Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №335/10828/24 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10828/24 1-кп/335/289/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі об`єднане кримінальне провадження № 12024087060000267 від 25.07.2024, № 12025082060000913 від 01.08.2025, № 12026082060000547 від 02.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, з загальною середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат», неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.08.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, перебуває на обліку Заводського РВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 24.07.2024 приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи поряд з кіоском, який знаходиться навпроти будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , після чого, шахрайським шляхом, під приводом сфотографуватись зі своєю дівчиною, тобто шляхом обману потерпілого ОСОБА_7 , отримав доступ до мобільного телефону останнього «Хіаоmі Redmi Note 13» в корпусі сірого кольору, серійний номер: НОМЕР_2 , ІМЕI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що потерпілий відвернув свою увагу, та, розуміючи, що його злочинні дії мають протиправний характер, та розуміючи настання наслідків, заволодів вказаним телефоном, та з вказаним майном зник з місця вчинення кримінального правопорушення. В подальшому вказаний телефон ОСОБА_3 заклав у ломбард «КАПИТАЛ», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 167, тим самим розпорядився зазначеним майном.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 6 929 гривень 01 копійка.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_3 , в період часу приблизно з 19:00 по 23:00 години 31.07.2025, перебував біля зупинки громадського транспорту «5 Міська лікарня», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80, де у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та побачив у його пакеті належний йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А 13», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в корпусі чорного кольору, який визначив предметом свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вчиняючи злочин повторно в умовах воєнного стану, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , та таємно шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А 13», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в корпусі чорного кольору.

Після чого, ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3 399 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_3 , 01.06.2026, приблизно о 19 годин 15 хвилин, діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, шляхом вільного доступу, зайшов до палати інтенсивної терапії опікового відділення третього поверху, де зі стільця таємно викрав мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», 4/128GB, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , який належить потерпілій ОСОБА_9 , вартістю 4 072 гривні 05 копійок.

В подальшому вказаний телефон ОСОБА_3 продав у кіоску, розташованому у підземному переході біля ТЦ «Україна», за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 147, тим самим розпорядився зазначеним майном.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті, не оспорював та зазначив, що 24.07.2024, приблизно о 20 годині 00 хвилин, за наведених в обвинувальному акті обставин, перебуваючи поряд з кіоском, який знаходиться навпроти будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119, шляхом обману потерпілого ОСОБА_7 , заволодів мобільним телефоном останнього «Хіаоmі Redmi Note 13» в корпусі сірого кольору. В подальшому вказаний телефон заклав у ломбард «КАПИТАЛ».

Крім того, пояснив, що в період часу приблизно з 19:00 по 23:00 години 31.07.2025, за наведених в обвинувальному акті обставин, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «5 Міська лікарня», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80, таємно шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А 13», в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_8 , в подальшому з вказаним телефоном пішов з місця вчинення злочину до свого місця проживання.

Також пояснив, що за наведених в обвинувальному акті обставин, 01.06.2026, приблизно о 19 годин 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, шляхом вільного доступу, зайшов до палати інтенсивної терапії опікового відділення третього поверху, де зі стільця таємно викрав мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», в корпусі чорного кольору, в подальшому вказаний телефон продав у кіоску, розташованому у підземному переході біля ТЦ «Україна».

Зазначив, що ставиться до своїх вчинків негативно.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку. При цьому, судом було роз`яснено учасникам процесу про позбавлення їх права на оскарження даних обставин в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому діянь та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 190 КК України) та тяжких злочинів (ч. 4 ст. 185 КК України), спричинених наслідків – кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода потерпілим, яка відшкодована частково, шляхом повернення майна потерпілим, зокрема повернуто потерпілому ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А 13», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в корпусі чорного кольору, повернуто потерпілій ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», 4/128GB, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 .

Суд також враховує особу ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, неповнолітніх дітей на його утриманні немає, неодружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за вчинення аналогічного корисливого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлені наступні пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини - визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з цим, суд не вважає, що дослідженими у справі доказами підтверджене пом`якшуюча обставина щире каяття, про яке зазначено у обвинувальному акті. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 не демонстрував критичну оцінку своїй протиправній поведінці, та не зазначав про її протиправність, не виказував жаль та засудження своєї поведінки. Не вчиняв дій, направлених на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України).

Так, згідно зі статтею 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Положення закону про судимість поширюються на весь строк відбування як основного, так і додаткового покарання, а у випадках, передбачених пунктами 5-9 ст. 89 КК України, пунктами 2-4 ч. 2 ст. 108 КК України, - і на певний строк після відбуття покарання.

При вирішенні питання про погашення судимості правове значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься такою, що має судимість.

Як слідує з матеріалів цього кримінального провадження, ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України вчинив будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливого умисного кримінального правопорушення, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку, а тому на момент вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 має судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, а тому кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України є новими злочинами, які ОСОБА_3 вчинив протягом строків погашення судимості, встановлених у статтях 89, 108 КК України, що утворює рецидив кримінальних правопорушень.

За наведених обставин наявні правові підстави для врахування передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України обставини, що обтяжує покарання – рецедив кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, а також обставини вчинення злочину, його мету та мотиви, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він хоча і висловив негативне ставлення до свого вчинку та визнав вину, проте, не висловлював жалю з приводу вчиненого, шкоду потерпілим не відшкодував, тобто у повній мірі не усвідомив протиправність своєї поведінки, суд, з урахуванням думки прокурорів, вважає, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства, в межах санкції ч. 2 ст. ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України слід визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 190 КК України більш суворим, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження у цій справі нові кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2023.

Враховуючи вище наведене, в даному випадку, суд призначає ОСОБА_3 остаточне покарання з урахуванням положень ст. 71 КК України, та вважає за можливе застосувати правило часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 19.06.2026 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який рахується з 19.06.2026. В подальшому цей строк продовжувався ухвалами суду.

Отже, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченого слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 19.06.2026.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому слід залишити без змін у виді тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілими не заявлялися.

Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів (висновок експерта № СЕ-19/108-25/19504-ТВ від 25.08.2025) у сумі 891,40 грн.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.08.2023 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня фактичного затримання з 19.06.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 19.06.2026 по день набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 891 (вісімсот дев`яності одну) грн. 40 коп.

Речові докази: диск СD-R об`ємом пам`яті на 700 МВ, на якому знаходиться файл відеозапису від 29.07.2024 під назвою «м. Запоріжжя, пр. Соборний, 167, 29.07.24», з камери відеоспостереження, розташованої в приміщенні ломбарду «КАПИТАЛ», долучений до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Samsung» моделі «А 13», ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 – залишити останньому за належністю; мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 9», 4/128GB, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 – переданий на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – повернути власнику ОСОБА_9 ; оптичний диск з відеозаписами від 01.06.2026 з камер відеоспостереження, розташованих у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 80, долучений до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України судом проголошено резолютивну частину вироку.

Копія повного тексту вироку після проголошення резолютивної частини вручається (направляється) учасникам судового провадження.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1