Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №334/3506/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 30.09.2026

Справа № 334/3506/26

Провадження № 2/334/2944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участі секретаря судового засідання Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09.03.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 03.03.2025-100000235.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 10000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.03.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов кредитного договору № 03.03.2025-100000235 від 09.03.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 09.03.2025; Сума Кредиту: 10000 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 11.10.2025;

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 29200 грн., що складається з: Тіла кредиту - 10000 грн. Процентів - 12400 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1800 грн. Неустойки - 5000 грн.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4000 грн. від 08.04.2025 року. Під час розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Позивач просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.05.2026 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Відповідача — адвокат Скользнєва В.В. подала відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання та заяву про розгляд справи без участі Відповідача та його представника.

Заперечуючи проти позову, Відповідач мотивує це наступним: Щодо неустойки (5 000,00 грн): Відповідач зазначає, що договір укладено під час дії воєнного стану, а тому відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 6-1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 2120-IX) позичальник звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені). Щодо комісії за обслуговування (1 800,00 грн): Відповідач вважає дану умову договору нікчемною відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, оскільки Позивач не надав доказів фактичного надання додаткових послуг. Щодо процентів (12 400,00 грн): Нараховані проценти істотно перевищують 50% від суми кредиту (10 000,00 грн), що суперечить п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та загальним засадам справедливості, добросовісності і розумності (ст. 3, 627 ЦК України). Відповідач просив зменшити розмір процентів до 5 000,00 грн.

З урахуванням здійсненої часткової сплати боргу в сумі 4 000,00 грн, Відповідач вважає, що загальний розмір обґрунтованої заборгованості не повинен перевищувати 11 000,00 грн (10 000,00 грн тіло + 5 000,00 грн проценти ? 4 000,00 грн сплачені). Також Відповідач просить стягнути з Позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Позивача — Чехун Ю.В. подала відповідь на відзив, у якій зазначила: Нарахування процентів у розмірі 1% на день відповідає пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), де встановлено граничний розмір денної процентної ставки. Нарахування здійснювалося виключно в межах строку кредитування. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена за надання конкретних послуг інформування, технічного забезпечення особистого кабінету, консультацій тощо, що відповідає ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та позиції ВП ВС у справі № 363/1834/17.

Також Позивачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу Відповідача з 8 000,00 грн до 3 000,00 грн як неспівмірних та непропорційних складності справи.

Зваживши на належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання та неподання ними клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 223, 279 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив, що 09 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 03.03.2025-100000235 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом) після проходження ідентифікації через систему BankID.

Згідно з умовами Договору: сума кредиту становить 10 000,00 грн; строк кредитування — 217 днів (з 09.03.2025 по 11.10.2025); процентна ставка — 1% за день у перші періоди користування (зі зниженням до 0,5% у наступні періоди); комісія за обслуговування кредитної заборгованості — 900,00 грн за кожні з 2 чергових періодів (загалом 1 800,00 грн).

На виконання умов Договору Позивач перерахував кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн на картковий рахунок Відповідача, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» 09.03.2025 о 09:30:14, номер транзакції 674938142.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання виконував неналежним чином, здійснивши 08.04.2025 року лише частковий платіж у розмірі 4 000,00 грн, який був урахований позивачем у розрахунку відповідно до черговості погашення вимог, визначеної ст. 534 ЦК України.

Згідно з розрахунком Позивача, загальний розмір заборгованості Відповідача становить 29 200,00 грн (10 000,00 грн тіло кредиту, 12 400,00 грн проценти, 1 800,00 грн комісія за обслуговування, 5 000,00 грн неустойка).

Договір укладено в електронній формі шляхом направлення Позивачем оферти та її акцептування Відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-коду) відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (ст. 11, 12 Закону).

Щодо основного боргу та процентів: Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту за період правомірного користування коштами в межах строку кредитування. Відповідно до п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом № 3498-IX від 22.11.2023), укладена між сторонами 09.03.2025 року угода із денною процентною ставкою 1% відповідала вимогам діючого на момент укладення законодавства щодо граничного розміру денної процентної ставки. Нараховані проценти в сумі 12 400,00 грн обчислені за період діючого строку кредитування. Посилання відповідача на несправедливість умов договору та вимоги про зменшення процентів судом відхиляються, оскільки проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування коштами, а не заходом цивільно-правової відповідальності.

Щодо неустойки (5 000,00 грн): Заперечуючи проти стягнення неустойки, відповідач посилався на мораторій, встановлений п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Суд погоджується з даними доводами відповідача з огляду на наступне. Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання грошового зобов`язання споживач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Виключення Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року пункта 6-1 із Розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» не скасовує дії норми п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка є базовою та гарантує захист споживачів від нарахування заходів цивільно-правової відповідальності в період воєнного стану. Оскільки спірний договір є споживчим кредитом і прострочення виникло в період дії воєнного стану, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки. З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення неустойки у розмірі 5 000,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості (1 800,00 грн): Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зауважила, що умова кредитного договору про встановлення плати за обслуговування кредиту не є нікчемною, якщо вона передбачає надання конкретних супутніх послуг. Оскільки перелік послуг інформування та супроводу обумовлений договором, а відповідач у встановленому законом порядку відповідні умови договору не оскаржував, вимога про стягнення комісії в сумі 1 800,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно зі статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню на загальну суму 24 200,00 грн (10 000,00 грн тіло кредиту + 12 400,00 грн проценти + 1 800,00 грн комісія).

Щодо розподілу судових витрат: За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було заявлено вимоги про стягнення 29 200,00 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено на суму 24 200,00 грн, що становить 82,88% від загальної суми позову (24 200 / 29 200 * 100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 206,51 грн (2 662,40 грн * 82,88%).

Розглядаючи вимогу відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, суд зважає на клопотання позивача про їх зменшення. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та значенням справи для сторони. Ураховуючи, що дана справа є нескладною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, а також зваживши на факт часткового задоволення заперечень відповідача (в частині відмови у стягненні неустойки), суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги відповідача та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, що відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.

Керуючись ст. 3, 11, 12, 13, 76–81, 137, 141, 223, 258, 259, 263–265, 279, 354 ЦПК України, ст. 3, 526, 530, 534, 629, 1048, 1054, п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд —

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 03.03.2025-100000235 від 09.03.2025 року у загальному розмірі 24 200 (двадцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» про стягнення неустойки в розмірі 5 000,00 грн — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2 206 (дві тисячі двісті шість) гривень 60 копійок.

Заяву представника відповідача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу — задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу — відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Добрєв М. В.