Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №337/4093/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/4093/26

Номер провадження 2/337/3004/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

06 жовтня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Z75.25387.006738718 відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 49999,00 грн. строком на 36 місяці, процентна ставка – 9,99% річних.

Відповідачка належним чином умови договору не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 27270,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 24102,57 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 3168,15 грн.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z75.25387.006738718.

Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № Z75.25387.006738718 від 28.05.2020. Станом на день звернення з позовом заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, відсотки не сплачуються, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутись із позовом до суду.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка в судове засідання двічі не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстрована на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 28.05.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту та страхування № Z75.25387.006738718.

Відповідно до п. 1 договору банк відкриває клієнту банківський рахунок та надає клієнту кредит, а клієнт отримує його на наступних умовах: Сума кредиту, грн. 49999,00 грн.; процентна ставка – 9,99% річних; строк кредиту - 36 місяців.

Строк дії Договору та дата повернення Кредиту - до 28.05.2023. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку (надалі - рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Додатку №1 до договору

Відповідно до п. 1.7. договору банк надає кредит клієнту шляхом переказу коштів в розмірі 43102,59 грн на рахунок: НОМЕР_2 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея банк», та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 6896,41 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору.

Підписавши угоду відповідачка ОСОБА_1 прийняла пропозицію АТ «Ідея Банк» та підтвердила, що погодилася з усіма умовами кредитних договорів, з усіма додатками та невід`ємними частинами до них, що розміщені на сайті.

Також 28.05.2020 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту.

АТ «Ідея Банк» надало кредитні кошти ОСОБА_1 , як це передбачено умовами кредитного договору, про що свідчить ордер-розпорядження №1 про видачу кредиту від 28.05.2020, меморіальний ордер № 11383362 від 28 травня 2020 р., випискою з 01.01.2000 по 11.12.2025.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

11.12.2025 було укладено договір факторингу №11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

На підтвердження оплати за відступлення прав вимоги позивачем додано платіжні інструкції № 0588840000 від 12.12.2025 та № 0561150000 від 03.10.2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників для друку № НОМЕР_3 (Лот №15) до Договору факторингу № 11-12/25 ТОВ «Факторинг партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № Z75.25387.006738718 в сумі 50390,24 грн., з яких: 24102,57 грн. – заборгованість за основним боргом; 3168,15 грн. – заборгованість за відсотками; 23119,52 грн. – заборгованість за комісіями.

Таким чином, саме до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №Z75.25387.006738718 від 28.05.2020 видно, що за відповідачкою ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 50390,24 грн., з яких: 24102,57 грн. – заборгованість за основним боргом; 3168,15 грн. – заборгованість за відсотками; 23119,52 грн. – заборгованість за комісіями. Це також підтверджується довідкою-розрахунком складеним АТ «Ідея Банк».

Однак, всупереч наданому розрахунку позивач просить стягнути на свою користь 27270,72 гривень, а саме: 24102,57 грн. – заборгованість за основним боргом; 3168,15 грн. – заборгованість за відсотками, що також підтверджується вказаною ціною у позовній заяві, з чого суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення заборгованості за комісіями у розмірі 23119,52 грн. позивачем не пред`являє.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 11.12.2025, яка сформована та підписана посадовою особою АТ «Ідея Банк». Дана виписка відображає рух коштів по рахунку відповідачки.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатила заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами, не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та заявлений до стягнення розмір заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн., суд дійшов наступного.

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд ураховує, що з 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації щодо кожної судової справи, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика. В іншій частині заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума за витрачені 3 години на складання позовної заяви 9000,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528) заборгованість за договором № Z75.25387.006738718 від 28.05.2020 в сумі 27270,72 грн. (двадцять сім тисяч двісті сімдесят грн., 72 коп.), з яких: 24102,57 грн. – заборгованість за основним боргом; 3168,15 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код у ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528) витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч грн., 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.В. Гнатик