Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №214/8183/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №214/8183/26

Суддя: Гринь Н. Г.

Справа № 214/8183/26

2/214/6169/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого – судді Гриня Н.Г.,

за участю: секретаря судового засідання – Гайдученко С.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 в якому просить суд стягнути з останнього на її користь, аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 12.08.2022 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 від вказаного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_4 . На даний момент дитина проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. З огляду на відсутність фінансової підтримки зі сторони батька дитини, виникла необхідність в стягнення аліментів на утримання дитини в судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З поданого відповідачем ОСОБА_3 відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково, зазначивши, що він не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, незважаючи на наявні розбіжності у стосунках із дружиною. Ним не визнається той факт, що з серпня 2024 року він не приймає участь у вихованні та утриманні дитини, адже шлюбні відносини із позивачем припинені з червня 2026 року. Посилається на те, що не відмовляється утримувати свого сина, тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Додатково зазначив, що він вже сплачує аліменти на утримання іншої дитини, на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі №176/2857/13-ц від 19.12.2013 року. Якщо суд стягне з нього аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, це призведе до утримання з нього на користь двох дітей половини всіх його доходів, що вважає несправедливим. Тож просить стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини свого заробітку, оскільки йому самому потрібні засоби існування. Крім того зазначив, що позивач не надала жодного доказу отримання правової допомоги. Проти стягнення з нього будь-яких витрат заперечує.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, вважає, що відповідач фактично не спростував жодної із обставин, покладених позивачем в основу позову. Значна частина його заперечень стосується обставин, які не входять до предмета доказування у даній справі, не підтверджені належними доказами та не мають правового значення для визначення розміру аліментів. Сам по собі факт наявності у відповідача іншої дитини не входить до переліку обов`язкових відомостей, які позивач зобов`язана зазначати у позовній заяві, а тому твердження відповідача про нібито приховування такої інформації є безпідставним. Разом із тим наявність у платника аліментів іншої дитини сама по собі не є безумовною та автоматичною підставою для визначення аліментів у меншому розмірі, ніж просить позивач. За таких обставин твердження відповідача про необхідність автоматичного визначення аліментів у розмірі 1/6 частини доходу є необґрунтованими, такими, що не відповідають вимогам сімейного законодавства та сформованій судовій практиці, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову або зменшення розміру заявлених аліментів.

Позивач ОСОБА_2 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, пред`явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву. Суду пояснив, що у відповідача на утриманні є ще одна дитина, на утримання якої він сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини своїх доходів, за цих обставин розмір аліментів на сина ОСОБА_5 - 1/6 частина доходів відповідача є достатнім. Указав, що на час розгляду справи відповідачем позивачу сплачено аліменти у розмірі 10 000,00 грн.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.08.2022 року між позивачем та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №553 (а.с.13).

Під час шлюбу у сторіннародився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 від 16.02.2023 року (а.с.12).

Крім того, встановлено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.12.2013 року справа №176/2857/13-ц з відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини частки від усіх видів його доходу на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28-29).

Як вказувала позивач, дитина знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Отже, судом встановлено, що домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між сторонами в позасудовому порядку не досягнуто.

Так, на підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на те, що він не відмовляється від свого обов`язку по фінансовій підтримці сина. Однак позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, у зв`язку з тим, що він вже сплачує аліменти на утримання іншої дитини, на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі №176/2857/13-ц від 19.12.2013 року.

В свою чергу, відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, який би обґрунтовував необхідність визначення аліментів на утримання молодшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Додатково суд зауважує на необґрунтованість посилань відповідача на законодавче обмеження можливості стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 від його заробітку на одну дитину, при наявності в нього ще однієї неповнолітньої дитини.

Відповідна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2026 року (справа № 404/969/24, провадження № 61-3723св26).

Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом із матір`ю за місцем її проживання, між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру сплати аліментів, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частинами 1, 2, 5 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У раз визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на те, що відповідач відомості про офіційний дохід не надав, але як батько зобов`язаний утримувати свою дитину, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача.

Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір.

Таким чином, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину - однієї чверті; на двох дітей - однієї третини; на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (що також відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. (ч. 1 ст. 191 СК України)

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що дитина проживає з позивачем, приймаючи до уваги вік, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, суд приходить до висновку про необхідність визначити аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягатимуть стягненню з відповідача на користь позивача, з врахуванням принципу справедливості і розумності, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 20.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів, відповідатиме інтересам дитини та не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

У порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 20.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Г. Гринь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua