Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №196/617/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/617/26

№ провадження 2/196/636/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Петренко О.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс",

відповідачка ОСОБА_1 ,

представник відповідачки - адвокат Гудим Інга Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2025 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою було укладено кредитний договір №178711480 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого надав позичальнику кредит в розмірі 26 400 грн. з кінцевою датою повернення 22.07.2030 р.

26.08.2025 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передав ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідачка не виконувала умови кредитного договору належним чином, у зв`язку з чим сума заборгованості за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. становить 80 556.41 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26 400.00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 52 572.41 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 584.00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662.40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000.00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.195-196).

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Гудим І.В. в режимі відеоконференції позовні вимоги визнала частково, а саме визнала в частині тіла кредиту у розмірі 26 400 грн. та відсотків в розмірі 7761.60 грн. У іншій частині позовні вимоги не визнала. Вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення відсотків за кредитним договором в розмірі 52572.41 грн., оскільки дисконтний період кредитного договору №178711480 від 22.06.2025 р. становить 30 днів із застосуванням відсоткової ставки 0,98% в день та строк кредитування був погоджений сторонами на 30 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку дисконтного періоду, а також зміни дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. У межах строку кредитування - 30 днів розмір відсотків становить 7761.60 грн., вказану суму визнає. Також зазначила, що підлягає застосуванню п.12.5. кредитного договору, згідно якого сума відсотків не може перевищувати половини суми кредиту, що відповідно становить 13200 грн.

Також пояснила, що після відступлення права вимоги за договором факторингу, який укладено між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" від 26.08.2025 р. відповідачці безпідставно були нараховані відсотки, які не підлягають стягненню.

Щодо стягнення комісії за надання кредитних коштів в розмірі 1584 грн. просить відмовити, оскільки комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та супутні послуги кредитодавця.

У подальшому представник відповідачки - адвокат Гудим І.В. у судове засідання не з`явилась, подала через систему "Електронний суд" клопотання про проведення розгляду справи без участі сторони відповідача (т.2 а.с.88-89).

У заяві, поданій через систему «Електронний суд», представник позивача - Дорошенко О.В. просила позовні вимоги задовольнити. Зазначила, що строк кредитування за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. - 1826 днів, 30 днів - це початковий строк дисконтного періоду кредитування. Сторони підписавши кредитний договір №178711480 від 22.06.2025 р. дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. Комісія за вказаним кредитним договором та додатковими угодами нарахована одноразово та не є платою за додаткові та супутні послуги (т.2 а.с.60-82).

Суд, вислухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 178711480 /далі - Договір/, згідно якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у виді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності (т.1 а.с.18-42).

Відповідно до п. 2.2 Договору, загальний розмір кредиту становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту - 6790 грн. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту - 26 400 грн.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 22.06.2025 р. Другий та решта траншів з Договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх (п.п. 2.3-2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику на його рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки 5255-28хххххх6040, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору (п.5.1 Договору).

Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може отримати черговий Транш в межах визначеного Кредитодавцем максимально доступного Позичальнику Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні Кредиту. Повернення суми Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші. У випадку повного виконання Позичальником своїх зобов`язань з повернення Кредиту та сплати усіх нарахованих процентів за користування Кредитом, Комісії за видачу Кредиту та неустойки за цим Договором, Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання Сторонами (п.6.1 Договору).

Кінцева дата повернення кредиту - 22.07.2030 р. (п.7.3 Договору).

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних (п.8.3 Договору).

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 407.40 грн. (п.8.5 Договору).

Згідно п.9.1.1.2 Договору, Кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом.

Згідно п.9.1.1.7 Договору, у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору.

Згідно п.11.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Кредитний договір № 178711480 від 22.06.2025 р. був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор «PVJK».

22.06.2025 р. між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено» додаткову угоду до договору № 178711480 від 22.06.2025 р. /далі - Угода/ (т.1 а.с.43-45).

Згідно вказаної Угоди сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 7 621.00 грн. (п.1.1 Угоди).

Після надання траншу, сума кредиту разом із сумою траншу становить 14 411.00 грн. (п.1.2 Угоди).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 (п.1.3 Угоди).

Базова процентна ставка з моменту отримання траншу становить 0.98% від суми залишку кредиту (п.1.4 Угоди).

На момент укладення угоди сума нарахованих та несплачених процентів становить 54.32 грн. (п.1.5 Договору).

Під час надання суми траншу, вказаного в п.1.1 угоди, кредитодавцем нараховується комісія в розмірі 457.26 грн. (п.1.6 Угоди).

На момент укладення угоди сума нарахованої та несплаченої комісії становить 407.40 грн. (п.1.8 Угоди).

Додаткова угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «5067».

22.06.2025 р. між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено» додаткову угоду до договору № 178711480 від 22.06.2025 р. /далі - Угода/ (т.1 а.с.46-48).

Згідно вказаної Угоди сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 11657.00 грн. (п.1.1 Угоди).

Після надання траншу, сума кредиту разом із сумою траншу становить 26 068.00 грн. (п.1.2 Угоди).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 (п.1.3 Угоди).

Базова процентна ставка з моменту отримання траншу становить 0.98% від суми залишку кредиту (п.1.4 Договору).

На момент укладення угоди сума нарахованих та несплачених процентів становить 115.29 грн. (п.1.5 Договору).

Під час надання суми траншу, вказаного в п.1.1 угоди, кредитодавцем нараховується комісія в розмірі 699.42 грн. (п.1.6 Договору).

На момент укладення угоди сума нарахованої та несплаченої комісії становить 864.66 грн. (п.1.8 Угоди).

Додаткова угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3638».

20.07.2025 р. між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено» додаткову угоду до договору № 178711480 від 22.06.2025 р. /далі - Угода/ (т.1 а.с.49-51).

Згідно вказаної Угоди сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 332.00 грн. (п.1.1 Угоди).

Після надання траншу, сума кредиту разом із сумою траншу становить 26 400.00 грн. (п.1.2 Угоди).

Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки 4149-49хххххх-5343 (п.1.3 Угоди).

Базова процентна ставка з моменту отримання траншу становить 0.98% від суми залишку кредиту (п.1.4 Договору).

На момент укладення угоди сума нарахованих та несплачених процентів становить 5839.13 грн. (п.1.5 Договору).

Під час надання суми траншу, вказаного в п.1.1 угоди, кредитодавцем нараховується комісія в розмірі 19.92 грн. (п.1.6 Договору).

На момент укладення угоди сума нарахованої та несплаченої комісії становить 1564.08 грн. (п.1.8 Угоди).

Додаткова угода підписана відповідачкою одноразовим ідентифікатором «4978».

Таким чином, договір № 178711480 від 22.06.2025 р. та додаткові угоди від 22.06.2025 р., 22.07.2025 р. були підписані відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами кредитного договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Відповідачкою ОСОБА_1 22.06.2025 р. підписано одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови кредитування (т.1 а.с.79-82).

Відразу після вчинених дій, Товариством було перераховано відповідачці грошові кошти:

в сумі 6 790.00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід» щодо здійснення переказу коштів на рахунок відповідачки, а саме 6790.00 грн. 22.06.2025 р., призначення платежу: переказ кредиту за договором №178711480 від 22.06.2025 р. ОСОБА_1 (т.1 а.с.83);

в сумі 7 621.00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід» щодо здійснення переказу коштів на рахунок відповідачки, а саме 7621.00 грн. 22.06.2025 р., призначення платежу: переказ кредиту за договором №178711480 від 22.06.2025 р. ОСОБА_1 (т.1 а.с.84);

в сумі 11 657.00 грн. на банківську карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід» щодо здійснення переказу коштів на рахунок відповідачки, а саме 11 657.00 грн. 22.06.2025 р., призначення платежу: переказ кредиту за договором №178711480 від 22.06.2025 р. ОСОБА_1 (т.1 а.с.85);

в сумі 332.00 грн. на банківську карту НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід» щодо здійснення переказу коштів на рахунок відповідачки, а саме 332.00 грн. 20.07.2025 р., призначення платежу: переказ кредиту за договором №178711480 від 22.06.2025 р. ОСОБА_1 (т.1 а.с.86).

Переказ вказаних коштів підтверджено довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (т.1 а.с.87-90).

Згідно інформації АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5.7597 БТ від 05.05.2026 р., в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська картка НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_4 у гривні. У результаті аналізу операцій здійснених по вказаній картці за 22.06.2025 р. були виявлені операції по надходженню грошових коштів 22.06.2025 р. у сумі 6790.00 грн., 7621.00 грн., 11 657.00 грн. через сервіс банку, що також підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_4 за 22.06.2025 р. (т.1 а.с.206-207).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 15.05.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260506/20832-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 . По вказаному рахунку відбулось зарахування коштів 20.07.2025 р. на суму 332 грн., що підтверджується випискою за договором за 20.07.2025 р. (т.1 а.с.216-217).

26.08.2025 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №МВ-ТП/50, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (т.1 а.с.123-122).

Відповідно до п. 4.1 даного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимог.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 26.08.2025 р. до договору факторингу №МВ-ТП/50 від 26.08.2025 р., що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідачки у сумі 56 500.73 грн., з яких 26400 грн. тіло кредиту, 15 316.73 грн. відсотки, 1584 грн. комісія, 13200 грн. неустойка (т.1 а.с. 129-131).

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №2045 від 17.09.2025 р. підтверджено оплату за договором факторингу №МВ-ТП/50 від 26.08.2025 р. (т.1 а.с.132).

З розрахунку заборгованості за період з 22.06.2025 р. по 26.08.2025 р. сума заборгованості за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. становить: тіло кредиту 26400 грн., відсотки 15 316.73 грн., комісія 1584 грн., неустойка 13200 грн. (т.1 а.с.117-118).

З розрахунку заборгованості за період з 26.08.2025 р. по 17.01.2026 р. сума заборгованості за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. становить: тіло кредиту 26400 грн., відсотки 52 572.41 грн., комісія 1584 грн., неустойка 13200 грн. (т.1 а.с.119-122).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «PVJK», чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту в розмірі 26 400 грн. Представник відповідачки - адвокат Гудим І.В. позовні вимоги в частині тіла кредиту в розмірі 26400 грн. визнала.

У частині стягнення відсотків за кредитним договором в розмірі 52572.41 грн. представник позивачки - адвокат Гудим І.В. заперечує, визнає розмір відсотків за 30 днів строку кредитування, що становить 7 761.60 грн., за відсотковою ставкою 0.98% в день, оскільки дисконтний період кредитування становить 30 днів та докази того, що позичальник ініціював продовження строку дисконтного періоду відсутні.

Щодо стягнення з відповідачки відсотків за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. в розмірі 52572.41 грн., суд зазначає таке.

Згідно п.1.1.5 кредитного договору №178711480 від 22.06.2025 р., який укладено між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою ОСОБА_1 , дисконтний період кредитування або дисконтний період - це період користування кредитом, протягом якого Позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого Кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення Кредиту протягом строку дії Договору.

Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору (п.1.3 Договору).

Тобто, протягом дисконтного періоду кредитування, а саме протягом 30 днів, згідно кредитного договору №178711480 від 22.06.2025 р., відповідачці ОСОБА_1 було надано чотири транші: 22.06.2025 р. - 6790.00 грн., 22.06.2025 р. - 7621.00 грн., 22.06.2025 р. - 11657.00 грн., 20.07.2025 р. - 332.00 грн.

Також пунктом 3.2 Договору передбачено, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав.

Суд зазначає, що згідно умов Договору дисконтний період - це період користування кредитом, протягом якого Позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого Кредитного ліміту.

Тобто, строк дисконтного періоду 30 днів не являється обов`язковою датою повернення кредиту та не являється строком кредитування, протягом дисконтного періоду Позичальник має право отримувати нові Транші.

Згідно п.7.1 Договору Рекомендованою (не обов`язкова) датою дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.07.2025 р., а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

У пункті 7.3. Договору визначена кінцева дата повернення кредиту - 22.07.2030 р.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. за період з 22.06.2025 по 26.08.2025 р. сума заборгованості за відсотками становить 15316.73 грн. (т.1 а.с.117-118).

Відповідно до п.1.3 Договору факторингу №МВ-ТП від 26.08.2025 р. (т.1 а.с.123-127) право вимоги означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Станом на дату укладання договору факторингу 26.08.2025 р., строк дії Договору №178711480 від 22.06.2025 р. не закінчився. Тому в межах строку дії Договору у період з 26.08.2025 р. по 17.01.2026 р. здійснено нарахування процентів в розмірі 52572.41 грн. (а.с.119-122).

Відтак, суд не бере до уваги доводи представника відповідачки - адвоката Гудим І.В. щодо безпідставності нарахування відсотків за кредитним договором після відступлення права вимоги за договором факторингу, який укладено між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" від 26.08.2025 р. Суд вважає такі доводи необґрунтованими.

Щодо доводів представника відповідачки про те, що згідно п.12.5. кредитного договору, сума відсотків не може перевищувати половини суми кредиту, що відповідно становить 13200 грн., то суд не може взяти до уваги такі доводи, оскільки положення п.12.5 Договору стосуються неустойки та процентів, передбачених п.12.4 Договору, т.б. процентів за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, що визначено п.12.4 Договору.

У повідомленні про дострокове розірвання Договору, яке направлене ТОВ "Таліон Плюс" на електронну адресу відповідачки ОСОБА_1 // ІНФОРМАЦІЯ_1 //, яка зазначена також в Договорі кредитної лінії № 178711480 від 22.06.2025 р., ТОВ "Таліон Плюс" повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання Кредитного договору №178711480 від 22.06.2025 р. та необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 93 756.41 грн. (т.1 а.с.134).

Сума заборгованості, яку просить стягнути позивач в позові не включає неустойки в розмірі 13 200 грн., яка зазначена в розрахунках заборгованості.

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 52572,41 грн.

Щодо доводів представника відповідачки проти стягнення комісії за кредитним договором, то суд зазначає, що згідно п.8.5 кредитного договору №178711480 від 22.06.2025 р. розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу становить 407.40 грн. (т.1 а.с.18-42). Пунктами 1.6 додаткових угод від 22.06.2026 р. та 20.07.2026 р. передбачено нарахування комісії за надання кредитів за кожною додатковою угодою в розмірі 457.26 грн., 699.42 грн., 19.92 грн. (т.1 а.с.43-51).

Під час надання траншів за кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. та додатковими угодами від 22.06.2025 р. та 22.07.2025 р., відповідачці окремо за кожну додаткову угоду нараховувались одноразові комісії в сумі 407.40 грн., 457.26 грн., 699.42 грн., 19.92 грн., що становить загальну суму 1584 грн. (т.1 а.с.18-42, 43-45, 46-48, 49-51).

Отже, Кредитним договором №178711480 від 22.06.2025 р. та додатковими угодами від 22.06.2025 р. та 22.07.2025 р. передбачено стягнення комісії одноразово, а не за обслуговування кредитної лінії щомісячно.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Однак, умовами кредитного договору погоджено фіксовану одноразову комісію за надання кредиту. Будь-яких умов про оплатність послуг (нарахування комісії) послуг з надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, - кредитний договір №178711480 від 22.06.2025 р. та додаткові угоди не містять.

Доказів оспорення договору №178711480 від 22.06.2025 р. або певних його умов, зокрема, щодо нарахування комісії, - суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1584 грн. є обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.156-163) підтверджує, що ТОВ «Таліон Плюс» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Права вимоги за договором про надання фінансового кредиту договором № 178711480 від 22.06.2025 р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Всупереч умовам договору про надання фінансового кредиту договором № 178711480 від 22.06.2025 р. відповідачка не виконала свого зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір №178711480 від 22.06.2025 р., за умовами якого відповідачка зобов`язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у виді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, що становить загальну суму 80 556.41 грн.: 26 400 грн. - тіло кредиту, 52 572.41 грн. - відсотки, 1584 грн. - комісія.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000.00 грн. надано договір № 5 від 02 грудня 2024 року про надання правової допомоги (т.1 а.с.140-148); додаткову угоду № 3025 від 12.03.2026 р. до договору № 5 від 02 грудня 2024 року про надання правової допомоги (т.1 а.с.149-150); акт приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2026 р. (т.1 а.с.151); платіжна інструкція кредитового переказу коштів №280 від 12.03.2026 р. (т.1 а.с.152).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 5 000 грн. є завищеною.

Представник відповідачки - адвокат Гудим І.В. в клопотанні поданому до суду просила зменшити витрати на правничу допомогу (т.2 а.с.231-234).

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 969 від 14.04.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2 662.40 грн (т.1 а.с.2).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 662.40 грн.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" суму заборгованості за кредитним договором № 178711480 від 22.06.2025 р. в розмірі 80 556.41 грн., судові витрати в розмірі 2 662.40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000.00 грн., а всього 85 218.81 грн. (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімнадцять грн. 81 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул.Жабинського,13, Чернігівська область, ЄДРПОУ 39700642.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева