Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №308/14252/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14252/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з даною заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, у якій зазнача, що його мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України – в с. Благовіщенка Василівського району Запорізької області. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.08.2026 року серії НОМЕР_1 , що видане територіальним відділом ЗАГС Запорізької області, довідкою про смерть № С-00720 від 06.08.2026 року виданою територіальним відділом ЗАГС м. Енергодар, які знаходяться на на території непідконтрольній державній владі України, світлинами з місця поховання. Також на підтвердження факту смерті надає витяг з ЄРДР, з якого убачається, що 18.09.2026 зареєстровано кримінальне провадження № 12026071030001061 за ч.2 ст. 438 КК України, за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок обстрілів з боку окупаційних військ рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що отримати свідоцтво про смерть для здійснення реєстрації смерті у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України він не має можливості, оскільки наявне у нього свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не є документом встановленого зразка виданого компетентним органом державної влади України.

Вказує, що встановлення факту смерті його матері на тимчасово окупованій території України має для нього юридичне значення, оскільки надає право для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами України, та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, а також реалізації спадкових справ.

А тому просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки к. Гузар Райцентр Кашкадар"їнської області Узбекистан, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Благовіщенка Василівського району Запорізької області.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд доходить наступного.

Відповідно до ст.ст.315, 317 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представником до суду за межами такої території.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

Згідно довідки про смерть № С-00720 від 06.08.2026 року, виданої територіальним відділом ЗАГС міста Енергодар Управління ЗАГС Запорізької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Благовіщенка Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області. Причинами смерті є: розтрощення черепа S07.1; Військові операції, що спричинили ушкодження вибухом та уламками Y 36.2.

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки к. Гузар Райцентр Кашкадар"їнської області Узбекистан, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Благовіщенка Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області, зареєстрований 06.08.2026 року територіальним відділом ЗАГС м. Енергодар Управління ЗАГС Запорізької області актовий запис про смерть №170269900000300367006, про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2 та 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

За п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Разом з тим, документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до частини 3 статті 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.

Проте, виходячи з практики ЄСПЛ, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України, від 28.02.2025 № 376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, с. Благовіщенка Благовіщенської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області, є тимчасово окупованою рф територією України з 02.03.2022 року.

Суд доходить висновку, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки к. Гузар Райцентр Кашкадар`їнської області Узбекистан, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Благовіщенка Благовіщенської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області, оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров`я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті своєї матері на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 у с. Благовіщенка Благовіщенської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області Україна, підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для державної реєстрації смерті матері, проведеної державним органом України та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до правил ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст.12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки к. Гузар Райцентр Кашкадар"їнської області Узбекистан, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій рф території України в с. Благовіщенка Благовіщенської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не зупиняє його виконання.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук