ОСОБА_5 звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою на виплату страхового відшкодування, у зв`язку із настанням страхового випадку 11.04.2023 за договором страхування #ЕР-213600772.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розмір страхового відшкодування, відповідно до Закону № 1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи, які містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату.

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування #ЕР-213600772 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Відповідно до страхового акту #42528/1 від 06.07.2023 сума страхового відшкодування склала 21500,00 грн., які були перераховані позивачем на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №20086 від 06.07.2023.

Разом з тим, за твердженням позивача, в ході розслідування страхового випадку було встановлено, що автомобіль Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 використовується для надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування або для надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

На підтвердження використання відповідачем ОСОБА_1 транспортного засобу Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 в якості таксі, суду надано:

- фотознімок, на якому зафіксовано автомобіль, маркований в якості таксі «Uklon», на якому неможливо встановити ані марку та модель автомобіля, ані його номерного знаку;

- витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 з 08.04.2024 (тобто через рік після настання дорожньо-транспортної пригоди) зареєстрований в якості ФОП, який може здійснювати, зокрема, такий вид діяльності, як «49.32 Надання послуг таксі»;

- лист ТОВ «Уклон Україна» вих.№10022 від 28.03.2024, згідно з яким автомобіль Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 , зареєстрований в Онлайн-сервісі з 03.01.2024 (тобто вже після настання ДТП), останнє виконане замовлення – 17.03.2024;

- роздруківка з сервісу #OpenData.Taxi, водій транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_6 зареєстрований у п`яти службах таксі станом на 11.06.2026.

- висновок асистуючої компанії №42589106/42528 від 30.07.2026;

- листом Головного сервісного центру МВС про розгляд адвокатського запиту, з якого встановлено, що транспортний засіб Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 проходив обов`язковий технічний контроль, за результатми якого видано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01161-01293-24 від 26.04.2024 (тобто через рів після настання ДТП).

Щодо тверджень позивача про те, що застрахований автомобіль Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 , використовувався як таксі, що дає підстави застосувати правовий механізм повернення частини виплаченого страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Порядок виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV), який діяв на момент виникнення даних правовідносин.

В даній справі сторонами не оспорюються обставини ДТП, розмір страхового відшкодування та/чи інші пов`язані із цією подією обставини. Натомість, позивач зазначає про наявне у нього право на відшкодування частини виплаченого страхового відшкодування, на підставі ст. 38-1 вказаного Закону.

Статтею 38-1 Закону № 1961-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

На час виникнення правовідносин, тобто укладення вищевказаного договору страхування, розмір коефіцієнтів було встановлено постановою Правління Національного банку України № 108 від 30.05.2022 року, якою затверджено додаток до Положення про перелік, значення та порядок застосування коригуючих коефіцієнтів під час укладання страховиками договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У п. 30 переліку (ІІІ сфера використання (КЗ)) зазначено, що у випадку страхування легкового автомобіля, який використовується фізичною особою для надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, встановлюється коефіцієнт у розмірі від 1,1 до 1,4.

Як встановлено із вищевказаного полісу #ЕР-213600772, такий коефіцієнт застосовано не було. Натомість застосовано коефіцієнт 1, як для легкового автомобіля (крім таксі), який використовується фізичною особою.

Таким чином, якщо після здійсненого страхового відшкодування буде виявлено, що автомобіль, який було застраховано, було використано у іншій сфері, зокрема, як таксі, то особа, відповідальна за шкоду, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування. Разом із тим, використання транспортного засобу як таксі, необхідно довести у встановленому порядку.

При цьому тягар доведення покладається на позивача.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» визначено, що таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Статтею 39 вказаного Закону також визначено, що для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі необхідно мати: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України, для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу встановлено також постановою Кабінету Міністрів України № 1081 «Про затвердження Правил надання послуг таксі», де встановлено умови надання послуг таксі, вимоги щодо оформлення документів для водія та транспортного засобу, технічні вимоги до автомобілів, які працюють у таксі, порядок застосування і використання таксометра, тощо.

Крім цього, порядок оформлення ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 323 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з перевезення пасажирів автомобілями таксі».

Відтак, для того, щоб автомобіль відповідав вимогам «таксі», необхідно встановити його відповідність зазначеному обсягу критеріїв.

Такий транспортний засіб повинен відповідати сукупності визначених законом критеріїв, які стосуються як його технічного стану та спеціального обладнання, так і правового статусу перевізника та водія. Зокрема, автомобіль має використовуватися суб`єктом господарювання, який у встановленому порядку отримав ліцензію на здійснення перевезень пасажирів, відповідати встановленим технічним вимогам, бути обладнаним необхідними розпізнавальними ознаками та засобами обліку вартості поїздки (у випадках, передбачених законодавством), а водій відповідати кваліфікаційним вимогам та мати належні дозвільні документи.

Таким чином, статус «таксі» є результатом не лише фактичного використання транспортного засобу для перевезення пасажирів, а й підтвердження його відповідності комплексу нормативно визначених організаційних, технічних і правових критеріїв.

Натомість, позиція позивача про те, що автомобіль Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 , використовується як таксі ґрунтується на доказах, які не доводять, що таке використання мале місце в момент вчинення ДТП. Що стосується фотознімка автомобіля з наліпкою служби таксі «Uklon» суд зазначає, що з нього неможливо встановити ані модель ані номерний знак автомобіля.

Оцінюючи подані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт використання застрахованого транспортного засобу як таксі на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

Навіть наявність на автомобілі наліпки служби таксі сама по собі не дає можливості встановити факт здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів у встановленому законом порядку та не є достатнім доказом використання автомобіля у сфері комерційних перевезень у розумінні законодавства про автомобільний транспорт та законодавства про обов`язкове страхування..

Отже, правовий статус «таксі» визначається не лише зовнішніми ознаками транспортного засобу, а комплексом організаційних, технічних та правових критеріїв, встановивши які, можна дійти певного висновку.

Також, положення статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягають застосуванню виключно у разі доведеності факту використання забезпеченого транспортного засобу у сфері, що передбачає інший (вищий) коригуючий коефіцієнт, ніж визначено договором страхування. Така обставина входить до предмета доказування у даній справі та має бути підтверджена належними і допустимими доказами.

Відповідно до статей 77, 79, 80, 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами використання автомобіля Nissan Sentra, реєстраційний номер НОМЕР_6 , як таксі на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак відсутні правові підстави для застосування механізму, передбаченого статтею 38-1 Закону № 1961-IV, щодо стягнення з відповідача 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

За таких обставин заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору та понесені у зв`язку з наданням правничої допомоги залишити за позивачем.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОК: 39433769, місцезнаходження: м.Київ, вул.Васильківська, буд.14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. А. Савеленко

06.10.26