Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №333/8495/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/8495/26

Провадження № 2/333/5977/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі за текстом - ТОВ «Коллект Центр») 10.08.2026 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 630707621 від 17.08.2017 у розмірі 39 596, 32 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2 662, 40 грн. та витрат на правову професійну допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 17.08.2017 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 630707621, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у сумі 200 000, 00 грн. на строк до 17.08.2020 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 26,00%.

Як зазначає позивач, кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, а позичальник зобов`язався у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Однак, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Крім того, додатково зазначається, що відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк», було змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», у зв`язку з чим позивач просить вважати документацію на підтвердження перерахування кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором, сформовану та видану АТ «Сенс Банк» та додану до позовної заяви, належною та достатньою для підтвердження факту виконання умов кредитного договору зі сторони кредитодавця.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Також, 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство «Альфа-Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630707621, а в подальшому 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630707621. Крім того, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630707621. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 630707621.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №630707621 від 17.08.2017 року, що підлягає стягненню з відповідача на корсить позивача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 39 596, 32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 29 374, 39 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 716, 67 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами – 3 505, 26 грн.

На підставі вищенаведеного позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 11.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».

17 вересня 2026 року на адресу Комунарського районного суду м. Запоріжжя повернувся конверт з рекомендованим повідомленням, який раніше було направлено відповідачу за місцем його реєстрації, зазначеного у матеріалах справи та відповідно до вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідача, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 17 серпня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 630707621, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику кредит у сумі 200 000, 00 грн. у вигляді відновлювальної кредитної лінії з можливістю пролонгації на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 17.08.2020 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26,00%. Вказані обставини підтверджуються копією анкети заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 17.08.2017, копією оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.08.2017 року, копією акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.08.2017 року.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою власноручного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

З наданого кредитного договору вбачається, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії і звіту повернення коштів. Будь-яких даних на спростування вказаних обставин суду не надано. За таких обставин суд вважає доведеним факт волевиявлення відповідача на укладення Договору № 630707621 від 17.08.2017 на зазначених у ньому умовах.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування банку на АТ «Сенс Банк».

З листа AT «Сенс Банк», який надійшов на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є клієнтом банку. Також банком надано виписку по рахункам обліку кредитної заборгованості договору кредиту № 630707621 від 17.08.2017 за період з 17.08.2017 по 17.05.2021 з якої вбачається, що відповідачу за вказаний період були надані кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії, якими він активно користувався, зокрема, вносив кошти на погашення кредиту, розраховувався в терміналах, знімав готівку, поповнював рахунок, тощо.

Також судом встановлено, що 17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Флексіс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Флексіс» приймає належні АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників, за договорами, в тому числі за договором №630707621 від 17.08.2017.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Флексіс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Флексіс» право вимоги до боржників, за договорами, в тому числі за договором №630707621 від 17.08.2017.

Згідно витягу з Додатку 1-1 до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 630707621 в розмірі 32 879, 65 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 29 374, 39 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами – 3 505, 26 грн.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» після переуступлення прав вимоги за договором №630707621, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 січня 2023 року становить 39 596, 32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 29 374, 39 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 716, 67 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами – 3 505, 26 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 630707621 в розмірі 39 596, 32 грн.

Таким чином, права вимоги за кредитним договором № 630707621 від 17.08.2017 року, укладеним між первісним кредитором АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частини перша-друга статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання за вказаним спірним договором перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах, що підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту та форми Договорів про відступлення прав вимоги судом не встановлено обставин, які би свідчили про їх нікчемність. Доказів того, що вказані Договори визнані судом недійсними, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача за спірним договором.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами Договору, доказів погашення заборгованості за укладеними договором відповідачем суду не надано, контррозрахунків заборгованості також не надано, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений при подачі позову.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.

Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року з адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання правничої допомоги №2340 від 01.06.2026 року, витяг з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року з детальним описом наданих послуг на загальну суму 13 000, 00 грн. (надання усної консультації з вивченням документів (2 години) – 4 000, 00 грн.; складання позовної заяви (3 години) -9 000, 00 грн.).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Ціна позову складає 39 596, 32 грн., фактично адвокатом складено лише позовну заяву, що не є складною за своїм змістом та підготовлено додатки до неї. Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін, що не потребувала безпосередньої участі представника позивача у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, розміру частки задоволених позовних вимог, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Керуючись ст.ст. 512, 514, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263–265, 272 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором № 630707621 від 17.08.2017 у розмірі 39 596 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 05.10.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська